Рішення

від 10.09.2024 по справі 908/1432/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/102/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 Справа № 908/1432/24

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м.Запоріжжя

про стягнення суми 5381102,22 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Литвиновій О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Васьківський Л.М. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Кучерява В.Ф.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД» про стягнення з відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» суми 5381102,22 грн, з яких: сума 5258687,40 грн заборгованість по Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 183 від 01.09.2019, сума 63351,72 грн інфляційне збільшення, сума 59063,10 грн 3 % річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 10.05.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1432/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 15.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1432/24, присвоєний номер провадження 9/102/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 11.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання відкладено. Ухвалою суду від 13.08.2024 закрито підготовче провадження у справі №908/1432/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.

10.09.2024 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані позивачем у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. 01 вересня 2019 року між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» шляхом приєднання останнього до публічного договору, було укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №183 від 01.09.2019. Необхідність приєднання позивача до публічного договору, була викликана тим, що ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» є юридичною особою, яка володіє відповідною ліцензією на постачання електричної енергії споживачу виданою на підставі постанови НКРЕКП №519 від 09.04.2019 року та мала намір здійснювати постачання електричної енергії на території Запорізької області. 29.09.2019 між позивачем та ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» укладено Договір №ХТ-27/1272е/478 про постачання електричної енергії споживачу, на підставі якого позивач з вересня по грудень 2019 року постачало електроенергію ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та, відповідно, користувалось послугами ПАТ «Запоріжжяобленерго» з розподілу електричної енергії. На підставі вказаного Договору № 183 ПАТ «Запоріжжяобленерго» був виставлений ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» рахунок № 183 від 20.12.2019 на оплату послуги оператора системи розподілу в січні 2020 року на суму 5258687,40 грн з ПДВ. За платіжним дорученням № 69663 від 27.12.2019 ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» перерахувало ПАТ «Запоріжжяобленерго» плату за послугу оператора системи розподілу у січні 2020 у розмірі 5 258 687,40 грн. Разом з тим, починаючи з 01 січня 2020 року ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» не здійснювало постачання електроенергії на території Запорізької області та, відповідно, не користувалось послугами ПАТ «Запоріжжяобленерго» з розподілу електричної енергії. 23 листопада 2023 року ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» направило ПАТ «Запоріжжяобленерго» лист №2311/2023 щодо припинення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №183 від 01.09.2019 з 31.12.2023 року в зв`язку із закінченням строку його дії та відмовою від подальшої його пролонгації. У вказаному листі позивачем було порушено питання про повернення попередньої оплати (переплати) по договору в сумі 5 258 687,40 грн, яка була сплачена як попередня оплата по вказаному договору. Договір № 183 від 01.09.2019 року, на думку позивача, є розірваним з 22 грудня 2023 року. Враховуючи наслідки розірвання договору та той факт, що підстава, на якій відповідач отримав попередню оплату відпала, очевидним є висновок про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу суму грошових коштів, сплачену позивачем. Відповідач обов`язок щодо повернення позивачу грошових коштів в сумі 5258687,40 грн не виконав та продовжує безпідставно користуватись грошовими коштами. У зв`язку із простроченням обов`язку з повернення суми передплати, на вказану суму позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 63351,72 інфляційних втрат за період прострочення з січня 2024 по березень 2024 та суму 59063,10 грн 3% річних за період прострочення з 23.12.2023 по 07.05.2024 включно. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 526, ч. 2 ст. 530, ст.ст. 625, 629, 631, 651, 653, 901, 1212 ЦК України, ст.ст. 175, 193 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Позивач повідомив відповідача листом від 05.12.2023 про припинення дії Договору № 183 від 17.09.2019 з 31.12.2023 у зв`язку з закінченням його дії та відмовою від подальшої пролонгації. До 31.12.2023 договір був чинним і сторони здійснювали свої зобов`язання відповідно до його умов, які були обов`язковими для виконання. 03.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» (надалі Постанова). На ПАТ «Запоріжжяобленерго», як суб`єкта правовідносин, розповсюджується заборона на виконання грошових зобов`язань, встановлена даною Постановою. Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» є Фірташ Дмитро Васильович, до якого Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 застосовані персональні санкції. Враховуючи, що кінцевий бенефіціарний власник позивача є особою, до якої застосовні персональні санкції, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлені обмеження щодо здійснення перерахунку коштів. Відповідачем не було виконано зобов`язання на користь позивача, враховуючи обмеження встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», Указом Президента України від 24.06.2021р. № 266/2021, Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Отже в даних правовідносинах відсутня вина зі сторони відповідача, що є обов`язковою умовою для настання відповідальності, тому в порядку ст. 617 ЦК України відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, що є предметом цього позову. На підставі викладеного, ПАТ «Запоріжжяобленерго» вважає позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат за період з 23.12.2023 по 03.05.2024 у розмірі 63 351,72 грн, 3% річних за період з 23.12.2023 до 31.12.2023 у розмірі 59 063,10 грн, такими, що не підлягають задоволенню.

