Рішення

від 19.09.2024 по справі 908/1992/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/140/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024 Справа № 908/1992/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 4909, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)

до відповідача 1 Селянського (фермерського) господарства «ОЛЕКСАНДР», (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Моносова, буд. 43)

до відповідача 2 ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про стянення 38105,76 грн.

19.07.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 20240229РВ0000000421, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІТС 18.07.2024, (вх. № 2198/08-07/24 від 19.07.2024) Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ до Селянського (фермерського) господарства «ОЛЕКСАНДР», с. Долинка Василівського району Запорізької області і до ОСОБА_1 , с. Долинка Василівського району Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 38105,76 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 26.11.2018, в тому числі 36988,33 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1117,43 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024 справу №908/1992/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.07.2024 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1992/24, справі присвоєно номер провадження справи 4/140/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст., ст. 526, 530, 554, 610, 1054, ЦК України, ст., ст. 193, 216, 230-232 ГК України, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідачів солідарновідповідачів солідарно 38105,76 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 26.11.2018, в тому числі 36988,33 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1117,43 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.Також позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4221,38 грн.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі відповідними Указами Президента України строк, на який на території України введено режим воєнного стану, продовжено до 11.11.2024 включно.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, вся територія Василівської міської територіальної громади Василівського району Запорізької області, до складу якої відноситься с. Долинка Василівського району, входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 26.02.2022 по теперішній час).

Селянське (фермерське) господарство «ОЛЕКСАНДР» та ОСОБА_1 мають місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у с. Долинка Василівського району Запорізької області.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасникисудового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Заяв про зміну відповідачами місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Наразі згідно ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд викликає або повідомляє учасників справи про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Враховуючи територіальне перебування відповідачів 1 і 2 на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, відповідно до вимог ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» ухвала господарського суду Запорізької області від 24.07.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1992/24 опублікована на офіційному веб-сайті судової влади України 25.07.2024.

Також, ухвала суду від 24.07.2024 про відкриття провадження у справі № 908/1992/24 направлялася відповідачам на відому суду адресу їх електронної пошти та доставлена до електронних скриньок24.07.2024.

В ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» зазначено, що з опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

За приписами зазначеної норми Закону якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1992/24 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.07.2024 у справі №908/1992/24 відповідачам запропоновано у строк до 12.08.2024, проте не пізніше 15 днів з дня отримання даної ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.

Відповідачі відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надали, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомили, правову позицію у справі не висловили.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Приписами частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 23.08.2024 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 19.09.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

26.11.2018 між Акціонерним товариством Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (Банк, позивач у справі) та Селянським (фермерським) господарством «ОЛЕКСАНДР» (Позичальник, відповідач 1 у справі) в особі директора господарства Сірого Івана Олександровича підписано Заяву про відкриття поточного рахунку, на підставі якої відповідачу 1 було відкрито відповідний рахунок.

02.03.2021 відповідач 1 та позивач підписали Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_1 .

Як зазначено в Заявці на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі», підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до розділу « 1.1.Загальні положення» та підрозділу « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови), цією Заявкою становлять Кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування (далі - Договір).

Відповідно до Кредитного договору відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено іврегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» (Довідка про встановлені кредитні ліміти додається до позову).

В Заявці на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі» зазначено, що підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою «Кредитний ліміт на поточний рахунок». Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у Приват24 для бізнесу.

Примірник цієї Заяви приєднання (цього Договору) направлено Клієнту у системі «Приват 24 для бізнесу».

Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/ terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Кредитного договору сторони визначили, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (далі Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови або Договір) в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни.

Сторони встановили, що розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту, складає від 10 000 до 2 000 000 гривень.

Згідно з до п. 3.2.1.2.2.2 Кредитного договору відповідач 1 зобов`язався перед позивачем сплатити останньому проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.

Відповідно до Кредитного договору розмір відсоткової ставки становить 16,5 % річних (вказано в преамбулі Договору).

В п. 3.2.1.2.1.2 Кредитного договору Сторони погодили, що обслуговування Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється згідно з наступним порядком:

При надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту. Розрахункові документи подаються Клієнтом з дотриманням порядку розрахунково-касового обслуговування, передбаченого «Умовами і правилами надання банківських послуг». При закритті Банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використаного Клієнтом Кредиту в цеи? день.

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Кредитного договору Сторони узгодили, що Ліміт встановлюється Банком на кожнии? операціи?нии? день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженоі? внутрішньобанківськоі? методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитноі? історіі? та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку Украі?ни. Для розрахунку розміру Ліміту державні/комунальні підприємств надають також рішення органу виконавчоі? влади/ органу місцевого самоврядування.У випадку зниження Банком Ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов`язується здіи?снювати погашення Кредиту в порядку, передбаченому п.п. 3.2.1.4.1 - 3.2.1.4.15 цього Договору.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4 затверджена вартість Кредиту та порядок розрахунків.

За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаноі? частини кредитного ліміту. (п. 3.2.1.4.2. Договору).

Згідно п. 18 Тарифів щоденне нарахування процентів 16,5% при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня. Списання нарахованих відсотків проводяться 1-го числа кожного місяця за попередніи? місяць. При безперервному користуванні не більше 30-ти днів.

Згідно 3.2.1.4.1. Заявки за управління фінансовим інструментом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якоі? визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітніи? місяць. Банк може на свіи? розсуд не стягувати зазначені розмір комісіі? в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередніи? календарнии? місяць не перевищувало 100 гривень. Комісія за управління фінансовим інструментом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата комісіі? відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаноі? частини кредитного ліміту.

Відповідно до п. 17 Тарифів, розмір комісіі? складає 0,5%.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Кредитного договору сума заборгованості по Кредиту, нараховані проценти та комісія, непогашені у строки, встановлені в п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 цього Договору з наступного дня вважаються простроченими.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за Кредитом, Клієнт сплачує Банку підвищені проценти, розмір яких встановлено Тарифами Банку, які нараховуються на прострочену суму заборгованості по Кредиту (п. 3.2.1.4.5 Договору).

Відповідно до п. 19 Тарифів Проценти у розмірі 33% у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати початку безперервного періоду, нараховуються починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, у котрому дебетове сальдо підлягало обнуленню (з моменту виникнення простроченоі? заборгованості).

Так, пунктом 3.2.1.4.7 Кредитного договору Сторони погодились, що погашення Кредиту, сплата процентів, комісії, пені здійснюється в гривні, відповідно до цих Умов.

Пунктом 3.2.1.6.1 Кредитного договору сторони погодились, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

Умовами п. 3.2.1.6.2 Кредитного договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заявки та діє до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1.5.5 Кредитного договору сторони домовились та встановили, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по Кредитному договору АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач 2 у справі) 23.06.2021 шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів укладено Договір поруки №P1624432630540361633 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором: по поверненню кредиту, якии? надании? Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточнии? рахунку 26006055757628 (IBAN - UA623133990000026006055757628) у розмірі 170000.00 ( сто сiмдесят тисяч ) гривень, максимальнии? розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2 000 000,00 грн. (два мільи?она) гривень; по поверненню Кредитору кредиту у строк до 02.03.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору; по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом: в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п`ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг Кредитнии? ліміт на поточнии? рахунок Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил; по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил; по сплаті комісіі? за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітніи? місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. -Умов та Правил;

по-сплаті процентів у розмірі 33% (тридцять три) річних від простроченоі? суми заборгованості, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу Украі?ни встановлюються за домовленістю Сторін у разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п.3.2.1.6.1. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п.3.2.1.2.3.9. Умов та Правил, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, відповідно до п. 3.2.1.5.1Умов та Правил.

Згідно з п.4.1. Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цеи? Договір припиняє свою дію.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч.2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу 1 кредитний ліміт в розмірі 400 000,00 грн., який в подальшому було змінено, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів, а саме: - 03.03.2021 - 180000,00 грн.; - 17.12.2021 400000,00 грн.; - 01.03.2022 - 59284,42 грн.

Як зазначає позивач, відповідач погашення кредиту та сплату процентів і комісій за користування кредитом здійснював з порушенням умов Кредитного договору, у зв`язку із чим за відповідачем 1 рахується заборгованість за Кредитним договором. Станом на 05.03.2024 заборгованість Селянського (фермерського) господарства «ОЛЕКСАНДР» перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за Кредитним договором по тілу кредиту, в тому числі загальний залишок простроченої заборгованості, становить 36988,33 грн. та загальний залишок заборгованості по комісії за користування кредитом становить 1117,43грн.

Вказані нарахування підтверджуються відповідними розрахунками, що додані до матеріалів позовної заяви.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п. 1, 7 ст.193 ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не сплата відповідачем 1 заборгованості за Кредитним договором № б/н від 26.11.2018 стала підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 ЦК України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Заявка на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» та «Гарантовані платежі» б/н від 02.03.2021, Договір поруки №P1624432630540361633 від 23.06.2021, протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачами 1 і 2 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами Кредитного договору та Договору поруки шляхом накладення сторонами своїх електронних цифрових підписів.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що Кредитний договір та Договір поруки є укладеними, чинними, дійсними та підлягають виконанню сторонами відповідно до його умов.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачі 1 і 2 доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надали.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст.554 ЦК України).

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки №P1624432630540361633 від 23.06.2021, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручитель заборгованість перед Кредитором не сплатили.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту), в тому числі прострочена заборгованість, в сумі 36988,33 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом (прострочена) в сумі 1117,43грн. станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідачів 1 і 2 солідарно 36988,33 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1117,43грн. заборгованості по комісії підлягає задоволенню судом.

Відповідачами контррозрахунку заборгованості за кредитом (тілом кредиту) та комісії, заявлених позивачем до стягнення, суду не надано.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1 і 2 проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів 1 і 2 порівну, оскільки спір доведено до суду з їх вини.

При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ до Селянського (фермерського) господарства «ОЛЕКСАНДР», Запорізька область, Василівський район, с. Долинка і до ОСОБА_1 , Запорізька область, Васілівський район,с. Долинка задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ОЛЕКСАНДР», (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Моносова, буд. 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31384332) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 36988 (тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 33 коп. заборгованості за тілом кредиту, 1117 (одну тисячу сто сімнадцять) 43 грн.заборгованості за відсотками солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Видати наказ.

3. Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 36988 (тридцять шість тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 33 коп. заборгованості за тілом кредиту, 1117 (одну тисячу сто сімнадцять) 43 грн.заборгованості за відсотками солідарно з Селянським (фермерським) господарством «ОЛЕКСАНДР», (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Моносова, буд. 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31384332).Видати наказ.

4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ОЛЕКСАНДР», (71651, Запорізька область, Василівський район, с. Долинка, вул. Моносова, буд. 43, ідентифікаційний код юридичної особи 31384332) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

5.Стягнути з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 19» вересня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.