Рішення

від 17.09.2024 по справі 183/12434/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/12434/23

№ 2/183/1051/24

17 вересня 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом у якому просить визнати її право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на підставі договору купівлі продажу, укладеного 19.02.1999 на товарні біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості» за р.№ 24-Н99, зареєстрованого в Новомосковському БТІ 19.02.1999 за р.№ 35-1.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 19 лютого 1999 року між ОСОБА_2 , як продавцем, та позивачкою, як покупцем, був укладений договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 , засвідчений товарною біржею «Дніпропетровська міська біржа нерухомості», яка на даний час припинила своє існування. Право власності позивачки на підставі вказаного договору було зареєстровано у Новомосковському БТІ за №35-1 від 19.02.1999. Оригінал Договору купівлі - продажу весь час знаходився у квартирі позивачки до 21 квітня 2022 року. Цього дня селище Меліоративне зазнало ракетної атаки військ російської федерації, від якої серйозно постраждала позивачки та її квартира, де значна частина майна і конструкцій перетворилася у купу сміття та каміння. Пізніше, коли позивачка навела порядок у пошкодженій квартирі, то не виявила, що відсутній оригінал Договору купівлі-продажу квартири, який не знайшла і до тепер. За вказаних обставин, посилаючись на вимоги ч.1 ст.392 ЦК України, позивачка просить задовольнити її позов.

Ухвалою судді від 20.11.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 22.04.2024 за клопотанням позивачки, замінено первісного відповідача КП «Новомосковське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради на належного Піщанську сільську раду Новомосковського району Дніпропетровської області. Цією ж ухвалою встановлено новому відповідачу п`ятнадцятиденний строк із дня вручення даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву.

Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, від 19.06.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивачки адвокат Довгаль С.М. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та усіх процесуальних документів в особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідно до ч.5 ст.14 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 19 лютого 1999 року між ОСОБА_2 , як продавцем з однієї сторони, та ОСОБА_1 , як покупцем, з другої сторони укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав об`єкт нерухомості житловий квартиру АДРЕСА_2 .

Зазначений Договір купівлі-продажу посвідчений 19.02.1999 на товарній біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості» за р.№ 24-499, та зареєстровано в Новомосковському БТІ 19.02.1999 за р.№ 35-1.

Як зазначено у п. 8 Договору, цей Договір складено у трьох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у БТІ, а інші, які мають силу оригіналу, видаються покупцеві (а.с.45).

Позивачкою до суду надано копію вказаного Договору купівлі - продажу, оскільки його оригінал втрачений після ракетної атаки військами російської федерації селища Меліоративне, за наслідками якої пошкоджено квартиру позивачки, у якій зберігався правовстановлюючий документ.

Разом з тим, в матеріалах інвентаризаційної справи, яка надійшла з КП «Новомосковське МБТІ» 07.02.2024 на запит суду, на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , наявний оригінал Договору купівлі-продажу (примірник договору переданий на зберіганні у БТІ відповідно до п.8 Договору) укладений 19 лютого 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений 19.02.1999 на товарній біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості» за р.№ 24-499.

Також у повідомленні КП «Новомосковське МБТІ» №20352/23 від 24.04.2023 вказано, що відповідно до інвентаризаційної справи станом на 29.12.2012 власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 19.09.1999 на товарній біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості», зареєстровано в Новомосковському БТІ 19.02.1999 за р.№ 35-1 (а.с.6).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.03.2023, що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи на спірну квартиру, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 - права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження не зареєстровано.

При вирішенні спору, суд керується такими нормами права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вирішуючи питання про те, чи набула позивач право власності на спірну квартиру на підставі вищезазначеного договору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч.1 ст.128 ЦК України 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 12 ЗУ «Про власність», який був чинним станом на момент укладання договору, передбачено, що громадянин набуває право власності на майно на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Договір купівлі-продажу спірної квартири було складено та зареєстровано 19.02.1999 на Товарній біржі «Дніпропетровська міська біржа нерухомості».

Як вбачається з інвентаризаційної справи, право власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру, на підставі вищевказаного Договору купівлі-продажу, зареєстровано в Новомосковському бюро технічної інвентаризації 19.02.1999 за реєстровим №35-1.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як зазначено у ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Як зазначено в п. 1.5 Розділу 1 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлового політики України від 09.06.98 N 121, яка була чинною на час укладення сторонами відповідного договору купівлі-продажу та яка визначала порядок здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в Україні, - державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 9 Додатку 1 до вказаної Інструкції, - договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею, віднесено до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, здійснивши державну реєстрацію в Новомосковському БТІ права власності на спірну квартиру, держава цим самим визнала право власності позивачки на квартиру, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивачка втратила документ, що засвідчує її право власності.

Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що позивачка за допомогою належних та допустимих доказів, які у своїй сукупності є достатніми, довела, що на підставі договору купівлі-продажу від 19.02.1999 вона набула права власності на спірну квартиру, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач - Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338836, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 4;

третя особа - ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий; місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено і підписано 17 вересня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.