Рішення

від 18.09.2024 по справі 501/1450/24

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 18.09.2024

Справа № 501/1450/24

2/501/1021/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління ДПС в Одеській області про припинення податкової застави.

Вимоги позивача: припинити податкову заставу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , - що належить ОСОБА_1 на підставі Акту державного виконавця про проведені електронні торги від 09.06.2020 року, зареєстровану у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 10.07.2019 за № 32351502.

ВСТАНОВИВ:

І. виклад позиції заявника.

09 квітня 2024 р. до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про припинення податкової застави щодо майна, придбаного на електронних торгах. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачка вказувала на те, що вона придбала на прилюдних торгах нерухоме майно, яке перебуває у податковій заставі контролюючого органу. Перебування вказаного майна в податковій заставі порушує право власності позивачки на це майно, у зв`язку з чим позивачка вирішила звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

24.05.2024 р. стороною відповідача подано відзив. Посилаючись на необгрунтованість вимог, відповідач просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі (а.с. 88-91).

12.06.2024 р. представником відповідача ОСОБА_2 подано заяву про проведення судового засідання, призначеного на 13.06.2024 р. без участі представника Головного управління ДПС в Одеській області (а.с.103).

28.08.2024 р. представник позивача адвокат Латій О.В. подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача (а.с.118).

28.08.2024 р. представник позивача адвокат Латій О.В. подала заяву про доручення доказів (а.с.120).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.77).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

09.06.2020 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Фрунчук М.А. складено Акт державного виконавця про проведені електронні торги на підставі протоколу про проведення електронних торгів № 476654 від 23.04.2020 року (а.с.17).

Відповідно до вказаного акту відбулася реалізація арештованого майна, що належить ПАТ «Іллічівський завод ЗБК», у зведеному виконавчому проваджені з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ПАТ «Іллічівський завод ЗБК» на користь ГУ ПФУ в Одеській області, КП «Чорноморськетеплоенерго» Чорноморської міської ради Одеської області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, ТОВ «Агропродукт», Національного банку України заборгованості.

Електроні торги з реалізації нерухомого майна, що належить боржнику ПАТ «Іллічівський завод ЗБК» проведені державним підприємством "СЕТАМ", місце проведення: setam.net.ua, дата проведення 23.04.2020 р.. (а.с.29)

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 476654 від 23.04.2020 р., складеного державним підприємством "СЕТАМ", електроні торги по лоту № 414917 відбулись, переможцем визначено: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , - яка визнана покупцем майна, що підлягало реалізації, а саме: однокімнатної квартири загальною площею 12,10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 . Стартова ціна: 102 240,00 грн. Ціна продажу: 102 240,00 грн. (а.с.29)

Відповідно до платіжних квитанцій від 06.04.2020 р. і 27.04.2020 р., вказану суму ОСОБА_1 сплатила двома платежами: 5112,00 грн. - як гарантійний внесок ДП "СЕТАМ" і 97128,00 грн. - на рахунок Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с. 32).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на квартиру АДРЕСА_1 , 10.07.2019 року зареєстровано обтяження, номер запису про обтяження 32351502, у вигляді податкової застави. Суб`єкт обтяження - орган державної влади - Головне управління ДПС в Одеській області, код ЄДРПОУ 39398646. Боржник - ПАТ «Іллічівський завод ЗБК», код ЄДРПОУ 01374582 (а.с.22-24).

В зв`язку з цим, 17.06.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС в Одеській області про зняття застави з вказаної вище квартири у зв`язку з придбанням її заявником на електронних торгах (а.с.25)..

15.07.2020 р. відповідач у відповідь на заяву позивача надіслав лист №14638/С/15-32-53-09-05, у якому з посиланням на заборгованість ПАТ «Іллічівський завод ЗБК» перед бюджетом, положення статті 93 Податкового кодексу України, повідомив про відсутність підстав для зняття податкової застави з однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.26)..

04 квітня 2024 р. на підставі акту від 09.06.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського районного нотаріального округу Одеської області Перчеклій І.М. із заявою про видачу Свідоцтва про право власності на придбану нею з електронних торгів квартиру АДРЕСА_1 .

Між тим, постановою приватного нотаріуса від 04.04.2024 р. у видачі відповідного свідоцтва було відмовлено, оскільки за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виявлено обтяження у вигляді податкової застави, яка зареєстрована 10.07.2019 року за №32351502. Обтяжувачем є Головне управління ДФС в Одеській області, код ЄДРППОУ 39398646 (а.с.33-35)..

Оскільки перебування придбаного на електронних торгах нерухомого майна в податковій заставі порушує право власності позивачки на це майно в частині права розпорядження ним, правомірність такого придбання ніким не оспорено, позивачка не є за законом чи договором відповідальною за податковими зобов"язаннями попереднього власника майна - ПАТ «Іллічівський завод ЗБК», у забезпечення якого зареєстроване оспорювань обтяження, позивачка звернулася із даним позовом до суду.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про правомірність свого рішення про відмову зняти податкову заставу щодо майна, придбаного на прилюдних торгах, оскільки у зв`язку з податковою заборгованістю, яка мала місце з 2018 року, майно ПАТ «Іллічівський завод ЗБК» було описано у податкову заставу, а саме об`єкт житлової нерухомості - квартира загальною площею 12,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.88).

Згідно листа Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.08.2024 р. № 28114 на адвокатський запит на виконанні в рамках зведеного АСВП 59184449, відносно боржника ПАТ «Іллічівський завод ЗБК», код ЄДРПОУ 01374582, виконавчі документи, видані Головним управлінням ДФС в Одеській області не перебували. Тому при розподілі коштів, які надійшли від реалізації майна боржника, через електронні торги грошові кошти були перераховані стягувачам згідно черги. Державним виконавцем до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено обтяження 28073477 від 25.09.2018 р. на все нерухоме майно боржника ПАТ «Іллічіввський завод ЗБК» відповідно до постанови про арешт майна 55511749. Отже, на момент внесення Головним управлінням ДФС в Одеській області податкової застави на квартиру АДРЕСА_1 у боржника вже існували обтяження на все нерухоме майно, у тому числі на вищещащначену квартиру (а.с.128).

Відповідно до відповіді Головного управління ДПС в Одеській області від 15.08.2024 р. №31731/6/15-32-13-07-06 Головним управлінням ДФС в Одеській області виконавчі документи по ПАТ «Іллічівський завод ЗБК» (код ЄДРПОУ 01374582) до Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) станом на 23.04.2020 р. на виконання не направлялись (а.с.127).

V. Мотиви суду.

Предметом спору у цій справі є усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення податкової застави, зокрема на підставі статті 391 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2).

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що предметом податкової застави є майно виключно боржника-платника податків.

Таким чином, оскільки позивач не є боржником, та враховуючи те, що звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника-боржника, до правовідносин, що склалися між сторонами, не можуть застосовуватись норми Податкового кодексу України в частині питання податкової застави.

Згідно з пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2).

Пунктом 93.4 статті 93 цього ж Кодексу встановлено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.

Ураховуючи той факт, що на час розгляду справи майно реалізовано і право власності на це майно набув позивач на підставі правочину (придбане на електронних торгах), то має місце спір про право цієї особи, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан його речового права на спірне майно.

За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом частини 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка придбала на електронних торгах нерухоме майно у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , про що головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 складено Акт про проведення електронних торгів на підставі протоколу проведення електронних торгів № 476654 від 23.04.2020 року.

Докази на підтвердження оспорення та скасування в судовому порядку процедури електронних торгів сторонами до матеріалів справи не надані, а відтак їх результати є дійсними.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивач є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

На переконання суду, позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном, зокрема у спосіб припинення податкової застави.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що реалізоване на електронних торгах на користь позивача нерухоме майно знаходиться у податковій заставі у зв`язку із наявністю податкового боргу у ПАТ «Іллічівський завод ЗБК», якому це майно належало до торгів.

В той же час, станом на момент звернення до суду із даним позовом та розгляду цієї справи судом ОСОБА_1 є власником майна, придбавши його на електронних торгах. При цьому, як вбачається з інформації, наданої як від Першого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі, так і від Головного управління ДПС в Одеській області, будь-яких виконавчих документів про стягнення боргу на користь Головного управління ДФС в Одеській області з боржника ПАТ «Іллічівський завод ЗБК» на виконанні у відділі виконавчої служби не перебували, що, в свою чергу, унеможливило перерахування грошових коштів від продажу такого майна до бюджету.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу, Закону України "Про виконавче провадження", особа, що придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне управління ДФС в Одеській області перебуває в стані припинення з 05.08.2019 р.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України шляхом реорганізації (через поділ) Державної фіскальної служби.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1200 Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДПС в Одеській області, до якого приєднано Головне управління ДФС в Одеській області.

На виконання Постанови Кабінету міністрів України № 227 від 6 березня 2019 року «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», а також Постанови Кабінету міністрів України № 537 від 19 червня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», 31 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію Головного управління ДПС в Одеській області, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», постановлено: ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, в тому числі Головне управління ДПС в Одеській області.

Відповідно до п. 1 Наказу Державної податкової служби від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», наказано: утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, в тому числі Головне управління ДПС в Одеській області.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) як юридична особа з 16.10.2020 р. перебуває у стані припинення.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2020 р. зареєстроване Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Наказом голови Державної податкової служби України № 643 від 12.11.2020 р. затверджено Положення про Головне управління ДПС в Одеській області. Відповідно до цього Положення Головне управління ДПС в Одеській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС, забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Одеської області, є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370).

Наказом голови Державної податкової служби України № 755 від 24.12.2020 р. «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» наказано розпочати з 01.01.2021 р. здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС № 529 від 30.09.2020 р. «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби України», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 р. «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби».

Таким чином, належним відповідачем у справі є саме Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 260-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області по припинення податкової застави нерухомого майна задовольнити повністю.

Припинити податкову заставу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , - що належить ОСОБА_1 на підставі Акту державного виконавця про проведені електронні торги від 09.06.2020 року, зареєстровану у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна 10.07.2019 за № 32351502.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В.Смирнов