Ухвала

від 27.08.2024 по справі 487/4414/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/4414/24

Провадження №6/487/405/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Беспалько А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», стягувач Акціонерний банк «Факторіал-Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа №2-3416/2008 та поновлення строку для пред`явлення його до виконання.

Заява обґрунтована тим, що 11.11.2008 року рішенням Заводського районного суду у м. Миколаєві у справі № 2-3416/2008 позов Акціонерного Банку «Факторіал-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 138-в/41 від 30.07.2007 року задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ «Факторіал-Банк» суму заборгованості у розмірі 82 842,36 грн., держмито у розмірі 828, 42 грн. та витрати пов`язані зі сплатою інформаційно - технічного забезпечення в сумі 30,00 грн. 13.08.2013 року ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 487/6834/13-ц заяву Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено стягувача, Акціонерний банк "Факторіал-Банк", на правонаступника Публічне акціонерне товариство "ФІДОБАНК". 03.02.2021року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 28. Таким чином, ПАТ «Фідобанк» вибуло як кредитор із зобов`язань, що виникли на підставі Кредитного договору № 138-в/41 від 30.07.2007 року, тому заявник вважає, що наявні правові підстави для заміни сторони стягувача ПАТ «Фідобанк» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс».

Щодо видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання зазначає наступне, що з відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.04.2024 року за вих.№26802/04.2-25 стало відомо, що у Корабельному відділі державної виконавчої служби у місті Херсоні ПМУ МЮ (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 50269902 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3416/2008, виданого 12.12.2008 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АБ "Факторіал Банк" заборгованості за кредитним договором, яке завершено 29.12.2017 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Строк пред`явлення виконавчого документа № 2-3416/2008, виданого 12.12.2008 року Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 , є таким, що сплинув щонайраніше 29.12.2020 року. ТОВ «Консалт Солюшенс», яке є правонаступником ПАТ «Фідобанк», оригіналів виконавчих документів № 2-3416/2008 від стягувача не отримало, про що свідчить пункт 293 з витягу з Акту прийому-передачі оригіналів документів до договорів від 03.02.2021 року. З метою отримання інформації про місцезнаходження вказаних виконавчих листів, ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось до органів державної виконавчої служби. З відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 29.04.2024 року за вих.№26802/04.2-25 вбачається, що виконавче провадження № 50269902 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3416/2008, виданого 12.12.2008 року Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 , знищено за закінченням терміну зберігання, тому надати більш детальну інформації не являється можливим. Тому копії документів, що підтверджують направлення постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого документа у виконавчому провадженні № 50269902 органи державної виконавчої служби не надали. З відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПУАТ «Фідобанк» з ринку від 26.04.2024 року за вих. № 069-60-75/24 вбачається, що на адресу для листування Фонду та/або ПАТ «Фідобанк» виконавчий документ № 2-3416/2008, виданий 12.12.2008 року Заводським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості за кредитним договором № 138-в/41 віл 30.07.2007 року у розмірі 82 842,36 грн., держмита у розмірі 282,42 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30,00 грн., а всього - 83 700,78 грн. не надходив. Тому позивач вважає, що існують всі підстави вважати, що попередній кредитор ПАТ «Фідобанк» постанови про повернення виконавчого документу та оригіналу виконавчого документу №2-3416/2008 не отримував. Відповідно до даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, на даний час відкритих виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - ПАТ «Фідобанк» або ТОВ «Консалт Солюшенс» - немає, а отже, наразі не перебуває на примусовому виконанні виконавчий документ № 2-3416/2008, виданий Заводським районним судом м. Миколаєва щодо боржника ОСОБА_1 . За зазначеним виконавчим документом існує непогашена заборгованість за кредитним договором, а тому у заявника є необхідність у отриманні його дубліката.

Ухвалою суду від 21.05.2024 року прийнято до провадження вказану заяву та призначено справу до судового розгляду.

Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно належним чином. Представник заявника в заяві зазначив про розгляд справи без його участі.

Неявка учасників справи в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення пропущеного строку, видачу дублікату виконавчого листа.

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 442 ЦПК України заяву було розглянуто за відсутності учасників.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах цивільної справи №2-3416/2008 та подану заяву, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.11.2008 року рішенням Заводського районного суду у м. Миколаєві у справі № 2-3416/2008 позов Акціонерного Банку «Факторіал-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 138-в/41 від 30.07.2007 року задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь АБ «Факторіал-Банк» суму заборгованості у розмірі 82 842,36 грн., держмито у розмірі 828, 42 грн. та витрати пов`язані зі сплатою інформаційно - технічного забезпечення в сумі 30,00 грн.

12.12.2008 Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист по справі № 2-3416/2008.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.08.2013 року замінено стягувача, у виконавчому провадженні з виконання рішення суду по справі № 2-3416/2008, з Акціонерний банк "Факторіал-Банк", на правонаступника Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК».

03.02.2021року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір №GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 28.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі №34/425 не вбачала підстав для відступу.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74, 75) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України (аналогічна ст. 442 ЦПК України), з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК Кодексу(аналогічна ст. 55 ЦПК України). У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 ГПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі ст. 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у ч.5 ст. 442 ЦПК України.

Так, згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень 23.02.2016 було відкрите виконавче провадження № 50269902 з примусового виконання виконавчого листа №2-3416/2008 щодо боржника ОСОБА_1 , стягувачем у якому було АБ «Факторіал-Банк», яке має статус завершеного.

За змістом пункту 293 Додатку 1 до Договору про відступлення права вимоги від 03.02.2021 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за кредитним договором № 138-в/41 від 30.07.2007 року.

Питання щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо виконавче провадження закінчене неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Верховний Суд дійшов висновку про те, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва (пункти 10,11).

Видача дубліката виконавчого листа за нормами ЦПК у редакції Закону від 03 жовтня 2017 № 2147-VIII року не передбачена, однак відповідно до пункту 4 частини 17 Перехідних положень ЦПК у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання, або у разі його поновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року (справа 2-836/11) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України. За правилами статті 127 ЦПК суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Відповідно до статті 433 ЦПК у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зміст цієї норми кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону «Про виконавче провадження». Метою цього правила є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Отже, питання про заміну сторони виконавчого провадження (у разі відкритого виконавчого провадження) або у виконавчому документі (у разі закінченого провадження з поверненням виконавчого листа, або ще не відкритого провадження), а також питання про видачу дублікату виконавчого листа можливо вирішити лише в межах строку пред`явлення виконавчого документу до виконання або у разі його поновлення судом за відповідною заявою нового стягувача.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа 12.12.2008).

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV).

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина третя статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV).

Згідно ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення постанови), повернення виконавчого документу стягувачу не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього закону.

Цей Закон втратив чинність 05.10.2016 року у зв`язку з набранням чинності Законом України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», згідно ч. 1 ст. 12 якого, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Пунктом 5 Прикінцевих і перехідних положень Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, строк повторного пред`явлення виконавчого листа у справі розпочався з 29.12.2017 і закінчився 29.12.2020 року.

Крім того, при укладенні договору про відступлення прав вимоги від 03.02.2021, заявник повинен був з`ясувати у ПАТ «Фідобанк» інформацію щодо того, чи був пред`явлений до виконання виконавчий лист та чи здійснюється виконавче провадження.

Тобто, заявник повинен був в розумні строки з`ясувати обставини щодо даної справи з відкритих джерел, зокрема з Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи виконавчого провадження.

Посилання заявника щодо втрати оригіналів виконавчих листів, зокрема, у зв`язку з відсутністю останніх у попереднього кредитора, а також на те, що в АСВП, на час його звернення із вказаною заявою до суду, не здійснюються жодні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 з виконання вказаного рішення суду з їх примусового виконання, що свідчить про їх втрату є необґрунтованими та такими, що не доводять факт їх втрати та відповідно, не можуть бути прийняті судом як докази їх втрати, тому, відповідно підстав для видачі дублікату виконавчого листа не вбачається.

Як вбачається, ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та м. Севастополі ПМУ МЮ (м. Одеса) лише 24.04.2024 щодо перебування виконавчого листа у відділах ДВС м. Херсона та Херсонської області, тоді як права вимоги до боржника ОСОБА_1 набуло 03.02.2021. Крім того, заявник з даною заявою до суду звернувся лише 16.05.2024.

Виходячи з норм чинного законодавства, саме на заявника покладається обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами (статті 76-81 ЦПК) поважний характер причин пропуску строку, суд не вбачає підстав для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 за судовим рішенням від 11.11.2008 року.

Враховуючи, що дублікат виконавчого листа, як зазначалось вище, видається лише в межах строку для пред`явленні виконавчого листа до виконання (первісного або поновленого), то відмова у поновленні строку є підставою для відмови у видачі дублікату виконавчого листа.

З таких же підстав (відмова у поновленні строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання) не має правового значення і заміна сторони у виконавчому провадженні на ТОВ «Консалт Солюшенс», оскільки вчинення судом дій щодо заміни сторони у виконавчому провадженні при відмові у поновленні строків для пред`явлення до виконання виконавчих документів не призведе до виникнення у нового кредитора права на примусове виконання судового рішення.

Оскільки, як зазначалось вище, стягувач протягом тривалого часу не вжив жодних заходів щодо виконання судового рішення без будь-яких причин, то поновлення цього права не може вважатись пропорційним меті встановлення процесуальних строків правової визначеності для інших учасників цивільних правовідносин.

З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення їх до виконання слід відмовити.

Керуючись ст. 259, 260, 261, 268, 353, 354, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя: С.М. Афоніна