Постанова

від 17.09.2024 по справі 580/3992/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/3992/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перша м`ясна компанія» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перша м`ясна компанія», в якому просило: стягнути 127090,35 грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та 254,20 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач не виконав у 2023 році норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що має наслідком сплату адміністративно-господарських санкцій, які відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не було виконано норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, так як відповідачем не було здійснено працевлаштування ОСОБА_1 у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що подані документи відповідачем не завірені належним чином, як передбачено Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, зазначене свідчить про безпідставність позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що ним не допущено порушення приписів Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» оскільки створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу, вжито заходів щодо працевлаштування особи з інвалідністю, а тому відсутні правові підстави для стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 березня 2024 року листом №420/01-28 Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перша м`ясна компанія» про невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність провести оплату розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з розрахунком позивача сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 127090,35 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем вказаного вище адміністративно-господарського штрафу, суб`єкт владних повноважень звернувся до суду з даним адміністративним позовом щодо стягнення заборгованості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені не є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У відповідності до частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

При цьому, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI від 05.07.2012 роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

У свою чергу, у відповідності до висновку Верховного Суду у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом відповідача від 17.04.2023 №ПМК00000001-0000000047 ОСОБА_1 переведено на основне місце роботи у ТОВ «Торговий дім «Перша м`ясна компанія» на посаду менеджера з публічних закупівель з п`ятиденним повним робочим днем.

Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №446738 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

До того ж, працевлаштування та роботу ОСОБА_1 на 8-годинний робочий день з 17.04.2023 до кінця 2023 року у відповідача також підтверджується даними реєстру застрахованих осіб Форма ОК-7 та табелями обліку робочого часу.

При цьому, відповідно до п.3.2.5 розділу 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286 (далі - Інструкція №286), середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Оскільки ОСОБА_1 працював на підприємстві з 17.04.2023 до кінця 2023 року, враховуючи правила заокруглення, вбачається, що відповідачем дотримано норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю з урахуванням середньооблікової кількості штатних працівників та часу відпрацьованого особою з інвалідністю.

Крім того, слід звернути увагу на пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» від 8 березня 2022 року №225, відповідно до якого повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення: осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.

При цьому, інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

У свою чергу, відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 13.05.2024 №1012 ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності з січня 2023 року до грудня 2023 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 був у 2023 році особою з інвалідністю.

Відтак, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені не є обґрунтованим.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко