Ухвала

від 19.09.2024 по справі 910/11396/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/11396/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ГРУП"

про забезпечення позову у справі №910/11396/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ГРУП" (02096, м. Київ, вул. Пасхаліна Юрія, буд. 9, кв. 17, ідентифікаційний код 43921528)

до Комунального підприємства "КИЇВПАРКТРАНССЕРВІС" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6, ідентифікаційний код 35210739)

про визнання права на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ГРУП" (далі - позивач; заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВПАРКТРАНССЕРВІС" (далі - відповідач) про визнання права на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі додаткової угоди №2 від 21.12.2023 про зміну сторони договору від 25.03.2021 №ДНП-2021-03/27 (далі - договір) набув право експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 40 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва (далі - майданчик для паркування), що включає 31 (тридцять одне) місце для платного паркування транспортних засобів, а також 4 (чотири) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів. При цьому, строк договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 25.03.2021 (далі - протокол узгодження розбіжностей), становив 2190 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування, тобто з 26.08.2021.

Листами вих. №053/05-3204 від 13.08.2024 та №053/05-3307 від 20.08.2024 відповідач повідомив про чинність договору лише до 26.08.2024, оскільки будь-які протоколи розбіжності ним не укладались. Крім того, 13.09.2024 відповідачем на електронно-торговій системі Прозорро.Продажі розміщено лот №45 ID:BSE001-UA-20240913-03708 66e453cda057abcae5be5a46 з продажу права на експлуатацію, утримання та обладнання спірного майданчика для паркування. Отже, відповідачем не визнається право позивача на експлуатацію, утримання та обладнання спірного майданчика для паркування, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству "КИЇВПАРКТРАНССЕРВІС" вчиняти будь-які дії відносно паркувального майданчику, який розташований за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 40 в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач своїми діями ставить під сумнів підписаний ним протокол узгодження розбіжностей від 25.03.2021, які фактично свідчать про його відмову від своїх зобов`язань по договору, а вказаний паркувальний майданчик виставлений на електронний аукціон, що відбудеться 23.09.2024. За твердженням заявника, якщо даний аукціон відбудеться, за його результатами щодо паркувального майданчика буде укладений новий договір, та в разі укладення рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ГРУП", наявність нового суб`єкта господарювання та нового договору призведе до суттєвого ускладнення або взагалі до неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заборона відповідачу вчиняти певні дії, як процесуальний захід забезпечення позову, має на меті обмежити активну поведінку особи, щодо якої вживається такий захід, шляхом встановлення судом певного зобов`язання особи, яке виникає безпосередньо з відповідного процесуального документа (ухвали суду про забезпечення позову) та покликане забезпечити виконання ймовірного судового рішення про задоволення позову і забезпечує ефективний захист, поновлення порушених прав позивача.

Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У даному випадку, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання права на експлуатацію, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів, а відтак, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, в разі задоволення позовних вимог, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та постановах Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №910/21049/17, від 29.03.2021 у справі №910/16800/20 та від 16.03.2021 у справі №921/302/20.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 та від 26.10.2020 у справі №907/477/20.

Разом з цим, частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, передбачені пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (на відміну від інших пунктів цієї ж статті), визначають широке коло засобів (заходів) забезпечення позову, оскільки не містять чіткого переліку дій, які може бути заборонено вчиняти шляхом постановлення відповідної ухвали. А тому суди під час вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії (певні дії щодо предмету спору) мають дослідити зміст відповідних заходів забезпечення позову і встановити, чи не є вони за своєю суттю іншим заходом забезпечення позову, передбаченим відповідним пунктом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України і чи відсутні заборони на вжиття заявлених заходів забезпечення позову, передбачені вказаною статтею.

Крім того, заборона вжиття заходів забезпечення позову, передбачена частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, стосується випадків втручання у проведення публічних конкурсних процедур за умови прийняття рішення про проведення торгів і початку процедури їх проведення. Тобто обмеженню підлягають заходи забезпечення, які будь-яким чином можуть вплинути на торги, щодо проведення яких прийнято рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21 та від 14.09.2023 у справі № 918/531/23.

Як встановлено судом, 13.09.2024 Комунальним підприємством "КИЇВПАРКТРАНССЕРВІС" на електронній торговій системі Prozorro.Продажі розміщено лот №45 ID:BSE001-UA-20240913-03708 | 66e453cda057abcae5be5a46 з продажу права на експлуатацію, утримання та обладнання майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 40.

Згідно пунктів 1.1. - 1.3. статуту Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі - Підприємство) створене згідно з рішенням Київради від 15.03.2007 N 261/922 "Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтранспарксервіс"; Підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва. Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне Головному управлінню транспорту, зв`язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Отже, визначений заявником захід забезпечення позову має своїм наслідком втручання у проведення публічної конкурсної процедури, яка проводиться від імені органу місцевого самоврядування, що не відповідає приписам частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та меті вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, судом враховано, що зважаючи на обраний заявником захід забезпечення позову (вчиняти будь-які дії відносно паркувального майданчику) та предмет позову, з яким заявник має намір звернутися до суду, забезпечення позову у разі відмови в позові може мати своїм наслідком більш негативні наслідки, ані ж відмова в забезпеченні позову, у разі задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ГРУП" заяви про забезпечення позову, поданої одночасно з пред`явленням позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ ГРУП" від 17.09.2024 про забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.Г. Пукшин