Ухвала

від 17.09.2024 по справі 120/18990/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 120/18990/23

17 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації як стуктурного підрозділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 12 серпня 2024 року залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 10 днів усунути недоліки апеляційної скарги.

29 серпня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо виконання ухвали без руху. На підтвердження своїх доводів позивач надає відомості щодо себе з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з I кварталу 2023 року по І квартал 2024 року, а також довідку Головного управління ПФУ у Вінницькій області №2631 від 29.07.24, що позивач пенсій та інших виплат не отримує. Відтак просить звільнити його від сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Отже, в силу приписів закону суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.

Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").

Окрім того, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу на необхідність дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та має вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

При цьому суд зазначає, що надані ним відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, не можуть безперечно свідчити, що у особи відсутні кошти на сплату судового збору.

З огляду, на зазначене суд приходить висновку, що докази на які посилається ОСОБА_1 не є достатніми на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, якими підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що апелянтом при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 2147,21 грн. відповідно квитанції від 06.02.2024 року, якраз саме період за який було надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з I кварталу 2023 року по І квартал 2024 року, а також довідку Головного управління ПФУ у Вінницькій області №2631 від 29.07.24, що позивач пенсій та інших виплат не отримує.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18, від 17 жовтня 2019 р. у справі №215/3786/18, від 18 жовтня 2019 р. у справі №215/5427/18.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про його звільнення від сплати судового збору.

Водночас інших доказів на підтвердження наявності пільг щодо сплати судового збору, передбачених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", до позовної заяви не додано.

Враховуючи, що на даний час, недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме квитанції про сплату судового збору не було надано до Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідно з чим суд апеляційної інстанції вирішує повернути матеріали апеляційної скарги апелянту.

Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної реєстрації як стуктурного підрозділу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.