Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/8430/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.09.2024Справа № 910/8430/24Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКО СІТІ»

про стягнення 23 536, 59 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКО СІТІ» про стягнення 23 536, 59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням відповідачем умов договору №06052019/1 від 06.05.2019.

Процесуальні дії у справі

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8430/24, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) .

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 12.07.2024, яка направлена на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600277824300 - 23.07.2024.

Зі змісту частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За змістом пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про сервісно-технічне обслуговування №06052019/1 від 06.05.2019 виконав роботи по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля відповідача на загальну суму 19 660,75 грн, на підтвердження чого позивач надав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 60142327 від 16.11.2023.

За доводами позивача, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором про сервісно-технічне обслуговування №06052019/1 від 06.05.2019 з оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість у розмірі 19 660,75 грн.

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати за виконані роботи позивачем нараховані неустойки у сумі 3 134,82 грн, 3% річних у сумі 324,81 грн, інфляційні нарахування у сумі 416,21 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

06.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна» (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКО СІТІ» (далі - відповідач, замовник) укладено договір про сервісно-технічне обслуговування №06052019/1 (далі - договір), відповідно до якого виконавець зобов`язується виконувати комплекс робіт та послуг (далі та текстом - Роботи) по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, вказаних у Додатку № 1 до даного договору, відповідно до заявок замовника, а замовник зобов`язується приймати і своєчасно сплачувати роботи на умовах, визначених у даному договорі (п. 1.1. договору).

Виконавець за цим договором виконує комплекс робіт ти послуг (далі за текстом - роботи) по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобілів замовника, що погоджені сторонами письмово (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець виконує роботи використовуючи власні пристосування, агрегати, запасні частини, комплектуючі та витратні матеріали, або надалі замовником.

Згідно з п. 2.2. договору виконавець виконує роботи відповідно до заявки, яка надійшла від замовника.

Адреса місця виконання робіт: Київська обл. Києва-Святошинський район, с, Софіївська Борщагівка, вул. Вишнева 1 а (п. 2.5. договору).

Пунктами 3.1. та 3.2. договору визначено, що приймання - здача робіт здійснюється після їх повного виконання. Приймання робіт здійснюється візуальною перевіркою замовником обсягу і якості виконаних робіт.

Правовим документом, що підтверджує виконання робіт належним чином і підставою для взаєморозрахунків, є підписаний сторонами Акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) (п. 3.3. договору).

Згідно з п. 4.1. договору вартість робіт, визначається згідно тарифів виконавця, які діють на дату звернення замовника, і складається з:

- вартості необхідних для ремонту запасних частин, комплектуючих та витратних матеріалів;

- вартості виконання конкретного виду робіт;

- вартості мийки, чищення і т.д.; вартість послуг по відповідальному зберіганню.

У відповідності до п. 4.2. договору оплата по договору відбувається наступним чином:

4.2.1. Замовник сплачує 100 % вартості робіт та запасних частин/матеріалів до початку їх виконання виконавцем згідно переліку робіт, визначених сторонами у заявці та наданого рахунку.

4.2.2. 3 моменту придбання замовником у виконавця робіт та запасних частин/ матеріалів на суму 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень; з урахуванням ПДВ, замовник в подальшому має право на відстрочення сплати 100% вартості робіт, визначених в наряді-замовлення (Акті виконаних робіт), протягом 10 банківських днів з моменту підписання Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) уповноваженими представниками сторін.

4.2.3. До виконання замовником умови п. 4.2.2. цього договору, замовник здійснює оплату по договору відповідно до п. 4.2.1. договору.

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку порушення замовником зобов`язань щодо оплати робіт по договору, він зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку (штраф) у розмірі 2 % від простроченої суми вартості робіт за кожний день такого прострочення.

Відповідно до п. 10.6. договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє в частині прийняття виконавцем заявок на виконання робіт до 31.12.2019. Цей договір автоматично, без додаткового погодження сторін, продовжує діяти (пролонгується) на кожен слідуючий календарний рік на визначених у ньому умовах, у випадку не погодження стороною про відмову від продовження його дії за 30 днів до закінчення строку дії договору. Кількість таких пролонгацій не є обмеженою.

Дія договору припиняється за письмовою заявою однієї з сторін, направленій іншій стороні за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дня припинення дії договору (п. 10.7. договору).

Звертаючись із даним позовом до суду позивач зазначив, що на виконання умов договору останнім було виконано роботи по сервісно-технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля відповідача на загальну суму 19 660,75 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 60142327 від 16.11.2023.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором в частині оплати вартості послуг не виконав, у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 660,75 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №01/12-03 від 12.03.2024 з вимогою про оплату заборгованості за надані послуги у розмірі 19 660,75 грн. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання позивачем нараховані неустойки у сумі 3 134,82 грн, 3% річних у сумі 324,81 грн, інфляційні нарахування у сумі 416,21 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження виконання умов договору про сервісно-технічне обслуговування №06052019/1 від 06.05.2019 на загальну суму 19 660,75 грн позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 60142327 від 16.11.2023.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2. договору замовник сплачує 100 % вартості робіт та запасних частин/матеріалів до початку їх виконання виконавцем згідно переліку робіт, визначених сторонами у заявці та наданого рахунку (п. 4.2.1. договору). 3 моменту придбання замовником у виконавця робіт та запасних частин/ матеріалів на суму 50000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень; з урахуванням ПДВ, замовник в подальшому має право на відстрочення сплати 100% вартості робіт, визначених в наряді-замовлення (Акті виконаних робіт), протягом 10 банківських днів з моменту підписання Актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) уповноваженими представниками сторін (п. 4.2.2. договору).

З огляду на встановлені договором строки оплати та підписаний сторонами без зауважень акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 60142327 від 16.11.2023, суд дійшов висновку, що строк оплати наданих послуг є таким, що настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату наданих позивачем послуг не здійснив, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 660,75 грн.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно договору у сумі 19 660,75 грн належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане відповідачем зобов`язання за договором у сумі 19 660,75 грн, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 19 660,75 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача неустойки у сумі 3 134,82 грн, 3% річних у сумі 324,81 грн, інфляційні нарахування у сумі 416,21 грн.

У пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування неустойки, інфляційних втрат та 3% річних.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем належними та достатніми доказами, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано здійснено нарахування неустойки на підставі п. 7.2. договору.

Нарахування неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ здійснене позивачем за період з 27.12.2023 по 13.06.2024 на підставі пункту 7.2. договору, відповідно до умов якого, у випадку порушення замовником зобов`язань щодо оплати робіт по договору, він зобов`язаний сплатити виконавцю неустойку (штраф) у розмірі 2 % від простроченої суми вартості робіт за кожний день такого прострочення.

Розрахунок неустойки у сумі 3 134,82 грн є арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розрахунок 3% річних у сумі 324,81 грн та інфляційних втрат у сумі 416,21 грн є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКО СІТІ» повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ЕКО СІТІ» (03062, місто Київ, вул. Декарта Рене, будинок 4/2, офіс 7; ідентифікаційний номер 40387407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше інтер авто Україна» (02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ КОЛЕКТОРНА, будинок 1; ідентифікаційний код 36159459) заборгованість у сумі 19 660,75 грн, неустойку у сумі 3 134,82 грн, 3% річних у сумі 324,81 грн, інфляційні нарахування у сумі 416,21 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 19.09.2024.

Суддя О.В. Гулевець