Рішення

від 15.07.2024 по справі 369/6932/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6932/24

Провадження № 2/369/5307/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15.07.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Соловюк В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Тетяна Леонідівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.05.2023 року. 03.04.2024 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. на підставі заяви №14 про прийняття спадщини, яка надійшла від дітей спадковдавця ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та заяви №15 про прийняття спадщини, яка надійшла від онука спадкодавця ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа № 8/20224 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Проте 15.04.2024 року позивачу та відповідачам було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. Оскільки померлий у встановленому порядку набув право власності на земельну ділянку, тому це майно увійшло до складу спадщини. Між ними досягнуто домовленості щодо спадкування майна, в тому числі й спірної земельної ділянки.

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222481601:01:001:0036 для ведення особистого підсобного селянського господарства розміром 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та розгляд справи призначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Судом також витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 .

12 червня 2024 року від приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Тетяна Леонідівна надійшла спадкова справа №8/2024 щодо майна померлого ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 червня 2024 року залучено у якості співвідповідача ОСОБА_4 , закрити підготовче провадження, призначено справу до розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання відповідачі не з`явились, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позову не заперечували.

У судове засідання представник Гатненської сільської ради Київської області не з`явився. Відповідно до поданих пояснень просив слухати справу за їх відсутності.

У судове засідання третя особа не з`явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлений, клопотань про відкладення, письмових пояснень до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 2Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 № 2передбачено, що відповідно до статей55,124Конституції України та статті 3ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 25.05.2023 року.

За ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,вважається таким, що прийняв спадщину,якщо протягом строку встановленогост.1270ЦК Українивін не заявив відмову від неї.

Ст. 1269ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки; у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері; у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця; у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини; у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (ст..ст. 1261-1265 ЦК України).

Відповідно до ст.. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Згідно зі ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

03.04.2024 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. на підставі заяви №14 про прийняття спадщини, яка надійшла від дітей спадковдавця ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та заяви №15 про прийняття спадщини, яка надійшла від онука спадкодавця ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа № 8/20224 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Постановою приватного нотаріуса Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Т.Л. від 15.04.2024 року відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,07 га оскільки нотаріусу не надано документи, що підтверджують реєстрацію майнових прав на земельну ділянку за померлим.

Виходячи з умов Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ст.49 ЗУ Про нотаріат відмова нотаріуса є обґрунтованою.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 1218 ЦК Українивстановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст. 317, ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у Постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 року у справі № 6-244цс14 зазначається, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності на майно в порядку спадкування може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно зі статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази для суду не мають заздалегідь встановленої сили. При цьому, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належність земельної ділянки та садового будинку померлому ОСОБА_5 підтверджується: рішенням № 13 Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району від 21.07.2006р., витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9933929532024 від 20.03.2024.

Так, відповідно до перелічених вище документів власником спадкового майна (земельної ділянки) є ОСОБА_5

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінюючи надані докази в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що земельна ділянка, належала померлому ОСОБА_5 , його спадкоємцями за законом є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які спадщину прийняли, втім в позасудовому порядку позбавлені можливості оформити право власності у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на вказане майно судом не встановлено, враховуючи домовленість між спадкоємцями щодо спадкування майна, тому це право позивача підлягає захисту судом шляхом його визнання.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 206, 223, 247, 317, 319, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,третя особа: приватний нотаріус Фастівського районного нотаріального округу Київської області Хоменко Тетяна Леонідівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3222481601:01:001:0036 для ведення особистого підсобного селянського господарства розміром 0,07 га за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача 1: Гатненська сільська рада, код ЄДРПОУ 04358508, адреса: 08160, Київська область, Фастівський район, с.Гатне,вул.Київська, 138.

Інформація про відповідача 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача 3: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача 4: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 15 липня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