Рішення

від 19.09.2024 по справі 904/2785/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2785/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Мельниченко І.Ф. розглянув заяву: Приватного підприємства "Роздолля", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі

за позовом Приватного підприємства "Роздолля", м. Синельникове, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства "Декоративні культури" Дніпропетровської обласної ради", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в сумі 150 000,00 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

09.09.2024 через систему "Електронний суд" до суду позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучено докази понесення таких витрат приватним підприємством "Роздолля".

Ухвалою від 10.09.2024 господарським судом прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/2785/24 до розгляду, її розгляд вирішено здійснювати у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано відповідачу у строк до 17.09.2024 надати письмові заперечення на заяву позивача.

Відповідач письмових заперечень на заяву про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не надав.

Дослідивши матеріали справи, подану ПП ""Роздолля" заяву та залучені до неї докази, господарський суд ,-

УСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Роздолля" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 150 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором про надання послуг № 23/10-2023 від 23.10.2023.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2024 у справі № 904/2785/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі та присуджено до стягнення з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДЕКОРАТИВНІ КУЛЬТУРИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РОЗДОЛЛЯ" 150 000,00 грн. - основного боргу та 3 028,00 грн. - судового збору.

При ухваленні зазначеного вище рішення витрати на професійну правничу допомогу судом не розподілялись, у зв`язку з чим позивач в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду з відповідною заявою.

Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VІ від 05.07.2012 унормовано, що договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VІ від 05.07.2012 встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VІ від 05.07.2012).

Так, позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 21.06.2024; договір № 39/24 від 21.06.2024; додаткову угоду № 1 до договору від 21.06.2024; акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 19.08.2024; платіжну інструкцію № 1061 від 21.06.2024.

21.06.2024 Адвокатським об`єднанням "Олександра Биструшкіна" (далі - адвокат) та Приватним підприємством "Роздолля" (далі - Клієнт) укладено договір № 39/24 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору клієнт доручив, а адвокат зобов`язався від імені та за рахунок клієнта здійснювати незалежну професійну діяльність щодо захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту у господарських справах, на підприємствах, в установах, організаціях.

Адвокат за цим договором прийняв на сеюе зобов`язання:

- забезпечувати захист прав і законних інтересів клієнта в господарських справах;

- надавати правову інформацію, консультації і роз?яснення з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, відзивів, клопотань, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав і законних інтересів клієнта в господарському судочинстві;

- для захисту прав і законних інтересів клієнта в господарських справах особисто здійснювати представництво клієнта в господарських судах першої інстанції, господарських судах апеляційної та касаційної інстанції, з усіма правами, якими наділений клієнт. Під час виконання цього договору адвокат зобов?язується реалізувати всі професійні права, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У пункті 3 договору встановлено, що адвокат має право вчиняти від імені клієнта усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти клієнт, зокрема: сплачувати судовий збір, знайомитися з матеріалами справи, робити з них фотокопії, одержувати копії рішень, ухвал, постанов, судових наказів. брати участь у судових засіданнях, подавати докази, підписувати від імені клієнта та подавати будь-які документи правового характеру (в т.ч. підписувати позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, заяви, клопотання, запити, апеляційні та касаційні скарги на рішення, ухвали, постанови), брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові поснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти доводів, клопотань і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення, постанови і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

Адвокат має право підписати та пред?явити зустрічний позов від імені клієнта.

Згідно з пунктом 5 договору обсяг правової допомоги, що надається, та порядок її оплати обумовлюються сторонами в окремих додаткових угодах до даного договору. Фактичні витрати адвоката, неохідні для виконання умов даного договору, відшкодовуються клієнтом в повному обсязі (пункт 5).

Відповідно до пункту 6 договору останній діє до 30.12.2025 включно.

21.06.2024 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 39/24 (далі - додаткова угода), яка визначає порядок надання професійної правничої допомоги адвокатом клієнту, а також порядок оплати клієнтом гонорару адвокату за надання в господарському суді першої інстанції професійної правничої допомоги за ведення в інтересах клієнта судової справи (надалі - судової справи), яка розглядатиметься Господарським судом Дніпропетровської області за позовом клієнта до Комунального підприємства "Декоративні культури" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 05514531) про стягнення заборгованості за договором № 23/10-2023 про надання послуг від 23.10.2023 року. Адвокат зобов?язується налавати клієнту професійну правничу допомогу по веденню судової справи в Господарському суді Дніпропетровської області, а клієнт зобов?язується оплатити надану йому правову допомогу.

У пункті 2 додаткової угоди сторони узгодили, що за надання професійної правничої допомоги по веденню адвокатом судової справи в господарському суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату гонорар, встановлений у фіксованому розмірі (18 000,00 грн.) в строк по 26.06.2024 року включно.

Професійна правнича допомога, яка надаватиметься в рамках ведення судової справи в господарському суді першої інстанції включатиме в себе: правовий аналіз ситуації, вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів, підготовку та подання позовної заяви, підготовку та подання відповіді на відзив (в разі необхідності) та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, включаючи клопотання, заяви (в разі необхідності), представництво інтересів клієнта в судових засіданнях (якщо такі будуть призначені), усні консультації клієнта щодо питань, які виникають під час розгляду судової справи та всі інші дії, необхідні для ведення судової справи в господарському суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди в рамках розгляду судової справи господарським судом першої інстанції адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги, в якому будуть зазначені зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, додаткові витрати, які понесені адвокатом під час надання професійної правничої допомоги в рамках судової справи (якщо такі матимуть місце).

Залучений до заяви акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 19.08.2024 (далі - акт) містить дані про те, що адвокат надав клієнту на належному якісному рівні в повному обсязі професійну правничу допомогу, яка включає в себе:

- правовий аналіз ситуації, кваліфікація правовідносин сторін;

- вивчення матеріалів актуальної судової практики у подібних справах;

- складання позовної заяви з додатками;

- підготовка копії позовної заяви з додатками для поштової відтравки відповідачу;

- поштова відправка копії позовної заяви з додатками відповідачу цінним листом з описом вкладеного;

- підготовка пакету документів (комплектування додатків до позовної заяви) для подання до суду позовної заяви з додатками;

- подання до суду позовної заяви з додатками;

- складання заяви про ознайомлення з матеріалами справи;

- ознайомлення з матеріалами справи;

- отримання відповіді на запит про наявність електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" системи ЄСІТС;

- складання заяви про усунення недоліків позовної заяви;

- подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви;

- усні консультації з питань захисту прав і законних інтересів клієнта у справі № 904/2785/24.

Вартість професійної правничої допомоги, наданої адвокатом по веденню в інтересах клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області судової справи № 904/2785/24 в рамках виконання договору, складає 18 000,00 грн. (пункт 5 акту).

Із залученої до матеріалів справи платіжної інструкції № 1061 від 21.06.2024 вбачається, що клієнт сплатив адвокату 18 000,00 грн. гонорару згідно з додатковою угодою за договором № 39/24 від 21.06.2024 за надання допомоги по веденню судової справи в Господарському суді Дніпропетровської області.

Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є гонораром адвоката, тож належить до судових витрат.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, недотримання на її думку, вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Проаналізувавши наданий позивачем акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 19.08.2024, а також документи, що містяться матеріалах справи, господарський суд вважає, що відображена в них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності, необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що категорія даного спору не є складною, дана справа призначена судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників за наявними у справі матеріалами; позовні вимоги ґрунтуються на одному договорі про надання послуг, до стягнення пред`явлена лише сума основного боргу, проти стягнення якої від відповідача ніяких заперечень не надходило; розмір наявної заборгованості підтверджено сторонами в акті звірки взаємних розріхунків.

Зазначене свідчить про те, що підготовка позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду, не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося.

Крім того, слід зазначити про те, що такі види послуг, що містить акт приймання-передачі, як підготовка копій процесуальних документів та направлення/подання їх відповідачеві та до суду не потребують спеціальних знань у галузі права та не можуть бути віднесенні до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних робіт не можуть бути відшкодовані, як витрати на професійну правничу допомогу.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача, складає 5 000,00 грн.

Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства "Роздолля" про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДЕКОРАТИВНІ КУЛЬТУРИ" ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (52500, Дніпропетровська обл., місто Синельникове, ВУЛИЦЯ МЕДОВА, будинок 44, ідентифікаційний код 05514531) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "РОЗДОЛЛЯ" (52500, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, місто Синельникове, вул. Якова Никоненка, будинок 87в, ідентифікаційний код 31300996) 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог, викладених в заяві, - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено - 19.09.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко