Ухвала

від 18.09.2024 по справі 320/19440/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19440/23

УХВАЛА

18 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Штульман І.В. та суддів: Маринчак Н.Є., Черпака Ю.К., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-ВЕКТОР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-ВЕКТОР" задоволено повністю.

26 квітня 2024 року Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - апелянт) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2024 року витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/19440/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-ВЕКТОР" до Головного управління ДПС в м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору, та надано апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - повернуто апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору.

25 липня 2024 року, через підсистему "Електронний суд", Головне управління Державної податкової служби в м. Києві повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження того самого судового рішення від 25 березня 2024 року і скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою і залишено апеляційну скаргу без руху, оскільки до неї не додано вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, документів на підтвердження цих обставин.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві подано до Шостого апеляційного адміністративного суду 06 серпня 2024 року (вх. №31375) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що не мав можливості підготувати та надати у встановлений законодавством строк апеляційну скаргу через введення військового стану на території України, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, регулярні відключення світла.

Розглянувши клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, мотивуючи це слідуючим.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

За змістом статті 295 КАС України вбачається, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно відомостей з програми "Діловодство спеціалізованого суду" копію оскаржуваного рішення суду від 25 березня 2024 року доставлено до електронного кабінету Головного управління Державної податкової служби у м. Києві 25 березня 2024 року о 18 год 51 хв, тобто у розумінні частини шостої статті 251 КАС України 26 березня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - повернуто апелянту, у зв`язку з несплатою судового збору.

25 липня 2024 року, через підсистему "Електронний суд", Головне управління Державної податкової служби в м. Києві повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження того самого судового рішення від 25 березня 2024 року і скасувати його та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Суд звертає увагу, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збора є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 500/2544/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

При цьому, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Враховуючи те, що апелянт є суб`єктом владних повноважень, на нього покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо сплати судового збору і оскарження судового рішення у встановлений законом строк.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі №560/15534/21 та від 22 грудня 2022 року у справі №380/19423/21.

Враховуючи вищевикладене та відсутність документів, що підтверджували б зазначені в апеляційній скарзі обставини, колегія суддів не вбачає підстав для визнання поважними зазначених вище причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним визнати неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги і відмовити у відкритті провадження у справі.

За змістом частини четвертої статті 299 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 169, 248, 296, 298, 299, 321, 325, 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-ВЕКТОР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач І.В. Штульман

Судді: Н.Є. Маринчак

Ю.К. Черпак