14.06.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка була прийнята судом до розгляду (ухвала суду від 13.08.2024) та у якій позивачем, зокрема, зазначено про наступне. Як вбачається із змісту Закону України «Про санкції» обмежувальні заходи носять персональний характер, тобто підлягають застосуванню виключно до підсанкційної особи. Обмежувальна заходи запроваджені згідно Указу Президента України №266/2021 не розповсюджуються на інших ніж підсанкційна особа суб`єктів, наділених власною правоздатністю, зокрема на ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД». Разом із тим, відповідач не наводить жодного достовірного та обґрунтованого доказу, який би свідчив про те, що позивач є пов`язаною особою з Російською Федерацією, та не надав жодного доказу стосовно того, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» Фірташ Д.В. має будь-який зв`язок з РФ чи має її громадянство. В тексті Указу Президента України від 24 червня 2021 року № 266/2021 прямо вказано, що Фірташ Д.В. є громадянином України. Отже положення Постанови КМУ №187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», на яку посилається відповідач, жодним чином не можуть бути застосовані до правовідносин, що склались між ним та позивачем. Застосування персональних санкцій до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» ОСОБА_1 в розумінні Цивільного кодексу України, не є підставою для припинення, тимчасового зупинення або невиконання зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД».

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Оператор системи розподілу (далі ОСР), відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД» (позивач у справі), шляхом приєднання останнього до публічного Договору, було укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №183 від 01.09.2019 року.

З матеріалів справи також вбачається, що 27.09.2019 між ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (Споживач) був укладений Договір № ХТ-27/1272е/478 про постачання електричної енергії споживачу від 27.09.2019.

Відповідно до п. 2.1 Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №183 від 01.09.2019 року (далі Договір), ОСР забезпечує недискримінаційний доступ Постачальника до мереж ОСР з метою реалізації Постачальником як суб`єктом роздрібного ринку своїх прав та виконання функцій постачальника електричної енергії по відношенню до споживачів, електроустановки яких приєднані до мереж на території здійснення ліцензованої діяльності ОСР. ОСР надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам Постачальника, які входять в балансуючу групу Постачальника згідно з реєстром за ЕІС кодами споживачів та їх точок вимірювання. ОСР забезпечує інформаційний обмін та контроль за режимом розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання Постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії.

В п. 9.1 Договору визначено, що останній набирає чинності з наступного робочого дня від дня отримання ОСР заяви-приєднання електропостачальника до цього договору і діє протягом 1 року, починаючи з 01.01.2019.

Додатковою угодою № 2 про внесення змін до Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (опубліковано на сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» 30.07.2019) підпункт 10.1 п. 10 Договору викладено в редакції, згідно з якою передбачено, що зміни до цього договору вносяться шляхом розміщення їх тексту на офіційному веб-сайті ОСР. Зміни набувають чинності з дати зазначеної у таких змінах або з дати публікації на офіційному веб-сайті ОСР.

Згідно з Додатковою угодою №3 (опубліковано на сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» 29.11.2019) підпункт 9.1 пункту 9 Договору доповнено абзацом другим наступного змісту: «Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії».

Відповідно до п. 2.2 Договору, Постачальник здійснює оплату послуг з розподілу згідно з умовами глави 3 цього Договору та плату за надання послуг комерційного обліку електричної енергії (інформаційних послуг), послуг з відключення та підключення об`єктів споживачів Постачальника згідно з Додатком 1 «Порядок розрахунків», який є невід`ємною частиною цього Договору.

За змістом п. 3.4 Договору, оплата послуг з розподілу здійснюється Постачальником у формі 100% попередньої оплати.

Аналогічні умови щодо порядку внесення платежів містяться в п. 2.2 Додатку 1 до Договору, в якому, зокрема, визначено, що оплата вартості послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником у формі 100% попередньої оплати за рахунками, що надає ОСР Постачальнику, у періоді, що передує розрахунковому.

З положень п. 2.9 Додатку 1 до Договору слідує, що в разі якщо фактичний обсяг оплати Постачальником послуг з розподілу електричної енергії та додаткових послуг перевищує суму, зазначену в Актах прийому-передачі та Актах виконаних робіт, надлишок (переплата) зараховується як авансовий платіж на наступні розрахункові періоди.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного Договору № 183 ПАТ «Запоріжжяобленерго» був виставлений ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» рахунок № 183 від 20.12.2019 на оплату послуги оператора системи розподілу в січні 2020 року на суму 5 258 687,40 грн з ПДВ.

За платіжним дорученням № 69663 від 27.12.2019 ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» перерахувало ПАТ «Запоріжжяобленерго» плату за послугу оператора системи розподілу у січні 2020р. згідно договору № 183 від 01.09.2019 у розмірі 5 258 687,40 грн.

Листом від 02.01.2020 №007-072/11 «Щодо зміни електропостачальника» ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до вимог п. 6.1.12 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 повідомило ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» про зміну електропостачальника для споживача електричної енергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» з 01 січня 2020 року.

Як зазначив позивач, він звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з листом №10/01-2 від 10.01.2020, згідно з яким просив повернути суму 5 258 687,40 грн, перераховану за платіжним дорученням № 69663 від 27.12.2019, сплачену як попередню оплату за послуги з розподілу електричної енергії у січні 2020, і вказаний лист було проігноровано відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаного листа відповідачу.

В листі від 23 листопада 2023 року №2311/2023 ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» повідомило ПАТ «Запоріжжяобленерго» про припинення дії Договору №183 з 31.12.2023 у зв`язку із закінченням строку його дії та відмовою від подальшої його пролонгації та просило повернути суму 5 258 687,40 грн здійсненої попередньої оплати за послуги оператора системи розподілу, яка була сплачена за платіжним дорученням № 69663 від 27.12.2019.

Відповідач ПАТ «Запоріжжяобленерго» у листі від 20.12.2023 № 007-66/6161 на вищезазначений лист позивача повідомив, що для розгляду можливості повернення ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» надлишково сплачених коштів по Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії за №183, обов`язковим є надання гарантійного листа щодо зобов`язання реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.

У відповідь ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» направило ПАТ «Запоріжжяобленерго» відповідний гарантійний лист №26/01-15 від 26.01.2024.

Листом від 26.12.2023 № 007-72/6255 відповідач направив ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» два екземпляри підписаної ПАТ «Запоріжжяобленерго» Додаткової угоди від 22.12.2023 про розірвання договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №183 з 22 грудня 2023 року.

В подальшому, ПАТ «Запоріжжяобленерго» направив ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» лист №007-66/1246 від 25.03.2024 (у відповідь на лист № 26/01-15 від 26.01.2024), в якому, для розгляду можливості повернення надлишково сплачених коштів, просив підтвердити зобов`язання вчасно зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних та вартісних показників податкової накладної.

Позивач листом вих. № 12/04-21 від 12.04.2024 повідомив, що гарантує, що після повернення коштів за договором, ним будуть вжиті всі необхідні дії, визначені чинним законодавством України, в тому числі і щодо можливого коригування податкових накладних. Просив повернути на вказаний в листі рахунок грошові кошти в сумі 5258687,40 грн, які були сплачені як попередня оплата за послуги оператора системи розподілу електроенергії у січні 2020.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» попередню оплату (переплату) по договору в сумі 5258687,40 грн не повернуло, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1432/24.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В частині 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Укладений між позивачем та відповідачем Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №183 за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який укладений шляхом приєднання позивача до його умов, які є однаковими для всіх електропостачальників.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Частиною 1 ст. 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 604 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Як зазначалося вище, в п. 9.1 Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 183, в редакції Додаткової угоди №3, визначено, що договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» листом від 23.11.2023 № 2311/2023 (а.с. 31), з посиланням на умови п.9.1 Договору та умови Додаткової угоди №3 до Договору, повідомив ПАТ «Запоріжжяобленерго» про припинення дії Договору № 183 з 31.12.2023 у зв`язку із закінченням строку його дії та відмовою від подальшої його пролонгації.

Таким чином, укладений сторонами Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 183 від 01.09.2019 є припиненим 31.12.2023 року у зв`язку із закінченням строку його дії та відмовою позивача від подальшої його пролонгації.

Щодо посилання позивача на те, що Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 183 від 01.09.2019 є припиненим з 22 грудня 2023 року внаслідок його розірвання, суд зазначає про наступне.

В ч. 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею ст. 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Суд зазначає, що Додаткова угода від 22.12.2023 про розірвання Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії з 22 грудня 2023 року, яка була надіслана відповідачем позивачу (а.с. 32 зворотній бік, а.с. 33) підписана тільки з боку ОСР ПАТ «Запоріжжяобленерго». Доказів її підписання з боку Постачальника ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД», в т.ч. з дотримання порядку встановленого ч. 2, ч. 3 ст.188 ГК України, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 183 від 01.09.2019 є припиненим з 22 грудня 2023 року внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до умов вищезазначеного Договору позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку за платіжним дорученням № 69663 від 27.12.2019 перерахував відповідачу суму 5258687,40 грн попередньої оплати за послуги оператора системи розподілу у січні 2020 року.

Як зазначено у позовній заяві та слідує з матеріалів справи, починаючи з 01 січня 2020 року ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» припинило постачання електроенергії ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та, відповідно, припинило користувалось послугами ПАТ «Запоріжжяобленерго» з розподілу електричної енергії; позивач неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги щодо повернення суми 5258687,40 грн грошових коштів, які були сплачені як 100% передплата послуг за січень 2020 року, однак відповідач зазначену суму позивачу не повернув.

Відповідач проти вказаних обставин не заперечив та доказів протилежного суду не надав. Докази повернення відповідачем позивачу суми 5258687,40 грн в матеріалах справи відсутні.

Отже, оскільки на момент розгляду справи в суді відповідач вказані грошові кошти позивачу не повернув, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 5258687,40 грн заборгованості у вигляді отриманої попередньої оплати за договором, дія якого припинена, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв`язку із простроченням відповідачем повернення отриманої ним попередньої оплати, позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 63351,72 грн втрат від інфляції за період прострочення з січня по березень 2024 року та суми 59063,10 грн 3% річних за період прострочення з 23.12.2023 по 07.05.2024 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Зазначене узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 614, ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанові Верховного Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Отже наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу.

Як слідує зі змісту позовної заяви, в обґрунтування періоду нарахування відсотків річних та інфляційних втрат, позивач посилався на те, що договір було розірвано з 22.12.2023, у зв`язку із чим у відповідача виник обов`язок з повернення отриманої попередньої оплати починаючи з 23.12.2023.

Суд дійшов до висновку про необґрунтованість визначеного позивачем періоду прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, оскільки, як встановлено судом вище, укладений сторонами договір припинив свою дію 31.12.2023.

Враховуючи зазначене, здійснивши перерахунок, суд дійшов до висновку, що до стягнення з відповідача підлягає сума 3% річних за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно, яка складає 55173,11 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних судом відмовляється.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційний втрат за період січень березень 2024 року включно, суд визнав його обґрунтованим. Розрахунок в цій частині здійснений позивачем правильно, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 63351,72 грн задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.

Щодо викладених відповідачем у відзиві доводів про необґрунтованість у повному обсязі позовних вимог в частині стягнення витрат від інфляції та відсотків річних через відсутність вини ПАТ «Запоріжжяобленерго» у порушенні грошового зобов`язання, з посиланням на застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) стосовно кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ХІМ ТРЕЙД» та пов`язані із цим обмеження щодо здійснення перерахунку коштів, суд зазначає наступне.

У правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 915/18/23, від 21.11.2023 у справі № 910/14552/22, зазначено про необхідність надавати правову оцінку доводам відповідача (боржника) щодо можливості застосування у спірних правовідносинах Закону України «Про санкції» та підзаконних нормативно-правових актів в частині наявності/відсутності щодо позивача обмежувальних заходів, передбачених Законом України «Про санкції».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права (стаття 2 Закону України «Про санкції»).

У частині першій статті 4 Закону України «Про санкції» визначено, що видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (пункт 5 ч. 1 ст. 4).

