Постанова

від 18.09.2024 по справі 300/4929/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/4929/24 пров. № А/857/21273/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддяГлушко І.В.,

суддяЗапотічний І.І.

секретар судового засіданняЮник А.А.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 300/4929/24 за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Житлобуд» до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування постанов, (головуючий суддя Шумей М.В., м. Івано-Франківськ, спрощене позовне провадження),-

В С Т А Н О В И В:

20.06.2024 Приватне виробничо-комерційне підприємство «Житлобуд» (далі ПВКП «Житлобуд», позивач) звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. № 73355634 від 17.11.2023 про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємство «Житлобуд» виконавчого збору у розмірі 119 904,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. від 11.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 7526452.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що мотивовані протиправною постановою заступника начальника відділу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. № 73355634 від 17.11.2023 року про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємство «Житлобуд» виконавчого збору у розмірі 119 904,00 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року позов задоволено:

-визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. № 73355634 від 17.11.2023 року про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємство «Житлобуд» виконавчого збору у розмірі 119 904,00 грн.;

-визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. від 11.06.2024 про відкриття виконавчого провадження № 7526452;

-стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відділу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь приватного виробничо-комерційного підприємства «Житлобуд» судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що укладенням Сторонами мирової угоди на етапі виконавчого провадження останні за взаємною домовленістю, затвердженою ухвалою суду, змінили порядок та спосіб виконання рішення шляхом добровільного врегулювання питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не здійснив фактичного стягнення заборгованості, що свідчить про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору у зв`язку із добровільним врегулюванням сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи скарги зводяться до покликань на те, що суд першої інстанції застосував норми права, які станом на час існування спірних відносин втратили чинність, а відтак прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того відповідач не погоджується з висновком суду про те, що виконавчий збір може бути стягнуто лише за умов фактичного виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, а також про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, оскільки таке не ґрунтується на вимогах закону. Стягнення виконавчого збору не залежить від здійснення державним виконавцем виконавчих дій в межах відповідного виконавчого провадження.

17 вересня 2024 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Представник позивача проти поданої апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2023 року у справі № 909/988/22 (надалі «Рішення») позов Міністерства оборони України до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Житлобуд» про зобов`язання передати за актами приймання-передачі Міністерству оборони України у стані, визначеному розділом 2 договору, квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 та технічну документацію до них, зобов`язання відповідно до п. 5.3 договору за власний рахунок, спільно з уповноваженими представниками позивача вчинити дії, які направлені на оформлення права власності на квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 за Державою Україна в особі Міністерства оборони України, стягнення за порушення строків виконання договору від 22.12.2021 №503/33/590/ПЖ пені у розмірі 368 693 грн та штрафу у розмірі 806 517, 04 грн задоволено частково.

10.10.2023 року видано наказ про примусове виконання рішення про стягнення неустойки за порушення виконання строків Договору № 503/33/590/ПЖ від 22.12.2021 в сумі 1 175 210, 04 грн, з яких пеня - 368 693, 50 грн, штраф - 806 517, 04 грн, а також 23 830, 65 грн судового збору.

На підставі відповідного наказу 17.11.2023 року Коломийським відділом виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 73355634. Того ж дня винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 119 904 гривні 00 копійок.

13.05.2024 року між Приватним виробничо-комерційним підприємством «Житлобуд» та Міністерством оборони України у процесі виконання вищевказаного рішення суду укладено мирову угоду. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22 травня 2024 року остання затверджена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Згідно мирової угоди:

Сторона-2 зобов`язується, з метою виконання пункту 4 резолютивної частини рішення суду щодо стягнення штрафних санкцій у сумі 1 175 210,04 грн., з яких: 368 693,50 грн. - пеня, 806 517,04 грн - штраф, передати та оформити у строк, визначений п. 4 даної Угоди право власності на квартиру АДРЕСА_14 , загальною площею 47,7 м. кв., яка належить на праві власності Стороні-2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2667605026080) за Стороною-1, вартість якої згідно з експертним висновком з оцінки майна від 08.11.2023 № 11-20231108-0006891424, що пройшов рецензування в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АУКЦІОННИЙ ЦЕНТР «УНІВЕРСАЛ» 14.11.2023 за № 356/У становить 1 062 000 грн без ПДВ.

Залишок штрафних санкцій у розмірі 113 210, 04грн, який не покривається вартістю квартири АДРЕСА_14 , загальною площею 47,7 м. кв. вартість якої згідно з експертним висновком з оцінки майна, підлягає сплаті Стороною-2 на користь Сторони - 1 у 15 - денний строк з дня затвердження цієї Угоди, за реквізитами: Одержувач: Міністерство оборони України Код ЄДРПОУ: 00034022 Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ МФО: 820172 UA568201720313251004204018611 штрафні санкції 113 210,04 грн.

Сторони домовились, що не зважаючи на вплив сторонніх факторів, спрямовують свої дії на виконання умов цієї Угоди, навіть якщо квартира, яка передається Стороні-1, перевищуватиме вартість штрафних санкцій зазначених у п. 8 цієї Угоди за результатами оцінки майна.

Сторони домовились, що Сторона-1 укладенням цієї Угоди підтверджує відсутність будь-яких претензій до Сторони-2 за Договором № 503/33/590/ПЖ від 22.12.2021 року.

Сторона-2 зобов`язується сплатити Стороні-1 у строк, визначений п. 4 даної Угоди грошові кошти у сумі 23 830,65 грн. судового збору, за реквізитами:

Одержувач: Міністерство оборони України Код ЄДРПОУ: 00034022 Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ МФО: 820172 UA828201720343191002200018611 судовий збір 23 830,65 грн.

Сторони підтверджують, що в процесі укладення виконання даної Угоди жодним чином не порушуються права будь-яких третіх осіб.

Таким чином, Сторони погодили заміну грошового зобов`язання Боржника зі сплати штрафних санкцій.

У зв`язку з цим, у боржника відсутній обов`язок щодо сплати штрафних санкцій за договором.

Крім того, п. 10 Мирової Угоди Сторони домовились, що Сторона-1 (Стягувач) укладенням цієї мирової угоди підтверджує відсутність будь-яких претензій до Сторони-2 (Боржника) за Договором № 503/33/590/ПЖ від 22.12.2021 року.

Отже, обов`язок Боржника визначений п. 4 резолютивної частини Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2023 року та Наказу про примусове виконання рішення від 10.10.2023 року відсутній.

11.06.2024 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 73355634.

11.06.2024 р. державним виконавцем Коломийського міського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. відкрито виконавче провадження № 75264522 щодо стягнення з боржника ПВКП «Житлобуд» виконавчого збору у розмірі 119 904 грн.

Відповідна постанова отримана позивачем 15.06.2024 року, що підтверджується трекінгом відправлення № 7820324762003.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції колегія суддів враховує наступне.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні постанови відповідача датовані 17.11.2023 та 11.06.2024, а відтак застосуванню підлягають положення нормативно-правових актів чинні на момент прийняття таких постанов.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404 - VIII), іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону №1404 - VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404 - VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Частиною 5 цього ж Закону визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За правилами ст. 27 Закону №1404 - VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, норми Закону №1404-VIII не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Більше того, на це вказує і та обставина, що розмір виконавчого збору законодавчо поставлений у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, яка є фактично стягнутою в межах виконавчого провадження.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Виконавчий збір не стягується, якщо інше не передбачено угодою про врегулювання спору (мировою угодою), укладеною між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулюваня спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, відповідно до якої виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи 11.06.2024 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 73355634. Цього ж дня державним виконавцем Коломийського міського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бордуланюк Г.Ю. відкрито виконавче провадження № 75264522 щодо стягнення з боржника ПВКП «Житлобуд» виконавчого збору у розмірі 119 904 грн.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства прийнято наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень» від 02.04.2012 №512/5 затверджено Інструкцію №512/5.

За змістом пункту 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відтак, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, та був підтриманий у вже згаданій постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №640/4599/21, а також у постанові від 25.05.2023 у справі №420/1233/19.

Отже, стягнення виконавчого збору не залежить від здійснення державним виконавцем виконавчих дій в межах відповідного виконавчого провадження. Натомість, навіть за відсутності заходів з примусового виконання після завершення виконавчого провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця наявний обов`язок винести постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що виконавчий збір може бути стягнено лише за умов фактичного виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, не ґрунтується на положеннях закону.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи апеляційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 300/4929/24 скасувати.

Відмовити у задоволенні позову Приватного виробничо-комерційного підприємства «Житлобуд» до Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправним та скасування постанов.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 18.09.24