Рішення

від 19.09.2024 по справі 388/1003/24

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 388/1003/24

провадження № 2/388/346/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

секретар судового засідання Поліщук О.В..

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданніу залісуду цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору міни,

за участі:

представника позивача ОСОБА_3 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом, підписаним та поданим її представником - адвокатом Романяком М.Я., який діє на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 08.05.2024, що підтверджується ордером серія ВА № 1080671 до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просила:

- визнати недійсним договір міни, укладений 13.08.2015 між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. 13.08.2015, зареєстровано в реєстрі за № 681, припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 695963935219, номер відомостей про речове право 10794370).

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що за умовами спірного договору ОСОБА_5 взяла на себе зобов`язання передати їй земельну ділянку з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087, яка нібито належала ОСОБА_5 на підставі державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400 від 17.04.2001. Однак, насправді на підставі зазначеного державного акта ОСОБА_5 належала земельна ділянка з кадастровим номером 3521987800:02:000:0263 і це підтверджується судовим рішенням у іншій справі, яке набрало законної сили. Наразі власником земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02:000:0263 є відповідач на підставі свідоцтва на спадщину за заповітом № 478 від 28.12.2023. Таким чином, ОСОБА_5 уклала договір міни земельної ділянки, яка їй ніколи не належала, а тому такий договір є недійсним. Зазначила, що фактично не володіючи обміняною земельною ділянкою та не користуючись нею вона зобов`язана кожного року нести за земельну ділянку мінімальне податкове навантаження у розмірі 5 % від її НГО.

Ухвалою від 24.05.2024 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову, у якій відповідач просив позов задовольнити та судові засідання проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у ньому. Позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача та дослідивши докази у справі і з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем з приводу невиконання зобов`язань за договорами.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За умовами ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Таким чином, враховуючи безумовне визнання відповідачем позову, судом, з метою з`ясування чи не суперечить таке визнання закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, на підставі доказів, наданих учасниками справи, встановлено такі обставини.

13.08.2015 між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , було укладено договір міни, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. 13.08.2015, зареєстровано в реєстрі за № 681.

За умовами п. 1, п. 2 Договору міни, позивачка передала у власність ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 3523455100:02:003:1048 площею 0,01 га, яка розташована на території Новгородківської селищної ради Новгородківського району Кіровоградської області, а ОСОБА_5 передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087 площею 8,4626 га, яка розташована на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

За змістом п. 2 Договору міни - земельна ділянка з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087 належала на праві власності ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ІІ-КР № 000400, виданого 17.04.2001 Суходільським сільським головою Долинського району Кіровоградської області, на підставі рішення сесії Суходільської сільської Ряди народних депутатів від 27.03.2001 № 83, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 421.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 09.05.2023 у справі № 388/943/22, з врахуванням ухвали Долинського районного суду Кіровоградської області від 30.05.2023 про виправлення описки, яке набрало законної сили 01.08.2023, зокрема, визначено для ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили.

Зазначеним рішенням суду встановлені, крім іншого, такі обставини:

- ОСОБА_6 , 1949 року народження, на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 8,46 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Суходільської сільської ради, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії П-КР № 000400, виданим 17.04.2001 Суходільською сільською радою;

- на випадок своєї смерті ОСОБА_6 заповіла належну їй земельну ділянку (державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400 від 17.04.2001) ОСОБА_2 про що було складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Щербань С. Ф. за номером в реєстрі нотаріальних дій 592 від 22.03.2005, номер у Спадковому реєстрі 8752579;

- 21.09.2007 ОСОБА_6 у зв`язку із реєстрацією шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.09.2007;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26.03.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд констатує доведеність зазначених вище обставин, встановлених вказаним рішенням суду, яке набрало законного сили, які також не заперечуються й сторонами у цій справі.

При цьому, за змістом рішення суду від 09.05.2023 у справі, за наслідками розгляду якої його було ухвалено, розглядався спір щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02:000:0263, яка належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400 від 17.04.2001.

Зазначена встановлена судом обставина сторонами у цій справі також не заперечується.

Крім того, слід відзначити, що за даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 377710308 від 08.05.2024, - право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521987800:02:000:0263 було зареєстровано 02.07.2021 за ОСОБА_5 на підставі саме державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400, виданого 17.04.2001 Суходільською сільською радою.

Згодом ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки, яка належала останній на праві власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400, виданого 17.04.2001 Суходільською сільською радою, та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 478 від 28.12.2023, видане приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області Воєвода-Брегей М. П. на право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3521987800:02:000:0263.

Отже, ОСОБА_2 , прийнявши спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02:000:0263 є належним відповідачем у даній справі.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087, яку за змістом Договору міни обміняла ОСОБА_5 судом відзначається таке.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Положеннями ч. 1 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 377816227 від 09.05.2024, - право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087 зареєстровано за ОСОБА_5 03.08.2015 також на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400, виданого 17.04.2001 Суходільською сільською радою.

Разом з тим, за змістом листи фізичної особи - підприємця, сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_8 від 07.05.2024, - відповідно до даних Державного земельного кадастру, а саме, публічної кадастрової карти, місце розташування земельної ділянки 3521987800:02:000:0087, яка належить ОСОБА_1 територіально повністю співпадає із земельною ділянкою 3521987800:02:000:0088, яка належить ОСОБА_9 та перебуває в оренді ОСОБА_10 .

При отриманні координат зовнішніх меж земельних ділянок 3521987800:02:000:0087 та 3521987800:02:000:0088 через особистий кабінет інженера-землевпорядника, встановлено їх повну ідентичність. При порівнянні кадастрових планів земельних ділянок 3521987800:02:000:0087 та 3521987800:02:000:0088, які відображаються в особистому кабінеті інженера-землевпорядника, теж встановлено їх ідентичність.

Земельну ділянку 3521987800:02:000:0087 ОСОБА_1 отримала за договором міни від 13.08.2015, за яким у її власність перейшла ділянка площею 8,4626 га, однак ділянка 3521987800:02:000:0087 має площу 8,0251 га.

За договором міни, попереднім власником ділянки 3521987800:02:000:0087 вказана ОСОБА_11 , яка отримала ділянку у власність, як член колишнього КСП «Мир» (держакт НОМЕР_3 , зареєстрований 17.04.2001 за № 421). Але, ділянка 3521987800:02:000:0087 розташована на території колишнього КСП «Суходільське».

При цьому, площа, конфігурація, місце розташування та суміжники земельної ділянки, яка була зазначена в держакті НОМЕР_3 , зареєстрованому 17.04.2001 за № 421, співпадає із земельною ділянкою кадастровий номер 3521987800:02:000:0263.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 при дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15.

З огляду на встановлені обставини суд констатує, що земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 3521987800:02:000:0087, територіально співпадає із земельною ділянкою 3521987800:02:000:0088, яка не належала ОСОБА_5 , а отже остання не була фактичним власником земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087. При цьому, остання на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КР № 000400, виданого 17.04.2001 Суходільською сільською радою, була власником саме земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02;000:0263, яку й успадкував ОСОБА_2 .

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 715 ЦК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Положеннями ст. 716 ЦК України передбачено, що до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Так, ст. 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

З оглядуна викладенесуд констатує,що ОСОБА_5 будучи стороною спірного договору міни була продавцем того товару, який вона передавала в обмін, при цьому вона фактично не була власником обумовленої договором міни земельної ділянки з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087, яку вона продавала, а тому зміст цього договору міни явно суперечить умовам ст. 658 ЦК України, що свідчить про недодержанням на момент його вчинення вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України та є ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою для визнання його недійсним.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можливе лише на підставі судового рішення про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред`явленого позову, беручи до уваги те, що зміст спірного договору міни суперечить вимогам Цивільного кодексу України, що виразилося у обміні (продажу) ОСОБА_5 майна, яке їй фактично не належало, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання недійсним договору міни є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню з урахуванням наведених вище мотивів, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів фізичної особи.

Керуючись статтями 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору міни, - задовольнити.

визнати недійсним договір міни, укладений 13.08.2015 між ОСОБА_1 , від імені якої діяла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , від імені якої діяв ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. 13.08.2015, зареєстровано в реєстрі за № 681, припинивши право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3521987800:02:000:0087 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 695963935219, номер відомостей про речове право 10794370).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення суду складено 19.09.2024.

Суддя О.А. Кнуров