Постанова

від 17.09.2024 по справі 910/8658/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. Справа№ 910/8658/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Алданової С.О.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - не з`явилися;

відповідача - Гаврись Я.Б.;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" -

не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2024

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл"

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, - Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс"

у справі №910/8658/20 (суддя - Ярема В.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл"

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №910/8658/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення 8220373,54 грн.

За результатами розгляду зазначеної справи Господарський суд Київської області ухвалив рішення від 12.01.2023, на виконання якого видано наказ від 26.02.2021 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" 7604902,21 грн заборгованості, 373411,51 грн пені, 107270,22 грн 3% річних, 134724,22 грн інфляційних втрат, 123293,27 грн судового збору та 14540,48 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.09.2023 та 27.12.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" надійшли заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі яка має заборгованість перед боржником, - Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2024 (повний текст складений 29.07.2024) відмовлено у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належить особі, яка має заборгованість перед боржником.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належить особі, яка має заборгованість перед боржником.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального права, зокрема ч. 2 ст. 336 ГПК України, ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 11 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а також не враховано висновків викладених в постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №910/20504/16 та від 06.10.2020 у справі №905/183/18.

На переконання скаржника, ч. 2 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) має лише дві підстави для відмови в задоволенні заяви про звернення стягнення на кошти особи, яка має заборгованість перед боржником, таких підстав у справі №910/8658/20 не встановлено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/8658/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2024 у справі №910/8658/20, справу призначено до розгляду на 17.09.2024.

20.08.2024 до суду від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє просить відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги боржник зауважує, що на сьогоднішній день приватизація Публічного акціонерного товариства "Центренерго" триває, виконавче провадження №70409116 зупинено, а тому здійснення виконавчих дій (в тому числі здійснення звернення стягнення на майно та кошти товариства) є незаконним. Відтак суд першої інстанції вірно встановивши обставини застосування до боржника приписів п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", що зумовлюють зупинення виконавчого провадження та виключають можливість проведення виконавчої дії у формі звернення стягнення в порядку ст. 336 ГПК України, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл".

30.08.2024 відзив на апеляційну скаргу надійшов від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс", згідно якого особа, яка має заборгованість перед боржником, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін, вказуючи на неможливість здійснення заходів примусового виконання рішення в межах зупиненого, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчого провадження

У призначене засідання суду 17.09.2024 з`явився представник боржника, натомість представники скаржника та заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище скаржник та заінтересована особа належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги та виклали свої позиції щодо вимог апеляційної скарги. Отже, неявка у судове засідання представників скаржника та особи, яка має заборгованість перед боржником, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в судовому засіданні заперечував проти вимоги апеляційної скарги, просив залишити без змін оскаржуване рішення суду.

За змістом п. 28 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Київської області від 12.01.2021 у справі №910/8658/20 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" 7604902, 21 грн заборгованості, 373411,51 грн пені, 107270,22 грн 3% річних, 134724,22 грн інфляційних втрат, 123293,27 грн судового збору, 14540,48 грн витрат на професійну правничу допомогу.

26.02.2021 на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

Постановою Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022 №70409116 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 26.02.2021 у справі №910/8658/20.

Згідно відповіді Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області від 20.09.2023 №48894/10 виконавче провадження №70409116 зупинене на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з включенням Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до переліку об`єктів великої приватизації.

08.09.2023 та 27.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" звернулося до Господарського суду Київської області з заявами про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі яка має заборгованість перед боржником, в якій просило звернути стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький енергетичний альянс" яке має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Центренерго" згідно рішень Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 у справі №908/815/22, від 16.02.2023 у справі №908/816/22, від 11.11.2022 у справі №908/818/22 та від 02.08.2023 у справі №908/813/22, на виконання яких видано накази.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області відмовлено в задоволенні поданих заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство "Центренерго", відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України №358-р від 10.05.2018 та №36-р від 16.01.2019 внесено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження". Так, виконавче провадження №70409116 було зупинене 28.11.2022 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із включенням Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до переліку об`єктів великої приватизації та не поновлене на момент розгляду заяви у цій справі, що виключає можливість проведення виконавчої дії у формі звернення стягнення в порядку ст. 336 ГПК України.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено ст. 336 ГПК України.

Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми (ч. 1, 7, 8, 9 ст. 336 ГПК України).

За ч. 2 ст. 336 ГПК України суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Системний аналіз приписів ст. 53 Закону України "При виконавче провадження" та ст. 336 ГПК України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При цьому за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, у даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.

З аналізу наведених статей вбачається, що до інших осіб у розумінні ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцями вчиняються такі ж заходи примусового виконання рішення як і до боржника, зокрема, звернення стягнення на кошти (відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №910/10579/19).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, розпорядженнями Кабінету Міністрів України №358-р від 10.05.2018 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" та №36-р від 16.01.2019 "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, до якого також внесено Публічне акціонерне товариство "Центренерго", 78,289% акцій у статутному капіталі якого належить Державі Україна в особі Фонду державного майна.

Наказом Фонду державного майна України №1275 від 23.07.2021 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій Публічного акціонерного товариства "Центренерго" прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій, розміром 78,289% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", що становить 289205117 штук акцій.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Таким чином, виконавче провадження №70409116 було зупинене 28.11.2022 на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із включенням Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до переліку об`єктів великої приватизації.

Колегією суддів враховано, що Публічне акціонерне товариство "Центренерго" є таким, що продовжує перебувати в переліку об`єктів великої приватизації на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р і процес приватизації підприємства триває, а тому визначені п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, не усунені. Тобто, виконавче провадження №70409116 на момент розгляду заяв стягувача в даній справі про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, не було поновлене.

Водночас слід звернути увагу, що під час зупиненого виконавчого провадження примусові заходи не здійснюються.

Звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, є заходом примусового виконання рішення.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (подібного за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19, Верховний Суд у постанові від 24.05.2023 у справі №904/11045/15).

Таким чином, оскільки виконавче провадження №70409116 було зупинене на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та на момент розгляду заяви не поновлене, відсутні підстави для звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, оскільки під час зупиненого виконавчого провадження примусові заходи не здійснюються.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №904/1182/20.

Верховний Суд у наведеній постанові також зауважив, що зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів із боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому стягувач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення, в тому числі шляхом вжиття виконавцем таких заходів щодо примусового виконання рішення як звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, тоді, коли приватизація завершиться.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

Апеляційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №905/183/18, оскільки у вказаній справі не встановлено обставин включення боржника до переліку об`єктів великої приватизації та зупинення виконавчого провадження, які встановлені у справі №910/8658/20. Аргументи скаржника у справі №905/183/18 щодо не застосовування судами попередніх інстанцій п.3 Розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України №1404-VIII стосувались включення саме особи, яка має заборгованість перед боржником, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації.

Постанова Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №910/20504/16 була прийнята за інших фактичних обставин та їх нормативно правового регулювання, тому також не приймається апеляційним господарським судом до уваги.

Крім того колегія суддів вважає, що скаржник помилково трактує положення ст. 336 ГПК України та висновки Верховного Суду про те, що предметом дослідження під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, має бути факт наявності заборгованості та факт беззаперечності заборгованості як такі, що забороняють досліджувати та встановлювати інші обставини та факти, крім наявності та беззаперечності заборгованості.

Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до ст. 336 ГПК України дійсно має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам ст. ст. 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень ст. 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/381/18.

Проте остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку ст. ст. 336 ГПК України, має бути прийняте з урахуванням цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу.

Також колегія суддів зазначає, що ч. 2 ст. 336 ГПК України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства.

З огляду на викладене, наведені аргументи стягувача не спростовують обставин щодо правомірного застосування судом першої інстанції приписів процесуального законодавства, а тому відхиляються колегією суддів як необґрунтовані та такі, що не підтверджені жодними доказами.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 22.07.2024 у справі №910/8658/20. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біт-Оіл" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2024 у справі №910/8658/20 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.09.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.О. Алданова

С.І. Буравльов