Рішення

від 03.09.2024 по справі 910/4794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/4794/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника керівника Харківської обласної прокуратури

до 1) Фонду державного майна України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна"

про стягнення грошових коштів

за участі представників:

від прокуратури: Захарченко Я.В.

від відповідача-1: Ленько М.М.

від відповідача-2: Павлюк А.П., Шишковський Б.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України та Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" про стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2018 між Фондом державного майна України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" (виконавець) укладено договір № 228 про надання послуг радника з підготовки до приватизації та продажу державного підприємства "Завод "Електроважмаш", на виконання якого замовник сплатив виконавцю частину фіксованої винагороди в розмірі 2304600 грн.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" не виконало в повному обсязі умови договору, прокурор просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" на користь Фонду державного майна України кошти в розмірі 2304600 грн., отримані на підставі платіжного доручення від 27.10.2020 № 55 за договором від 03.09.2018 № 228; стягнути з Фонду державного майна України одержані ним за рішенням суду 2304600 грн. у дохід Держави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

03.05.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20.06.2024 відмовлено в задоволенні клопотання прокуратури про повернення відзиву відповідача-2 без розгляду через пропуск процесуального строку.

Як слідує з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у справі від 07.05.2024 доставлена до електронного кабінету Товариству з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" 08.05.2024 о 02:24 год., відтак процесуальний строк на подання відзиву тривав до 23.05.2024 включно.

Відповідно до супровідного листа до відзиву останній підписаний електронним цифровим підписом 23.05.2024 о 23:56 год., тобто подання відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" здійснено в межах установленого процесуального строку.

Протокольною ухвалою суду від 04.07.2024 прийнято заяву прокурора про зміну предмету позову до розгляду, відповідно до якої прокурор просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна» на користь Фонду державного майна України кошти у розмірі 2 304 600,00 грн., отримані на підставі платіжного доручення № 55 від 27.10.2020 за Договором № 228 від 03.09.2018, та зобов`язати Фонд державного майна України одержані ним за рішенням суду 2 304 600,00 грн. повернути в дохід держави.

У відзиві на позовну заяву Фонд державного майна України (далі також - Фонд) наголосив, що договором від 03.09.2018 № 228 передбачена поетапна оплата наданих відповідачем-2 послуг, у зв`язку з чим за фактом виконання робіт згідно з актом приймання-передачі послуг від 28.02.2020 № 1 Фонд сплатив відповідачу-2 грошові кошти в сумі 2 304 600,00 грн. У той же час, підготовка об`єкту приватизації - Державного підприємства «Завод «Електроважмаш», до продажу Фондом не здійснюється, оскільки на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1228-р повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі в статутних капіталах AT «Завод «Електроважмаш» та AT «Українські енергетичні машини» передано від Фонду до Кабінету Міністрів України 09.02.2022 та 16.12.2021 відповідно. Отже, питання завершення реорганізації AT «Завод «Електроважмаш» шляхом приєднання до AT «Українські енергетичні машини», визначення доцільності приватизації державного пакета акцій останнього повинно вирішуватися Кабінетом Міністрів України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" у відзиві на позовну заяву зазначило, що прокурор не має процесуальної дієздатності для звернення до суду з відповідним позовом, з огляду на що позов підлягає залишенню без розгляду. У той же час, сплата Фондом частини фіксованої винагороди після виконання відповідачем-2 Етапу 1 згідно договору та Технічного Завдання не суперечить положенням ч. 3 ст. 19 Закону про приватизацію та пп. 2 п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 885-р. При цьому, відповідачем-2 надано послуги відповідно до Етапу 1 про здійснення аналізу інформації та документів, наданих ДП «Завод «Електроважмаш», в тому обсязі, що вимагався договором та Технічним Завданням. Так, за результатами наданих послуг сторонами договору оформлено відповідний акт, що підписаний Фондом без зауважень. Одночасно, відповідач-2 зауважив, що прокурором обрано неправильний спосіб захисту про стягнення грошових коштів із відповідача-2 на підставі статті 1212 ЦК України, оскільки між відповідачами існують договірні правовідносини.

У відповіді на відзив Фонду державного майна України прокурор указав, що викладені Рахунковою палатою у звіті висновки не оскаржувалися Фондом, та останній наказом від 23.02.2023 № 354 затвердив План заходів Фонду державного майна України щодо усунення недоліків та порушень, виявлених під час аудиту Фонду Рахунковою палатою. Також прокурор наголосив, що договір є невиконаним у повному обсязі, так як відповідачем не виконано умови, передбачені договором щодо порядку та обсягу проведення Етапу-1, не проведено Аналіз інформації про Об`єкт. Отже, порушення умов договору та відсутність підстав для сплати коштів за ним створює підстави для їх повернення у судовому порядку.

У відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" прокурор зазначив, що Фонд є стороною договору від 03.09.2018 № 228 та розпорядився бюджетними коштами, здійснивши оплату за послуги, що отримані не у повному обсязі, у зв`язку з чим діяв усупереч інтересам держави. При цьому, інший орган, який має повноваження щодо захисту інтересів держави зі вказаного питання, відсутній. Разом із цим, відповідачем-2 за результатами виконання Етапу 1 проведено лише збір інформації, однак доказів проведення Аналізу в рамках Етапу 1 не надано. Дані обставини є підставою для повернення неправомірно отриманих коштів до Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №358-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» затверджено перелік об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації, до якого включено Державне підприємство «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121).

На виконання вищезазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України наказом Фонду від 08.06.2018 №777 прийнято рішення про приватизацію ДП «Завод «Електроважмаш».

У 2018 році Фондом державного майна України проведено конкурс з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації ДП «Завод Електроважмаш», за результатами якого переможцем обрано Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна".

03.09.2018 між Фондом державного майна України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна", як радником, укладено договір №228 про надання послуг радника з підготовки до приватизації державного підприємства «Завод «Електроважмаш», відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а радник зобов`язується надати замовнику послуги з підготовки, організації, проведення в т.ч. пошуку потенційних покупців об`єкта приватизації, з визначенням стартової ціни та продажу об`єкта приватизації ДП «Завод «Електроважмаш» в строк визначений у пункті 2.3. Договору, у відповідності до умов Договору, Технічного завдання та згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4 Договору передбачено, що Радник зобов`язується розпочати надання послуг безпосередньо після набрання чинності Договором.

Відповідно до пункту 4.2 Договору при умові дотримання Замовником своїх зобов`язань за Договором, Радник зобов`язується прикладати зусилля для того, щоб надати послуги відповідно до етапів, визначених в Технічному завданні: 1) Етап 1 - Збір та аналіз інформації про об`єкт (надалі - «Етап 1»); 2) Етап 2 - Оцінка вартості, проведення фінансового аудиту, екологічного аудиту та розробка стратегії продажу Об`єкта; 3) Етап 3 - Підготовка до проведення аукціону з продажу Об`єкта; 4) Етап 4 - Супровід аукціону.

У пункті 6.1 Договору передбачено, що оплата послуг Радника за Договором складається з двох частин: винагороди у фіксованому розмірі на проведення за надані послуги з підготовки до приватизації та підготовки до здійснення продажу Об`єкта, та змінної частини винагороди у разі продажу Об`єкта.

За положеннями пункту 6.3 Договору оплата фіксованої винагороди радника буде здійснюватися у розмірах, як це визначено в додатку № 2 до договору, зокрема, за Етап 1 у розмірі 30 % від фіксованої винагороди протягом 15 робочих днів з моменту підписання замовником акту приймання-передачі послуг, наданих радником за Етапом 1.

До вказаного договору укладено також Додаток №1 до Договору «Технічне завдання», Додаток № 2 «Фінансові умови» та додаткові угоди від 28.12.2019 № 1/229, від 28.02.2020 № 2/56.

25.09.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №885-р «Про визначення радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Завод «Електроважмаш» та джерел оплати його послуг», яким радником для підготовки до приватизації та продажу єдиного майнового комплексу ДП «Завод «Електроважмаш» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" та зобов`язано Фонд державного майна України здійснити оплату послуг за рахунок відповідних коштів Державного бюджету відповідно до умов Договору.

07.02.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" надіслало Фонду державного майна України Узагальнений звіт щодо виконання Етапу 1 Договору.

28.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" та Фондом державного майна України підписано Акт приймання передачі послуг за надання послуг за Етапом 1, в якому зазначено, що підготовка та надання запиту Об`єкту на інформацію, необхідну для виконання послуг радника відповідно до Договору; систематизація інформації, отриманої від Об`єкта; підготовка письмового звіту з детальним описом інформації, наданої Об`єктом відповідного запиту, - надані якісно, в повному обсязі та в строк, згідно з умовами зазначеного Договору.

На виконання умов договору Фонд державного майна України сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" грошові кошти у розмірі 2 304 600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.10.2020 № 55.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 31.03.2021 № 248-р погодив перетворення Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» в Акціонерне товариство «Завод «Електроважмаш».

Надалі, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 1005-р погоджено реорганізацію ДП «Завод «Електроважмаш» (AT «Завод «Електроважмаш») шляхом приєднання до АТ «Турбоатом».

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16.09.2021 АТ «Турбоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 05762269) змінило назву на AT «Українські енергетичні машини» (код згідно з ЄДРПОУ 05762269).

На спільних позачергових загальних зборах акціонерів AT «Українські енергетичні машини» та AT «Завод «Електроважмаш» прийнято рішення про затвердження Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від AT «Завод «Електроважмаш» до AT «Українські енергетичні машини», затверджено нову редакцію «Статуту AT «Українські енергетичні машини» від 23.12.2021 № 32/2021, згідно з яким AT «Українські енергетичні машини» є правонаступником всіх прав і обов`язків AT «Завод «Електроважмаш».

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1228-р «Деякі питання управління акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» 09.02.2022 акції, що належить державі у статутному капіталі Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» передані від Фонду державного майна України до Кабінету Міністрів України (Мінекономіки).

Відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 04.03.2015 № 83, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 №412, AT «Завод «Електроважмаш» та AT «Українські енергетичні машини» належать до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Разом із цим, Рахунковою палатою України до Харківської обласної прокуратури надіслано Звіт про результати аудиту ефективності здійснення Фондом державного майна України повноважень з управління майном державних підприємств, установ та організацій, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, затверджений рішенням Рахункової палати від 20.12.2022 № 26-6, в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" свої зобов`язання за договором про надання послуг радника в повному обсязі не виконало, приватизація Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" не відбулася, у зв`язку з чим посадовими особами Фонду державного майна України нанесено втрати (збитки) державному бюджету на суму 2 304,6 тис. грн, що не повернута до Державного бюджету України.

Наведені обставини слугували підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду, в якому прокурор також наголосив, що підстави для проведення Фондом державного майна України оплати за договором від 03.09.2018 №228 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" були відсутні, оскільки процедура приватизації Державного підприємства «Завод «Електроважмаш» не завершена, умови договору в повному обсязі не виконані, зокрема, не виконано умови щодо порядку та обсягу проведення Етапу-1, не проведено Аналіз інформації про Об`єкт.

Відповідно до положень статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Системне тлумачення положень частин третьої-п`ятої статті 53 ГПК і частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд у своїх постановах, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави, обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також має довести підстави для представництва, однією з яких є відсутність органу державної влади, до компетенції якого віднесенні повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Як зауважено прокурором у позовній заяві, суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави в даних спірних правовідносинах, є Фонд державного майна України. Водночас, унаслідок допущення Фондом порушень вимог чинного законодавства, останній не може бути позивачем у справі, у зв`язку з чим прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як самостійним позивачем.

Відтак, прокурор визначив Фонд державного майна України співвідповідачем у справі, обґрунтувавши порушення інтересів держави нанесенням діями Фонду збитків у розмірі 2 304 600,00 грн. через сплату бюджетних коштів за не виконаним у повному обсязі договором від 03.09.2018 № 228.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" у клопотанні про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГКП України звернуло увагу, що Фонд надавав відповідь прокуратурі про відсутність ствердженого порушення інтересів держави, у зв`язку з чим відсутні підстави для звернення до суду з даним позовом. Також прокурором не обґрунтовано, в чому полягала неможливість Фонду звернутися з таким позовом самостійно, та не надано доказів вчинення посадовими особами Фонду правопорушень при сплаті грошових коштів за Етап 1 за договором.

Із матеріалів справи вбачається, що 08.03.2023 прокурор направив на адресу Фонду державного майна України лист № 15/4-116вих-23, в якому зазначив, що внаслідок неналежного виконання повноважень посадовими особами Фонду щодо приватизації ДП «Завод «Електроважмаш» нанесено втрати (збитки) державному бюджету на суму 2 304 600,00 грн, що має ознаки службової недбалості. Відтак, прокурор просив у строк не пізніше ніж 06.04.2023 надати обґрунтовану інформацію, чи вживає або має намір Фонд вжити заходи, спрямовані на усунення встановлених порушень.

У відповідь Фонд державного майна України листом від 04.04.2023 № 10-64-8192 указав, що здійснення оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" не суперечить вимогам Закону про приватизацію та розпорядженню № 885-р, що підтверджується листом Міністерства юстиції України від 18.12.2019 №47598/28418-26-19/1.1. Крім того, наказом від 23.02.2023 № 354 затверджено План заходів Фонду державного майна України щодо усунення недоліків та порушень, виявлених під час аудиту Фонду Рахунковою палатою.

Листом від 08.08.2023 № 15/4-393вих-23 прокурор просив Фонд державного майна України у строк до 11.09.2023 надати обґрунтовану інформацію, вказавши чи повернуто до державного бюджету кошти у розмірі 2 304 600,00 грн., чи вжито Фондом або чи має намір Фонд вжити заходи встановлені на усунення встановлених порушень, зокрема, відшкодування збитків, заподіяних державі.

Фонд державного майна України листом від 04.09.2023 № 10-64-22503 зазначив, що звернувся до Міністерства економіки України щодо передачі до Фонду функцій з управління державним пакетом акцій Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» з метою здійснення приватизації з умовою про відшкодування коштів, зазначених у висновках Рахункової Палати.

Міністерство економіки України листом від 13.08.2023 № 3215-05/41960-03 повідомило Фонд державного майна України, що наразі приватизація Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» та передача його до сфери управління Фонду до скасування чи припинення воєнного стану є недоцільною та передчасною. При цьому, органом управління Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» є Кабінет Міністрів України, та вирішення цього питання має здійснюватися на рівні Уряду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, суд вважає дотриманим передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок при зверненні прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави, як самостійним позивачем.

При цьому, не є прийнятними посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" у клопотанні про залишення позову без розгляду на постанови Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17, від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, оскільки відповідні постанови прийняті за інших фактичних обставин у не подібних правовідносинах.

Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КПМГ-Україна" про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 226 ГКП України суд дійшов висновку відмовити.

Разом із цим, досліджуючи зміст пред`явлених позовних вимог та обраний прокурором спосіб захисту судом установлено, що з урахуванням зміни предмета позову прокурор просив: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна» на користь Фонду державного майна України грошові кошти в розмірі 2 304 600,00 грн., отримані на підставі платіжного доручення № 55 від 27.10.2020 за Договором № 228 від 03.09.2018, та зобов`язати Фонд державного майна України одержані ним за рішенням суду 2 304 600, 00 грн. повернути в дохід держави.

Відповідно до частин 2, 3 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами ж є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Так, прокурором в якості судової практики, яка допускає конструкцію позовних вимог щодо стягнення на користь відповідачів матеріальних благ, наведено постанову Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20.

У межах справи № 922/623/20 розглядався спір за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, ФОП Нагорної С.М. про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким ухвалено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова шляхом викупу; визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель недійсним; зобов`язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради спірні нежитлові приміщення; скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

Водночас, спірні правовідносини в даній справі та справі № 922/623/20 не є подібними через відмінність фактичних обставин, оскільки спір у справі № 922/623/20 стосувався об`єктів нерухомого майна, що належать до комунальної власності територіальної громади.

До того ж, позовна вимога про повернення вказаного майна на користь територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що визначена прокурором як співвідповідач у справі, заявлена одночасно із визнанням незаконним та скасування рішення Харківської міської ради, яким ухвалено провести відчуження об`єктів комунальної власності цієї територіальної громади.

Натомість, предметом спору в даній справі є стягнення грошових коштів, що належать до числа замінних речей.

Відповідно до частини 2 статті 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Правовою підставою для стягнення грошових коштів на користь відповідача-1 (Фонду державного майна України) прокурором визначено неправомірність виплати Фондом таких коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна» за Договором від 03.09.2018 № 228 через не повне виконання умов договору за Етапом-1.

При цьому, питання щодо визнання недійсним або розірвання укладеного між відповідачами договору від 03.09.2018 № 228, що визначений правовою підставою для сплати спірної суми грошових коштів, прокурором у межах даної справи не порушено.

Отже, зміст спірних правовідносин у цій справі свідчить про неподібність правовідносин зі справою № 922/623/20, відтак застосування викладених Верховним Судом правових висновків у такій справі судом не здійснюється.

Одночасно судом також ураховано, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1228-р «Деякі питання управління акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» акції, що належить державі у статутному капіталі Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» передані 09.02.2022 від Фонду державного майна України до Кабінету Міністрів України (Мінекономіки).

Норми статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначають, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Кабінет Міністрів України.

Відповідно до положень п. 5-1 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з приватизації державного майна (у редакції, чинній станом на день укладення договору від 03.09.2018 № 228), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 258, оплата послуг радників, залучених Кабінетом Міністрів України, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або міжнародних організацій в порядку, визначеному частиною другою статті 19 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з урахуванням положень частини третьої статті 19 цього Закону.

Як наголошував прокурор у позовній заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна», будучи отримувачем коштів по договору від 03.09.2018 № 228, повинно повернути грошові кошти Фонду державного майна України, що виступав платником коштів по договору, а останній, як розпорядник державних коштів, повинен повернути отримані кошти до Державного бюджету України.

У пункті 47 частини 1 статті 1 Бюджетного кодексу України наведено визначення, що розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.

Тобто, Фонд державного майна України при оплаті послуг за договором від 03.09.2018 № 228 виступав лише розпорядником бюджетних коштів державного бюджету.

Отже, за змістом обґрунтування позовних вимог прокурор унаслідок вирішення даного спору прагне повернути до державного бюджету сплачені Фондом державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна» бюджетні кошти.

Проте, у такому випадку визначений прокурором спосіб захисту шляхом стягнення грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна» на користь Фонду державного майна України та шляхом зобов`язання Фонду державного майна України одержані ним за рішенням суду грошові кошти повернути в дохід держави, не є ефективним, та не передбачає безпосереднього стягнення грошових коштів у дохід державного бюджету України.

До того ж, вимога про зобов`язання Фонду державного майна України повернути в дохід держави одержані ним за цим рішенням суду грошові кошти не направлена на можливість її реалізації у примусовому порядку, оскільки містить в собі умову щодо настання певної події - отримання Фондом грошових коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна».

У той же час, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Cтаття 14 ГПК України визначає принцип диспозитивності господарського судочинства та встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПГ-Україна» про залишення позову без розгляду відмовити.

У задоволенні позовних вимог заступника керівника Харківської обласної прокуратури відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 18.09.2024 року.

Суддя К.В. Полякова