Постанова

від 18.09.2024 по справі 640/20492/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/20492/20 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» про стягнення штрафних санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Головне управління Держпродспоживслужби у Сумській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ», в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» на користь Сумської міської ОТГ, p/pUA088999980313060106000018540, одержувач Сумська міська ОТГ, код одержувача 37970593, банк одержувача Казначейство України, код платежу 21081100 штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 6 783,00 грн, накладений відповідно до рішень №000059 від 03.06.2020 та №000068 від 24.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що процедурні питання не впливають на суть і наявність підстав для притягнення до відповідальності за порушення законодавства про рекламу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області в порядку частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу» проведено контроль за дотриманням ТОВ «БІР-МАРКЕТ» законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів за адресою: м. Суми, вул. Металургів, б. 13, за наслідком якого складено протокол №000046 про порушення законодавства про рекламу від 11.03.2020, де зафіксовано, що реклама, розміщена за адресою: м. Суми, вул. Металургів, б. 13, містила наступну інформацію:«Beer Market мережа магазинів розливного пива -50% ЗНИЖКА на будь-який бокал при покупці за POINTS www.beer-market.com.ua», та з зображенням п`яти келихів з пивом. Зазначена реклама не містить відомостей про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, що є порушенням частини п`ятої статті 8 Закону України «Про рекламу».

На підставі вказаного протоколу прийнято рішення №000047 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 11.03.2020.

У подальшому, позивачем сформовано вимогу від 11.03.2020 №1802-05.1/20 про надання відповідачем: договору оренди приміщення, інформацію про вартість розповсюдженої реклами (договір на виготовлення реклами, затверджений макет, акти виконаних робіт, копії платіжних документів), копію свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності до 01.04.2020 10:00 год.

Головним управління Держпродспоживслужби в Сумській області 24.03.2020 прийнято наказ №607-ОД про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Листом начальника управління захисту споживачів (б/н) відповідача повідомлено про розгляд матеріалів про порушення законодавства про рекламу на 10:00 год. 03.06.2020.

За наслідками розгляду матеріалів про порушення законодавства про рекламу, 03.06.2020 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області прийнято рішення №000059 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в які не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту у відповідності до частини сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено на ТОВ «БІР-МАРКЕТ» штраф у розмірі 5 083,00 грн.

Також, позивачем складено протокол №000063 про порушення законодавства про рекламу від 03.06.2020, де зафіксовано про ненадання відповідачем інформації на вимогу від 11.03.2020 №1802-05.1/20, що є порушенням частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу».

03.06.2020 позивачем прийнято рішення №000064 про початок розгляду справи про порушення законодавства у сфері реклами, складено вимогу від 04.06.2020 №4109.05.1/20 та в подальшому прийнято рішення №000068 від 24.06.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким за порушення вимог законодавства про рекламу, у відповідності до вимог частини шостої статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено на ТОВ «БІР-МАРКЕТ» штраф у розмірі 1 700,00 грн.

Загальна сума до стягнення з ТОВ «БІР-МАРКЕТ» становить 6 783,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем штрафу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішення, на підставі яких позивачем заявлено до стягнення суму штрафів в межах даної адміністративної справи, скеровані відповідачу не за юридичною адресою, а тому, не можуть вважатися належним чином врученими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються відповідно до Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною першою статті 16 Закону №270/96-ВР передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Частинами першою та другою статті 26 Закону №270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право, у тому числі, вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Частиною четвертою статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

- рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

- виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

- розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону №270/96-ВР вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

У відповідності до вимог частини шостої статті 27 Закону №270/96-ВР за виявлені порушення вимог законодавства України про рекламу на розповсюджувачів, рекламодавців та виробників реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Частиною сьомою статті 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України «Про рекламу», на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У відповідності до положень частини одинадцятої статті 27 Закону №270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Процедура та порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами встановлені Законом України «Про рекламу», а також Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693).

Відповідно до пункту 9 Порядку №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.

Згідно з пунктом 11 Порядку №693 накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №693 за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача встановлено недотримання вимог законодавства про рекламу на підставі частин шостої, сьомої статті 27 Закону України «Про рекламу».

Рішення, на підставі яких позивачем заявлено вимоги про стягнення штрафних санкцій, скеровано ним 04.06.2020 та 25.06.2020 за адресою: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, б. 17, офіс 207, код ЄДРПОУ 40818636.

Разом з тим, відповідно до відомостей, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у межах адміністративної справи №640/20488/20 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до товариства з обмеженою відповідальністю «БІР-МАРКЕТ» про стягнення штрафних санкцій, суд встановив, що згідно листа Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 25.03.2021 №108-3650, наданого на виконання вимог ухвали суду від 01.03.2021, реєстраційна дія «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (ТОВ «БІР-МАРКЕТ»), яка пов`язана зі зміною місцезнаходження за адреси: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Барикадна, б. 17, офіс 207 на адресу: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, б. 1 була проведена 06.05.2020.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, що рішення, на підставі яких позивачем заявлено до стягнення суму штрафів в межах даної адміністративної справи, скеровані відповідачу не за юридичною адресою, а тому, не можуть вважатися належним чином врученими, що вказує на відсутність підстав для задоволення адміністративного позову

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта, що процедурні питання не впливають на суть і наявність підстав для притягнення до відповідальності за порушення законодавства про рекламу, оскільки не направлення суб`єкту господарювання рішень, на підставі яких позивачем заявлено до стягнення суму штрафу, не є формальним порушенням, а має істотне значення при вирішенні даної справи, зокрема в частині можливості їх оскарження.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 рок - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18.09.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова