Рішення

від 18.09.2024 по справі 636/3381/24

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/3381/24 Провадження 2/636/1594/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Барабанов В.В., звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просив визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка заповіла позивачу земельну ділянку, що знаходиться на території Федорівської сільської ради Куп`янського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог вказав, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті інші особи за вказаною адресою зареєстровані не були. Після її смерті залишилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка площею 4.9300 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Федорівської сільської ради, та квартира АДРЕСА_2 . 22.08.2017 померла склала заповіт, яким вона заповіла все своє майно позивачу, який є її онуком. Відповідач ОСОБА_2 є рідною дочкою померлої та спадкоємицею першої черги за законом. Інших спадкоємців немає. 17.04.2024 позивач звернувся до Третьої Харківської нотаріальної контори з питання оформлення спадщини, проте йому було відмовлено у зв`язку з пропуском передбаченого законом строку для подання відповідної заяви. Причинами пропуску строку є збройна агресія рф проти України (ведено воєнний стан) та те, що про заповіт позивач дізнався від своєї матері вже після спливу строку. Тому просить поновити позивачу строк для звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі.

Позивач до суду не з`явився, його представник надала заяву, в якій просила розгляд проводити без їх участі, позов підтримала, просила його задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 до суду надано заяву, в якій позовні вимоги вона визнала, просила розглядати справу без її участі.

Від Вільхуватської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Федорівка Куп`янського району Харківської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 22.02.2022 (а.с.10).

Згідно копії довідки Вільхуватської сільської ради №260 від 07.03.2023 (а.с.11), померла на день смерті дійсно мешкала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день її смерті інших зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №717445 від 19.11.2001 (а.с.12) померлій належала земельна ділянка площею 4.9300 га, розташована на території Федорівської сільської ради, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 11.07.2002 (а.с.13) померлій належала квартира

АДРЕСА_3 померлою складено заповіт, зареєстрований в реєстрі за №27 (копія а.с.14), яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Вказаний заповіт зареєстровано в Спадковому реєстрі за №61188470, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №76883595 від 08.05.2024 (а.с.15).

Позивач є онуком померлої на підтвердження чого надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 26.08.1987 (а.с.17), копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 28.07.2023 (а.с.18), копію свідоцтва про укладення шлюбу від 23.06.1979 (а.с.19) між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (прізвище останньої змінено на « ОСОБА_6 »).

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №76883583 від 08.05.2024 (а.с.16) інформація щодо ОСОБА_3 відсутня.

Згідно копії листа Великобурлуцької державної нотаріальної контори №131/02-14 від 17.04.2024 (а.с.20) на усне звернення від 17.04.2024 позивачу роз`яснено, що ним не подано заяву про прийняття спадщини у передбачений законом строк.

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1223, ч. 1 ст. 1269 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270, ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2020 в справі № 642/2539/18-ц, провадження № 61-5609св19.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд також ураховує, що відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, свідоцтво право на спадщину після смерті ОСОБА_3 не видавалось, спадкова справа не заводилася.

На підставі викладеного суд вважає, що позивачем доведено поважність причини пропуску строку на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, пп.15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вільхуватської сільської ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , тривалістю три місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.О. Золотоверха