Статтею 53 Закону України «Про санкції» визначено, що державний реєстр санкцій (далі - Реєстр) - це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про всіх суб`єктів, щодо яких застосовано санкції. Реєстр створюється з метою надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб`єктів, щодо яких застосовано санкції. Дані Реєстру є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом.

З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» є ОСОБА_1 ; відсоток частки статутного капіталу або права голосу: 100.

Указом Президента України № 266/2021 від 24 червня 2021 року уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». У Додатку № 1 до цього рішення Ради національної безпеки і оборони України зазначені фізичні особи, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), у додатку №2 юридичні особи, до яких застосовані відповідні санкції.

До переліку вказаного Додатку № 1 фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції) внесено, зокрема, ОСОБА_1 , громадянин України (п.538 переліку), введені щодо нього обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції» терміном на 3 роки згідно з наведеним переліком.

Указом Президента України № 376/2024 від 24 червня 2024 року уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24 червня 2024 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». У переліку Додатку № 1 до вказаного рішення РНБО України фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), в т.ч. значиться ОСОБА_1 , громадянство України (п.390 переліку Додатку №1), до якого введені обмежувальні заходи відповідно до Закону України «Про санкції» терміном на 10 років згідно з наведеним переліком.

Відповідач також посилається на Постанову Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації», за змістом якої для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону), зокрема, на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (особи, пов`язані з державою-агресором):

- громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;

- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;

- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.

Суд звертає увагу, що вищезазначеною постановою КМУ №187 від 03.03.2022 установлено мораторій (заборону) саме на виконання у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, за якими кредиторами (стягувачами) є Російська Федерація або особи, пов`язані з державою-агресором.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові від 05.12.2023 у справі №910/13756/22 у подібних правовідносинах, судам належить встановити, чи є позивач кредитором (стягувачем), стосовно якого встановлені обмежувальні заходи, передбачені Законом України «Про санкції», а також чи є позивач особою щодо якої Постановою №187 введено заборону на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань; чи підпадає позивач під визначення осіб, стосовно яких встановлено заборону відповідно до пункту 1 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України; та чи наявні/відсутні у Реєстрі відомості стосовно позивача.

Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД» є юридичною особою створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України; доказів та достовірних підтверджених відомостей того, що ОСОБА_1 , який є його кінцевим бенефіціарним власником, являється громадянином Російської Федерації, матеріали справи не містять. Введені щодо ОСОБА_1 , як до фізичної особи, обмежувальні заходи (санкції) носять персональний характер.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Юридичну особу - ТОВ «ХІМ-ТРЕЙД» (позивача у справі) не внесено до Додатку (ів) №2 до рішень вищезгаданих РНБО України, відтак позивач, як юридична особа, не знаходиться під санкціями.

Також судом перевірено та встановлено, що у державному реєстрі санкцій за посиланням https://drs.nsdc.gov.ua/ відсутні відомості відносно позивача ТОВ «ХІМ- ТРЕЙД», як юридичної особи, що перебуває під санкціями.

На підставі вищевикладеного, на час розгляду справи судом не встановлено, що позивач, відноситься до суб`єктів стосовно яких введені обмежувальні заходи, передбачені Законом України «Про санкції» та/або є особою, пов`язаною з державою-агресором в розумінні Постанови КМУ № 187 від 03.03.2022.

Судове рішення це акт ухвалений відповідно до норм матеріального та процесуального права, що є результатом здійснення правосуддя, тобто наслідком встановлених у справі обставин. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження, яким досягається кінцева мета правосуддя захист інтересів фізичних та юридичних осіб і реальне поновлення їхніх порушених прав.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В пункті 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» визначено, зокрема, наступне:

«До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, зупиняється вчинення виконавчих дій, забороняється заміна стягувачів у виконавчих провадженнях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:

громадяни Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;

юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах».

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 41947222 (01020, м. Київ, вул. Острозьких Князів, буд. 32/2, поверх 4, офіс 412) суму 5 258 687 грн 40 коп. попередньої оплати, суму 63 351 грн 72 коп. інфляційних втрат та суму 55 173 грн 11 коп. 3 % річних.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІМ-ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 41947222 (01020, м. Київ, вул.. Острозьких Князів, буд. 32/2, поверх 4, офіс 412) суму 64526 грн 54 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва