Постанова

від 18.09.2024 по справі 620/5376/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/5376/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.

суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ФРОСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ФРОСТ» (далі - позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - апелянт), Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № №10698134/34258958 від 11 березня 2024 року, винесене Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №132 від 31 липня 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зупинення реєстрації податкової накладної від 31 липня 2022 року №132 з підстав відповідності операції пункту1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165, є безпідставним, оскільки позивачем разом із повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 та від 26 лютого 2024 року та повідомленням про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 березня 2024 року було надано всі документи, що підтверджують дату виникнення податкових зобов`язань та реальність здійснення господарської операції.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 11 березня 2024 року №10698134/34258958 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 липня 2022 року №132.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост» від 31 липня 2022 року №132 датою її фактичного отримання Державною податковою службою України згідно з квитанцією.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост» судові витрати у розмірі 1 514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) сплаченої суми судового збору та 8050,00 (вісім тисяч п`ятдесят гривень) витрат на правову допомогу.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост» судові витрати у розмірі 1 514,00 грн (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень) сплаченої суми судового збору та 8050,00 (вісім тисяч п`ятдесят гривень) витрат на правову допомогу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у Чернігівській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що Головне управління ДПС у Чернігівській області не погоджується з задоволеними судом першої інстанції позовними вимогами позивача про визнання протиправним та скасування рішення від 11 березня 2024 року №10698134/34258958, винесеного Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апелянт наголошує, що обов`язок доведення реальності господарських операції покладається виключно на позивача; первинні бухгалтерські документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»; позивачем не надано контролюючому органу документів щодо транспортування реалізованої продукції.

Крім того, апелянт повідомляє, що підставою для прийняття спірного рішення є відсутність повного пакету документів, які підтверджують господарську діяльність позивача та не підтвердження факту здійснення господарської операції, зазначеної у податковій накладній, а саме згідно наданих позивачем документів встановлено невідповідність номенклатури придбаного і реалізованого товару (придбали Чебуреки з м`ясом смажені заморожені ТМ «Полісся» в кілограмах, а реалізація Чебуреки з м`ясом смажені заморожені 3 кг в шт.).

В частині позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 31 липня 2022 року №132, апелянт зауважує що такі вимоги є передчасними.

Крім того, Головне управління ДПС у Чернігівській області заперечує проти відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 16100,00 грн.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року та від 05 вересня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

09 серпня 2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ФРОСТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Від Державної податкової служби України відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законодавством порядку 02 березня 2006 року та перебуває на податковому обліку як платник податків.

ТОВ «Лідер-Фрост» здійснює господарську діяльність, що відповідає коду КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний), 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

В ході ведення господарської діяльності 01 серпня 2016 року між ТОВ «Лідер-Фрост» (як Постачальник) та ТОВ «Альянс Маркет» (як Покупець) було укладено Договір поставки №ТА0237/16, відповідно до п.1.1 якого Постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти, передавати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати Товар за ціною, асортименті погодженими Сторонами в Комерційних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Договору і в кількості, передбаченій Замовленнями на товари (далі Договір №ТА0237/16).

Так, сторонами було погоджено формування замовлення у вигляді електронного повідомлення (Е документа) через систему EDI, відповідно до якого Позивач зобов`язувався поставити ТОВ «Альянс Маркет» чебуреки з м`ясом смажені заморожені, а також складання зведеної податкової накладної один раз на місяць не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснювались поставки товару.

На виконання досягнутих домовленостей ТОВ «Лідер-Фрост» було поставлено ТОВ «Альянс Маркет» чебуреки з м`ясом смажені заморожені, відповідно до видаткових накладних.

ТОВ «Альянс Маркет» оплачено поставлений товар, зокрема чебуреки з м`ясом смажені заморожені, відповідно до виписки по рахунку з 01 липня 2022 року по 31 серпня 2022 року.

31 липня 2022 року ТОВ «Лідер-Фрост» було складено зведену податкову накладну №132, яку подано для реєстрації 21 серпня 2022 року.

21 серпня 2022 року ТОВ «Лідер-Фрост» отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних №9157987064 з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної від 31 липня 2022 року №132 зупинена з підстави: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також у вказаній квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26 лютого 2024 року позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 з листом №1 від 13 березня 2023 року та копії документів, що підтверджують здійснення товариством поставку товару, а саме чебуреків з м`ясом смажених заморожених (кількість доданих додатків - 67).

01 березня 2024 року ТОВ «Лідер-Фрост» отримало повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10655198/34258958 з якого вбачається, що у зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. В графі «додаткова інформація» зазначено: згідно наданих документів встановлено невідповідність номенклатури придбаного і реалізованого товару (придбали Чебуреки з м`ясом смажені заморожені, ТМ «Полісся» в кілограмах, а реалізація Чебуреки з м`ясом смажені заморожені в 3 кг в шт).

05 березня 2024 року ТОВ «Лідер-Фрост» було подано повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з листом поясненням від 04 березня 2024 року №1.

11 березня 2024 року Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ рахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10698134/34258958 відповідно до якого прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 31 липня 2022 року №132 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «додаткова інформація» зазначено: згідно наданих документів встановлено невідповідність номенклатури придбаного і реалізованого товару».

Позивач вважає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 березня 2024 року №10698134/34258958 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що спірне рішення не містить оцінки викладених у повідомленнях про надання пояснень аргументів та копій наданих позивачем документів, яких на думку суду, було достатньо для реєстрації податкових накладних; зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення та оплати господарської операції між позивачем та його контрагентами, а також на те, що обсяг таких документів є достатнім та такі документи були надані позивачем контролюючому органу, останній не мав правових підстав для витребування додаткових документів та подальшої відмови позивачу у реєстрації податкових накладних; недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважав оскаржуване рішення таким, що прийняте необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють необхідність коригування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача шляхом складання розрахунку коригування до податкової накладної, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи, зокрема, повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п. 2 Порядку №1246 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунки коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як зазначено у пункті 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до отриманого позивачем повідомлення, реєстрація податкової накладної № 132 від 31 липня 2022 року зупинена у зв`язку із її відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 вказаних Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачає, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що направлена позивачем на реєстрацію податкова накладна № 132 від 31 липня 2022 року відповідала наведеним умовам.

Крім того, контролюючий орган, запропонувавши позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 132 від 31 липня 2022 року для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, не визначив конкретного переліку документів, які він вважає належними та достатніми для прийняття позитивного рішення.

При цьому, судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивачем надано копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій (копії документів, що підтверджують придбання чебуреків смажених заморожених кількістю 300 кілограм у ТОВ «Компанія «Полісся» та реалізацію ТОВ «Альянс Маркет» фасованими партіями по 3 кг).

З наданих позивачем документів встановлено, що правочин між позивачем та його контрагентом належним чином задокументований, оформлений з дотриманням вимог бухгалтерського законодавства та відображено в податковій звітності позивача, а отже є реальним, товарним, оплатним та таким що відбувся в дійсності.

Колегія суддів зауважує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації розрахунку коригування призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 5 вказаного порядку передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, наведені норми містять орієнтовний перелік документів, необхідних для розгляду комісією регіонального рівня питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який може відрізнятись для кожної конкретної господарської операції з урахуванням специфіки діяльності платника податків, особливостей здійснення господарської операції (наприклад, поставка, товару, робіт або послуг), події, за якою складено податкову накладну (дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг) тощо.

Колегія суддів враховує, що позивачем надані копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.

Проте, комісія регіонального рівня, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують інформацію, яка зазначена в податковій накладній, прийняла рішення від 11 березня 2024 року №10698134/34258958 про відмову в реєстрації податкової накладної.

На думку колегії суддів, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

У постанові від 16 лютого 2023 року по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки контролюючий орган, пропонуючи позивачу подати підтверджуючі документи, не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації розрахунку коригування на підставі поданих позивачем документів, то підстави для відмови в реєстрації податкової накладної №132 від 31 липня 2022 року у податкового органу були відсутні.

У зв`язку з чим, рішення від 11 березня 2024 року №10698134/34258958 про відмову в реєстрації поданої товариством податкової накладної №132 від 31 липня 2022 року прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №132 від 31 липня 2022 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.

Тож, оскільки спірне рішення підлягає скасуванню то, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, суд першої інстанції обґрунтовано, з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану податкову накладну №132 від 31 липня 2022 року датою її направлення до реєстрації. Зазначене буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

З приводу заперечень апелянта щодо стягнення витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 16100,00 грн (по 8 500 грн з кожного відповідача), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції представником позивача - адвокатом надано договір про надання правової допомоги від 10 квітня 2024 року №10/04/24/1, ордер, акт наданих послуг від 12 квітня 2024 року №68, рахунок на оплату від 10 квітня 2024 року №87 та платіжну інструкцію від 11 квітня 2024 року №2190.

Відповідно до умов договору, адвокатське об`єднання зобов`язується надати правову допомогу вартістю 16100,00 грн у вигляді складання та подання до Чернігівського окружного адміністративного суду позову про оскарження рішення від 11 березня 2024 року №10698134/34258958, винесеного Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Суд першої інстанції, дослідивши документи та враховуючи предмет спору, незначний обсяг документів, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати підтверджені належними та допустимими доказами, пов`язані з представленням інтересів позивача в суді, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт відповідачем не заперечується. А отже, з відповідачів на користь позивача солідарно мають бути стягнуті витрати на правову допомогу у розмірі 16100,00 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі вказує, що зазначена сума є завищеною. Розмір стягнутих витрат на правничу допомогу у даній справі не є розумним; предмет позову не є неординарним; позов не містить вимог майнового характеру; вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».

Колегія суддів враховує, що при визначенні сум відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги мають бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений до стягнення в суді першої інстанції розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об`ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, у зв`язку з чим понесені позивачем витрати на правничу допомогу необхідно присудити в сумі 4000, 00 грн (солідарно по 2000, 00 грн з кожного відповідача).

Відтак, суд першої інстанції не обґрунтовано стягнув з відповідачів 16100,00 грн витрат, понесених позивачем на надання правової допомоги.

Відповідно рішення суду першої інстанції в даній частині підлягає зміні.

Розглядаючи клопотання представника позивача адвоката Матвійчук А.С. про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 900 грн, колегія суддів враховує наступне.

До суду апеляційної інстанції адвокат Матвійчук А.С. разом із відзивом на апеляційну скаргу надав наступні докази понесення позивачем витрат, пов`язаних у зв`язку із розглядом апеляційної скарги відповідача: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії СВ №1094393 від 23 липня 2024 року, копію договору № 19/07/24 на надання правової (правничої) допомоги від 19 липня 2024 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09 серпня 2024 року, копію платіжного доручення №177 від 19 липня 2024 року та платіжну інструкцію від 25 липня 2024 року №2318 про оплату наданих послугу у розмірі 6 900 грн.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Вирішуючи заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6 900 грн, суд апеляційної інстанції зауважує, що заявлена до відшкодування сума є неспівмірною із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Зокрема, поданий представником позивача адвокатом Матвійчук А.С. відзив на апеляційну скаргу складається з викладу обставин справи, описаних судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини та в цілому складається з 7 аркушів. Разом з тим, адвокат Матвійчук А.С. здійснював представництво інтересів позивача і у суді першої інстанції, отже йому відомі обставини справи. При цьому відзив на апеляційну скаргу у своїй основі ґрунтується на доводах, аналогічних до тих, що були викладені у позові.

Здійснивши системний аналіз наведених вище доказів понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу у їх співвідношенні до тривалості розгляду справи, складності правовідносин та обсягу вчинених представником позивача дій в процесі підготовки процесуальних документів (відзиву на апеляційну скаргу) для забезпечення юридичного представництва інтересів, колегія суддів зазначає, що сума в розмірі 2 000, 00 грн відповідає принципу співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у сумі 1 000,00 грн з кожного.

Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову, однак, останній невірно застосував до спірних правовідносин норми права та неповно встановив обставини справи.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вирішив його змінити в частині суми стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи і частково порушено норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року змінити, виклавши четвертий та п`ятий абзац його резолютивної частини щодо стягнення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції в наступній редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 44094124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост» (ЄДРПОУ: 34258958) 2000,00 (дві тисячі гривень) витрат на правову допомогу у суді першої інстанції.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Фрост» (ЄДРПОУ: 34258958) 2000,00 (дві тисячі гривень) витрат на правову допомогу у суді першої інстанції».

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ: 44094124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ФРОСТ» (ЄДРПОУ: 34258958) судові витрати за надану правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000, 00 (одна тисяча) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-ФРОСТ» (ЄДРПОУ: 34258958) судові витрати за надану правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1 000, 00 (одна тисяча) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статі 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.

Судді: Черпак Ю.К.

Штульман І.В.