Ухвала

від 18.09.2024 по справі 202/20749/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/20749/23

Провадження № 1-кс/202/6433/2024

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2024 року слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023132610000419 від 15 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2024 року до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023132610000419 від 15 листопада 2023 року.

Відповідно до клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42023132610000419 від 15 листопада 2023 року, в рамках ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 5 ст. 191 КК України, за якими передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрювана ОСОБА_5 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 , а тому слідчий, з метою конфіскації майна як виду покарання, просить накласти арешт, на дану частку нерухомого майна, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились. В матеріалах клопотання наявна заява, відповідно до якої слідчий просить розглянути клопотання без його участі.

З метою забезпечення арешту майна, яке не має статусу тимчасово вилученого, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023132610000419 від 15 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, 06 серпня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 394562926 від12.09.2024 року, за підозрюваному ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві спільної частково власності зареєстровано нерухоме майно, а саме: житлового будинку, загальною площею 56,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , з розміром частки - 1/2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2021067144238).

Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Зважаючи на те, що санкція інкримінованого підозрюваній ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя доходить висновку, що з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт на майно підозрюваної, що належить їй на праві приватної власності, шляхом заборони права відчуження, розпорядження, оскільки існує достатньо підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Саме такий спосіб накладення арешту на майно, забезпечить потреби досудового розслідування, виправдовує ступінь втручання у права підозрюваної та не буде мати негативних наслідків як для самої підозрюваної, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження, розпорядження майном не позбавляє права на користування ним.

Слідчий суддя не вбачає необхідності заборони користування нерухомим майном, оскільки таке обмеження права власності не відповідає розумності, співрозмірності, не є пропорційним завданням кримінального провадження, та відсутні відомості, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, необхідно накласти арешт, шляхом заборони права відчуження та розпорядження 1/2 частки житлового будинку, загальною площею 56,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42023132610000419 від 15 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження, на належну підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 1/2 частку житлового будинку, загальною площею 56,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2021067144238).

У задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1