Рішення

від 04.09.2024 по справі 237/5723/23

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 237/5723/23

Провадження № 2/237/369/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.24 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого суддіЛіпчанського С. М.,

при секретарі Бахтіяровій Н. В.,

за участю прокурора Федоренко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції цивільну справу за позовом заступника керівникаПокровської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіоргану,уповноваженого здійснювативідповідні функціїу спірнихправовідносинах Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті до ОСОБА_1 , Третя особа, яка Товариство з обмеженою відповідальністю не заявляє самостійних «Агрофірма «Агротіс», про конфіскацію земельної ділянки площею 5,5117 га, -

ВСТАНОВИВ:

До Мар`їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про конфіскацію земельної ділянки площею 5,5117 га звернувся заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Покровською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах Покровського району, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства. Відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянином російської федерації,01.10.2020 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1423385000:04:000:0469, та упродовж року добровільно її не відчужила (кінцевий строк сплинув 01.10.2021). У зв`язку із цим наявні підстави для конфіскації у ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки шляхом припинення права власності на неї з одночасним визнанням права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

Прокурор просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області належну громадянці рф ОСОБА_1 на праві приватної власності земельну ділянку 1423385000:04:000:0469 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1374946914233), та стягнути з відповідача на користь Донецької обласноїпрокуратури судові витрати.

В судовому засіданні прокурор підтримала заявлені у позовній заяві вимоги та просила їх задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації,успадкувала після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (спадкова справа № 84/2020).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі 01.10.2020 за № 693, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 5,5117 га, кадастровий номер 1423385000:04:000:0469, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Максимільянівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області (на теперішній час територія Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.10.2020за № 38458680 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1374946914233).

Згідно договору оренди землі № 410, який укладено 10.01.2017 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Агротіс», вказана земельна ділянка з кадастровим номером 1423385000:04:000:0469 перебуває в оренді останнього зі строком дії 12 років (про що внесено запис 22756909 від 04.10.2017 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Як вбачається з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 на дату набуття права власності на вказану земельну ділянку була громадянкою російської федерації.

Відповідно до інформації Головного управління Державної міграційної служби у Донецькій області №1401.2.3-3818/1401.2.10-23 від 25.07.2023 та інформації Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області№05-05/2230/МВА від 27.07.2023 громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортом громадянина України не документувалась. Разом з тим, ОСОБА_1 значиться зареєстрованою у Курахівській територіальній громаді на підставі посвідки на постійне місце проживання вУкраїні, виданої24.12.2013за № НОМЕР_1 , виданої 24.12.2013, орган, що видав 1401, та місцем реєстрації постійного місця проживання в Україні є: АДРЕСА_1 .

Суд, дослідивши та оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимогст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як вказано в п. 2 ст. 121Конституції Українина прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із пунктом 3 частини 1статті 131-1 Конституції Українипрокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано устатті 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина третя цієї статті визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтями13,14 Конституції Українивизначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначенихКонституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положеньст. 41 Конституції України, ст.319,321 ЦК Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормамиЗакону України «Про міжнародне приватне право», положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно дост. 378 ЦК Україниправо власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Право власності на землю гарантуєтьсяКонституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону (ч.2ст. 373 ЦК України).

Згідно ч.1,2,4ст. 374 ЦК Українисуб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

У п. а) ч.1ст. 80 Земельного кодексу Українисуб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2ст. 81 ЗК Україниіноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 4ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно п.п. д), е) ч.1ст. 140ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1, 2ст. 145 ЗК Україниякщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в) ч.1ст. 143 ЗК Українипримусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1ст. 346 ЦК Українипередбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 5ст. 41 Конституції Українивстановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно дост. 354 ЦК Українидо особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 145ЗК Українипозов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, оскільки відповідачка ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч. 4ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Максимільянівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області (на теперішній час територія Мар`їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області), добровільно їх не відчужила, то слід припинити її право власності та конфіскувати вказані вище земельні ділянки у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.

З огляду на викладене, суд позов задовольняє.

Оскільки позов задоволено, то в відповідності до ч. 2ст. 141 ЦПК Українислід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок, що підтверджено документально.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву заступника керівникаПокровської окружноїпрокуратури вінтересах державив особіоргану,уповноваженого здійснювативідповідні функціїу спірнихправовідносинах Головногоуправління Держгеокадаструу Донецькійобласті до ОСОБА_1 , Третя особа, яка Товариство з обмеженою відповідальністю не заявляє самостійних «Агрофірма «Агротіс», про конфіскацію земельної ділянки площею 5,5117 га- задовольнити.

Конфіскувати на користь держави земельну ділянку сільсько господарського призначення громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 )з кадастровим номером 1423385000:04:000:0469 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1374946914233), шляхом припинення права власності, відомості про яке зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.10.2020 за № 38458680, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області(вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ЄДРПОУ39767332).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідачапротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів.

Суддя С. М. Ліпчанський

Дата документу 04.09.24 року