Рішення

від 28.08.2024 по справі 907/573/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

28 серпня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/573/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофреш Груп, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика, м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 6355 грн штрафу,

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

Секретар судового засідання Шикітка О.В.

представники:

Позивача без виклику

Відповідача без виклику

СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ

Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофреш Груп, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика, м. Мукачево Закарпатської області про стягнення 6355 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.06.2024 відкрито провадження у справі №907/573/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 30.07.2024.

Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Позивач просить суд задоволити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором на транспортне обслуговування №2503/2024 від 25.03.2024 та Додатком до нього Замовлення на перевезення від 25.03.2024 у частині подання автомобіля під завантаження в узгоджений сторонами строк, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 6355 грн (10% від вартості фрахту, визначеного в замовленні на перевезення).

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 Господарського процесуального кодексу України та письмово висловленої позиції щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження не надав, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

Враховуючи, що про розгляд справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 28.06.2024 про відкриття провадження у справі №907/573/24 була доставлена до його електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення із приводу предмета спору, а також докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофреш Груп (замовником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика (перевізником, відповідачем у справі) було укладено Договір на транспортне обслуговування №2503/2024 (далі Договір), пунктом 1.1. якого визначено, що згідно цього Договору замовник замовляє, а перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Відповідно до підп. 2.1.1. п. 2.1. Договору, замовник зобов`язується надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого Замовлення на перевезення, що є невід`ємною частиною цього Договору, в якому вказані: найменування вантажу та його пакування, вагу вантажу нетто/брутто, час і місце завантаження, дата і час прибуття в пункт завантаження, осіб, відповідальних за завантаження, місце розмитнення товару, особу, відповідальну за розмитнення товару, маршрут перевезення, дата, час і адреса (місце) розвантаження, осіб, відповідальних за розвантаження, отримувач вантажу, умови перевезення, строк і термін перевезення, контактні особи та їх телефони, назва та характеристика вантажу, об`єм та вага вантажу, вартість перевезення, додаткові умови та вимоги.

За умовами підп. 2.2.1., 2.2.2. та 2.2.4. п. 2.2. Договору, перевізник зобов`язується: - у випадку досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажів, направляти замовнику підтверджене штампом перевізника Замовлення на перевезення з вказівкою водія та державного номера (-ів) автомобіля (-ів); - направляти у розпорядження замовника автомобілі у належному технічному стані; - подати автомобілі під завантаження/розвантаження за адресою і в терміни, вказані в узгодженому Замовленні на перевезення.

Ціни на послуги узгоджуються сторонами в Замовленнях на перевезення і вказуються у рахунках-фактурах перевізника. У випадку, якщо сторонами в Замовленні на перевезення визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті, то розрахунки здійснюються в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (п. 3.1., 3.2. Договору).

Пунктами 8.2., 8.3. Договору визначено, що за фактом виконання перевезення сторони складають та підписують Акт виконаних робіт. Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2024 р. Якщо жодна із сторін за три місяці до закінчення строку дії Договору не попередить іншу сторону про розірвання Договору, то цей Договір зберігає свою силу для сторін кожного разу ще на один рік.

Згідно із п. 8.6. Договору, Договір, зміни та доповнення до нього, Замовлення на перевезення, отримані від замовника за допомогою факсимільного зв`язку, мають юридичну силу.

За змістом п. 8.8. Договору, подання транспортного засобу до місця завантаження є складовою частиною послуги міжнародного перевезення вантажів.

Додатком до Договору на транспортне обслуговування №2503/2024 від 25.03.2024 є підписане та скріплене печатками сторін Замовлення на перевезення від 25.03.2024 із визначеними в ньому істотними умовами наступного змісту: - замовник ТОВ Агрофреш Груп; - перевізник ТзОВ Експрес Транспорт і Логістика; - тип автомобіля крита (сухий, чистий кузов); - марка Volvo Schmitz; - № тягача АО5477ВМ; - № напівпричепа АО3096XF; - найменування вантажу та його пакування борошно; - вага вантажу (брутто/нетто) 22,4 т; - дата, час прибуття у пункт завантаження 26.03.2024 09:00; - адреса подачі транспортного засобу під завантаження Ужгород, вул. О.Блеста, 1; - маршрут перевезення Ужгород (UA) Wien (A); - дата, час і адреса (місце) розвантаження Відень (Австрія), Molostrasse 1; - ціна (вартість) за перевезення, з ПДВ 1500 Євро після безпретензійного вивантаження товару; - умови оплати оплата здійснюється протягом 14 днів з моменту отримання оригіналів документів по курсу НБУ на день розвантаження.

Водночас у Замовленні на перевезення від 25.03.2024 сторонами погоджено наступні додаткові умови: - час під завантаження/розвантаження і митне оформлення 48/48 год; - у разі виникнення простою, затримок, поломок, аварій повідомити відповідальному за доставку логісту; - понаднормовий простій авто компенсується в розмірі 100 Євро/доба; - відмова від завантаження менш ніж за 48 год штраф 10% від вартості фрахту; - CMR має бути обов`язково з відміткою про отримання, датою отримання і підписом відповідальної особи; - водій зобов`язаний стежити за вантаженням і вивантаженням товару, не допускати розбіжності товару з навантажувальною документацією.

За твердженням позивача, відповідачем, всупереч взятим на себе договірним зобов`язанням, без будь-яких усних чи письмових попереджень не було забезпечено подачу автомобіля під завантаження у строк, визначений Замовленням на перевезення від 25.03.2024 (протягом 48 годин від дати прибуття в пункт завантаження (26.03.2024)).

У зв`язку із наведеними обставинами, позивач на підставі п. 4 додаткових умов, визначених у Замовленні на перевезення від 25.03.2024, нарахував відповідачеві штраф у розмірі 6355 грн, що є еквівалентом суми 150 Євро (10% від вартості перевезення, передбаченої умовами Замовлення), про необхідність сплати якого ТОВ Експрес Транспорт і Логістика було повідомлено листом-претензією №2 від 29.03.2024.

Попри отримання відповідачем 12.04.2024 вищевказаної претензії, останній нарахований йому штраф за порушення узгоджених сторонами умов перевезення не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення суми 6355 грн у примусовому порядку.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За положеннями ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору, є договором перевезення, що підпадає під правове регулювання глави 32 Господарського кодексу України та глави 64 Цивільного кодексу України.

Так, ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом приписів ч. 1 ст. 917 Цивільного кодексу України, перевізник зобов`язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором. Відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 921 Цивільного кодексу України, перевізник за ненадання транспортного засобу для перевезення вантажу, а відправник за ненадання вантажу або невикористання наданого транспортного засобу з інших причин несуть відповідальність, встановлену договором, якщо інше не встановлено транспортними кодексами (статутами).

Частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Правовий статус перевізника характеризує те, що він є суб`єктом господарювання, який на виконання умов договору перевезення вантажу зобов`язується доставити ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі вантажоодержувачу. Перевізник є стороною договору перевезення вантажу і зазначається як такий у відповідних транспортних документах.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За твердженням позивача, не спростованим відповідачем у встановленому законом порядку, ТОВ Експрес Транспорт і Логістика, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань та умов, визначених Замовленням на перевезення від 25.03.2024, не забезпечило подачу автомобіля під завантаження у строк, визначений Замовленням на перевезення від 25.03.2024 (протягом 48 годин від дати прибуття в пункт завантаження (26.03.2024)), у зв`язку із чим позивачем на підставі п. 4 додаткових умов Замовлення на перевезення від 25.03.2024 нараховано відповідачеві штраф у розмірі 6355 грн, що є еквівалентом суми 150 Євро (10% від вартості перевезення) станом на 29.03.2024.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 4 додаткових умов, погоджених сторонами шляхом підписання Замовлення на перевезення від 25.03.2024, передбачено, що відмова від завантаження менш ніж за 48 год має наслідком покладення на перевізника обов`язку зі сплати штрафу в розмірі 10% від вартості фрахту.

Перевіривши розрахунок заявленого до стягнення штрафу, суд зазначає, що такий нарахований правомірно (гривневий еквівалент суми 150 Євро (10% вартості фрахту) станом на 29.03.2024 складав 6355 грн) та підлягає стягненню з відповідача повністю.

Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 6355 грн штрафу є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика, вул. 16 липня, будинок 17, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 31326988) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофреш Груп, вул. Довженка, будинок 12-А, м. Київ, 03057 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 42711599) суму 6355 грн (Шість тисяч триста п`ятдесят п`ять гривень) штрафу, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 18.09.2024.

Суддя Л.І. Пригара