Ухвала

від 11.09.2024 по справі 381/3789/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/1616/24

381/3789/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участюсекретаря Гапонюк І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області клопотання представника відповідача ОСОБА_2 в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, треті особи Фастівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області, Друга Фастівська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна про закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Київської обласної прокуратури про зняття арешту з майна, відповідно до якої просить зняти арешт накладений постановою Прокуратури Київської області б/н від 01.03.2011 року на все належне майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 10938657, номер запису про обтяження 10938657.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін в судове засідання.

27.08.2024 року на адресу суду представник відповідача надіслав клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано тим, що обставини, якими позивач обґрунтовує дану позовну заяву, вже були предметом розгляду спору у справі № 381/1860/24. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.07.2024 року закрито провадження у цивільній справі № 381/1860/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, треті особи Фастівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області, Перша Фастівська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна. Таким чином, обставини викладені позивачем у даній позовній заяві, були предметом спору у справі № 381/1860/24 за участю тих самих учасників справи, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для закриття провадження у справі.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

В судове засіданні треті особи не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши позивача щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступного.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили чи ухвали суду про закриття провадження у справі, постановленої між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.

Йдеться про те, що в тих випадках, коли справа вже вирішена судом або коли сторони розпорядилися своїми правами певним чином і суд затвердив ці дії, повторне звернення до суду не допускається.

Неможливість повторного розгляду справи, коли є судове рішення, що набрало законної сили і не скасоване у встановленому законом порядку, перш за все пов`язана з виключністю судового рішення. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Отже, для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. При цьому, зазначені підстави для закриття провадження у справі спрямовані на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд в своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі №540/406/19, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження у справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Так, предметом спору у даній справі є зняття арешту, накладеного постановою Прокуратури Київської області б/н від 01.03.2011 року на все належне майно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 (реєстровий номер обтяження 10938657, номер запису про обтяження 10938657).

Між тим, в провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, треті особи: Фастівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області, Перша Фастівська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна (справа № 381/1860/24). Предметом вказаного цивільного позову також було зняття арешту з майна, накладеного постановкою Прокуратури Київської області б/н від 01.03.2011, реєстраційний номер обтяження 10938657, номер запису про обтяження 10938657. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19.07.2024 року провадження у цивільній справі №381/1860/24 2/381/1012/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської обласної прокуратури, треті особи: Фастівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області, Перша Фастівська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна закрито, на підставі пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору. Дана ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили 05.08.2024 року.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту з майна вже були предметом розгляду в іншій цивільній справі, по якій Фастівським міськрайонним судом Київської області від 19.07.2024 було прийнято рішення, яке набрало законної сили, тобто з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Роз`яснити наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст. 43,49,251,259,260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 до Київської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909996, місцезнах.: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, треті особи Фастівська ДПІ ГУ ДПС у Київській області, код ЄДРПОУ 20619977, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, вул. Київська, 28, Друга Фастівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884556, місцезнах.: Київська область, м. Фастів, вул. Шевченка, 4 про зняття арешту з майна закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 16.09.2024 року.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей