Постанова

від 18.09.2024 по справі 615/595/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №615/595/24 Головуючий 1 інстанції: Токмакова А.П.

Провадження №33/818/1266/24 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ч.2 ст.130, ст.ст.122-4, 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю захисника Ніколаєва В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання захисника Ніколаєва В.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2024 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.130, ст.ст.122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605, 60 грн.

На зазначену постанову суду 03 липня 2024 року захисник Ніколаєв В.І. за допомогою поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи його тим, що 02 червня 2024 року дізнався про наявність оскаржуваної постанови від ОСОБА_1 , з повним текстом постанови ознайомився на сайті «Судова влада», 06 червня 2024 року звертався з апеляційною скаргою, яка була повернута судом апеляційної інстанції через відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказав, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не завжди перебуває на зв`язку, про існування оскаржуваної постанови суду його повідомила дружини, яка отримала лист від Валківського районного суду Харківської області з копією вказаної постанови.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення захисника Ніколаєва В.І., який підтримав клопотання, дослідивши матеріали справи, вважаю, що підстави для задоволення клопотання відсутні, виходячи з наступного.

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Отже, закон пов`язує строк внесення апеляції на постанову судді у справі про адміністративне правопорушення не з датою отримання постанови суду, а лише з датою ухвалення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 24 травня 2024 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не був присутнім.

Однак про розгляд справи, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлень (а.с.30, 48, 55).

З матеріалів провадження вбачається, що захисник Ніколаєв В.І. неодноразово звертався з клопотаннями до суду першої інстанції (а.с.49, 50). 24 травня 2024 року просив перенести розгляд справи на іншу дату, у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні (а.с.56).

Таким чином, ОСОБА_1 та захисник Ніколаєв В.І. були обізнані про те, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 перебуває на розгляді Валківського районного суду Харківської області.

06 червня 2024 року захисник Ніколаєв В.І. звертався до Харківського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу захисника Ніколаєва В.І. на постанову Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала, оскільки скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження та апелянтом не порушено питання про поновлення цього строку (а.с.69).

Звернувшись 03 липня 2024 року з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2024 року, захисник Ніколаєв В.І. пропустив десятиденний строк на апеляційне оскарження.

Посилання в апеляційній скарзі захисника на розгляд справи за його відсутності, надату, в яку дізнався про існування оскаржуваної постанови та ознайомився з її повним текстом, як на підстави вважати поважним пропуск строку на апеляційне оскарження, є необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що захисник Ніколаєв В.І. був обізнаний про перебування справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на розгляді Валківського районного суду Харківської області, в межах строку апеляційного оскарження дізнався про існування оскаржуваної постанови суду. Резолютивна частина постанови містить роз`яснення строку та порядку її оскарження.

Зазначене свідчить, що сторона захисту не була позбавлена можливості звернутися з апеляційною скаргою у визначений законом строк, після чого доповнити її.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п.27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03).

Таким чином, твердження захисника Ніколаєва В.І. про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку апеляційного оскарження, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За вищенаведених обставин підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції - відсутні, оскільки відсутні поважні причини його пропуску.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити захиснику Ніколаєву В.І. в поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Валківського районного суду Харківської області від 24 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 , а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду А.І. Люшня