Ухвала

від 17.09.2024 по справі 420/27848/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/27848/23

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю БРИС-БОСФОР УКРАЇНА задоволено.

02 лютого 2024 року на зазначене рішення суду представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу без сплати судового збору. Наведене стало підставою для залишення даної апеляції без руху для усунення вказаного недоліку. Невиконання суб`єктом владних повноважень указаного обов`язку стало підставою для повернення апеляції ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року.

13 серпня 2024 року представник Головного управління ДПС в Одеській області знову подав апеляційну скаргу у наведеній справі, однак вже з пропуском, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, строку.

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на відсутність належного бюджетного фінансування для сплати судового збору.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було залишено без руху, оскільки причини пропуску строку визнані судом неповажними. Скаржнику було надано 10 днів з дня вручення цієї ухвали, для подачі до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно було вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.

Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху доставлено апелянту в електронний кабінеті 06 вересня 2024 року о 16:41 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

16 вересня 2024 року представник Головного управління ДПС в Одеській області подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування даного клопотання представник посилається на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, що стало підставою для повернення апеляції, яка була подана вперше. Також скаржник указує на те, що первісне звернення з апеляційною скаргою відбулось в межах строку на апеляційне оскарження та упродовж розумного строку, після отримання ухвали про повернення скарги, митний орган здійснює повторну подачу скарги усунувши єдиний її недолік.

Ознайомившись зі змістом вказаного клопотання, а також матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга була подана ще 02 лютого 2024 року, тобто, у строк встановлений ст.295 КАС України.

Однак, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2024 року її було повернуто апелянту, з підстав несплати судового збору.

Водночас, в силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом.

Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Колегія суддів вважає, що поновлення строку на апеляційне оскарження у даній справі, призведе до порушення принципу правової визначеності.

За правилами ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Також колегія суддів вважає необхідним повернути апелянту сплачений судовий збір у сумі 4026 грн., згідно платіжної інструкції №2169 від 09 липня 2024 року.

Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає можливим повернути Головному управлінню ДПС в Одеській області сплачений судовий збір у сумі 4026 грн.

Керуючись статтями 299, 325 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у відкритті апеляційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРИС-БОСФОР УКРАЇНА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Судовий збір сплачений на рахунок № UA678999980313101206081015758 в сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн., згідно платіжної інструкції №2169 від 09 липня 2024 року, повернути Головному управлінню ДПС в Одеській області (код за ЄДРПОУ 44069166) з Державного бюджету України.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 17.09.2024.