Рішення

від 18.09.2024 по справі 910/7189/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024Справа № 910/7189/24

За позовом ОСОБА_1 м. Києва

до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" м. Києва

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Продакт Форма" м. Києва

про розірвання договорів,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з указаним позовом.

Позивачка зазначала, що 3 серпня та 30 жовтня 2020 р. між нею та Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (далі-відповідач, банк) укладені два договори поруки №№ 011/21444/00872322п, 011/21444/00919652п згідно з якими вона зобов`язалася відповідати перед банком за належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Продакт Форма" як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласаен Світ" (далі-третя особа) зобов`язань за кредитними договорами №№ 011/21444/00872322 від 3 серпня 2020 р., 011/21444/00919652 від 30 жовтня 2020 р.

З часу укладення договорів поруки обставини істотно змінилися, на підставі Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні" в України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації має надзвичайний та негативний вплив на економіку країни.

Вважає, що ці обставини є форс-мажорними, наявність яких підтверджується листом Торгово-промислової палати України за вих. № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 р. Також укладаючи договори поруки вона обіймала посаду директора позичальника, проте на даний час не має з останнім правового зв`язку.

13 травня 2024 р. вона звернулася до відповідача листом з пропозицією внести зміни до договорів поруки, а саме, відстрочити строк виконання її зобов`язань як поручителя на строк дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення, на яку відповідач не погодився.

За таких обставин позивачка просила задовольнити позов та на підставі ст.ст. 611, 651 ЦК України розірвати указані договори поруки, стягнути з відповідача на свою користь понесені нею по справі судові витрати, у т.ч. 15000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Заявив про сплив строку позовної давності. Також зазначав про не співмірність заявлених позивачкою адвокатських витрат із складністю справи та характером спору.

Третя особа письмових поясненнях на позовну заяву не надала.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 3 серпня 2020 р. між позивачкою та відповідачем укладено договір поруки № 011/21444/00872322п, згідно з яким позивачка зобов`язалася відповідати перед відповідачем за належне виконання третьою особою зобов`язань за кредитним договором № 011/21444/00872322 від 3 серпня 2020 р.

Згідно умов п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у т.ч., що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у т.ч. при виникненні підстав для дострокового повного/частково виконання забезпечених зобов`язань.

У випадку повного або частково невиконання позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, поручитель та позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або частково невиконання (неналежного виконання) позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними забезпеченими зобов`язаннями.

30 жовтня 2020 р. між позивачкою та відповідачем укладено договір поруки № 011/21444/00919652п, згідно з яким позивачка зобов`язалася відповідати перед відповідачем за належне виконання третьою особою зобов`язань за кредитним договором № 011/21444/00919652 від 30 жовтня 2020 р.

Згідно умов п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у т.ч., що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов основного договору. Порукою за договором забезпечується виконання забезпечених зобов`язань у повному обсязі, включаючи, але не обмежуючись, сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків та сплату нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України сум тощо.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених зобов`язань у тому ж обсязі, що і позичальник, в порядку та строки, визначені основним договором, у т.ч. при виникненні підстав для дострокового повного/частково виконання забезпечених зобов`язань.

У випадку повного або частково невиконання позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань кредитор набуває права вимагати від поручителя виконання ним як солідарним боржником забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за забезпеченими зобов`язаннями, а поручитель-зобов`язується виконати вимоги кредитора щодо виконання забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за забезпеченими зобов`язаннями.

Строк поруки за вищевказаними договорами (п. 7.2. договору поруки № 011/21444/00872322п, п. 6.2. договору поруки № 011/21444/00919652п), що встановлено договором за кожним забезпеченим зобов`язанням становить п`ять років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання. Порука для відповідного забезпеченого зобов`язання не припиняється після закінчення цього строку у разі, якщо кредитор у межах цього строку пред`явив вимогу до поручителя. Сторони погодили, що строк поруки для забезпечених зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, обчислюється окремо по кожній його частині починаючи від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідної частини такого забезпеченого зобов`язання.

Вказані обставини підтверджується, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів.

Вимоги про розірвання вищевказаних договорів поруки обґрунтовані позивачем істотною зміною обставин, а саме введення в Україні з 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану, повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації має надзвичайний та негативний вплив на економіку країни, у т.ч. кредитної сфери по виконанню зобов`язань поручителів фізичних осіб з повернення кредитів.

Підстави для розірвання договору встановлені ст.ст. 651, 652 ЦК України, згідно з якими договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Зокрема, відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачкою не надано доказів наявності обставин, які в силу вищезгаданих вимог закону дають підстави для розірвання договорів поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до умов п. 3.5. договору поруки № 011/21444/00872322 від 3 серпня 2020 р. поручитель засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких поручитель виходив при укладенні цього договору, поручитель приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання поручителем цього договору.

Відповідно до умов п. 3.2. договору поруки №011/21444/00919652п від 30 жовтня 2020 р.

поручитель до укладення цього договору ознайомився та засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких поручитель виходив при укладенні цього договору, поручитель приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання поручителем цього договору.

Посилання позивачки на неможливість належного виконання грошового зобов`язання за спірними договорами внаслідок її скрутного фінансового становища, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України не дають підстав для звільнення її від виконання грошового зобов`язання за цими договорами, тому є необґрунтованими.

Введення воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною, яка визнана Торгово-промисловою палатою України та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань. Проте такий механізм діє при доведенні причинно-наслідкового зв`язку між дією зазначених обставин та неможливістю виконання зобов`язань.

Наявність відповідних обставин може бути підставою для відстрочення виконання зобов`язання, а не звільнення від нього.

Із суті договорів поруки між сторонами не випливає, що ризик зміни обставин трудової діяльності позивачки, яка прийняла поруку під час перебування на посаді директора боржника, повинен нести відповідач.

За таких обставин у позові про розірвання договорів поруки №№ 011/21444/00872322п від 3 серпня 2020 р., 011/21444/00919652п від 30 жовтня 2020 р. відповідно до вимог ст.ст. 16, 651, 652 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові ОСОБА_1 м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар