Рішення

від 09.09.2024 по справі 914/417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2024 Справа № 914/417/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрікон-Південь, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Мікс, с. Муроване, Львівська область.,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ с. Росохач, Коломийський район Івано-Франківська область,

про стягнення 304 158, 60 грн.

Суддя Манюк П.Т.

за участю секретаря Кохановської Ю.І.

Представники сторін:

від позивача: Анікушин Галина Євгенівна представник,

від відповідача: Туровський Андрій Валентинович представник,

від третьої особи: не з`явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрікон-Південь звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Мікс про стягнення 304 158, 60 грн передоплати відповідно до рахунків від 20.06.2023 № 324 та від 20.06.2023 № 327.

Ухвалою суду від 16.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 11.03.2024.

Ухвалою від 11.03.2024 суд ухвалив здійснити перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 914/417/24 за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, підготовче судове засідання відкласти на 01.04.2024.

Ухвалою суду від 01.04.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ та підготовче судове засідання відкладено на 22.04.2024.

Ухвалою суду від 10.06.2024 підготовче судове засідання відкладено на 20.06.2024.Ухвалою суду від 20.06.2024 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 29.07.2024.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду зокрема ухвалою суду від 19.08.2024 розгляд справи по суті відкладено 09.09.2024.

У судове засідання 09.09.2024, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових письмових та в усних поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання 09.09.2024 з`явився, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав викладених у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив, додаткових письмових та в усних поясненнях.

У судове засідання 09.09.2024, представник третьої особи не з`явився, подав суду пояснення по суті справи та клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 09.09.2024 справу розглянуто по суті та оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрікон-Південь (надалі позивач, покупець) звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Бетон Мікс (надалі відповідач, продавець, постачальник) про стягнення 304 158, 60 грн передоплати, сплаченої відповідачу відповідно до його рахунків від 20.06.2023 № 324 та від 20.06.2023 № 327.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було досягнуто домовленість про здійснення поставки бетону.

На виконання домовленості, відповідно до рахунків відповідача від 20.06.2023 № 324 та від 20.06.2023 № 327, позивач 22.06.2023 здійснив передоплату у розмірі 304 158, 60 грн, а відповідач, повинен був здійснити поставку бетону об`ємом 75 м3.

Позивач вказує, що відповідач не виконав свого зобов`язання щодо поставки бетону, відтак позивач був змушений звернутися до ТзОВ Моноліт Будінвест про здійснення поставки необхідного бетону.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь 304 158, 60 грн передоплати.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечує щодо позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості, та відповідачем підготовлено письмовий договір від 20.06.2023 № 20/06/23-1 про здійснення поставки бетону об`ємом 75 м3, однак позивачем договір та додатки до нього не були підписані.

На виконання домовленості, відповідачем 23.06.2023 було здійснено поставку бетону, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 23.06.2023, частина з яких було підписано працівником ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ в момент заїзду транспортних засобів відповідача на територію об`єкту будівництва, визначену позивачем.

На підтвердження здійснення поставки, відповідачем також долучені роздруківки траєкторії руху по кожному транспортному засобу які здійснювали доставку бетону у період з 0:00 23.06.2023 по 23:59 23.06.2023.

З огляду на вищевказане, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позиція третьої особи.

Третя особа у своїх поясненнях зазначає, що 24.04.2023 року між ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ (замовник) та ТзОВ Агрікон-Південь (підрядник) було укладено договір підряду № 3257/2023 (зі змінами згідно з додатковою угодою №1 від 25.10.2023 року) на умовах якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи, перелік яких визначений у специфікаціях до договору.

Згідно з специфікацією від 24.04.2023 № 1 та внесеними до неї змінами згідно з додатковою угодою від 25.10.2023 № 1 та змінами в додаток № 2 кошторису № 1 до договору, ТзОВ Агрікон-Південь взяло на себе зобов`язання на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи з ремонту фундаменту силосу сухого зерна на елеваторі м. Городенка.

Підрядник виконував, в т.ч. роботи з бетонування верхнього шару плити бетоном класу С 20/25 товщ. 100 мм з покладанням сітки ВР 5, бетонуванню плити бетоном класу С 16/25 з влаштуванням аероканалів у відповідності з проектом, влаштуванню фундаментів під вентилятори, використовуючи при цьому власні матеріали бетон класу С 20/25, С 16/20, що узгоджується з положеннями п. 4.4 договору.

Також третя особа зазначає, що не отримувала безпосередньо матеріали, необхідні для виконання обумовлених вище підрядних робіт, в т.ч. бетону, відповідно будь-які документи на постачання такого товару, зокрема товаро-транспортні накладні, видаткові накладні у неї відсутні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, договорів та інших правочинів.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрікон-Південь та Товариством з обмеженою відповідальністю Бетон Мікс було досягнено домовленості та узгоджено істотні умови щодо поставки товарного бетону обсягом 75 м3 на загальну суму 304 158, 60 грн.

Як повідомив представник відповідача, відповідачем було підготовлено, підписано директором та передано представнику позивача договір поставки продукції від 20.06.2023 № 20/06/23-1 та додаток № 1 до договору поставки із визначенням вартості товарного бетону, вартості послуг по доставці бетону та вартість послуг бетононасоса. Підготовлено також було і рахунки фактури від 20.06.2023 № СФ-0000324 на суму 275 958, 00 грн (бетон товарний С 20/25 (В25) Р-4 обсягом 32 м3, бетон товарний С 16/20 (В20) Р-4 обсягом 43 м3 та вартість доставки продукції) та від 20.06.2023 № СФ-0000327 на суму 28 200, 60 грн (послуги бетононасоса та доставка бетононасоса на об`єкт). Позивачем підготовлений відповідачем договір та додаток підписано не було.

На виконання домовленості, позивач 22.06.2023 здійснив оплату у розмірі 304 158, 60 грн на рахунок відповідача в якості передоплати, що підтверджується платіжними інструкціями від 22.06.2023 № 2887 на суму 28 200, 00 грн та від 22.06.2023 № 2888 на суму 275 958, 00 грн.

Як повідомив в судових засіданнях представник позивача, згідно з домовленостями бетон мав бути доставлений відповідачем на об?єкт будівництва, що розташований за адресою м. Городенка, вул. Винниченка 92в, Івано-Франківської області.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Суд зазначає, що факт оплати позивачем грошових коштів, який не заперечує відповідач та узгодження істотних умов поставки є достатнім доказом існування правовідносин між позивачем та відповідачем.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 по справі № 390/34/17 зазначив, що принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка 23.06.2023 відповідачем бетону на об?єкт будівництва позивача, що розташований за адресою м. Городенка, вул. Винниченка 92в, Івано-Франківської області підтверджується товарно-транспортними накладними від 23.06.2023, згідно з якими загальна кількість бетону, який було перевезено відповідно до вказаних накладних становить 75 м3, а саме: № РН-0000856 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 4576 СО) - 11 м3, № РН-0000855 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 9101 HE) 11 м3, № PH-0000857 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 0774 НА) - 11 м3, № PH-0000858 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 0773 НА) 10 м3, № РН-0000859 (автомобільний номер транспортного засобу НОМЕР_1 ) 10 м3, № РН-0000861 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 5066 НС) 8 м3, № РН-0000860 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 7505 НХ) 9 м3, № РН-0000862 (автомобільний номер транспортного засобу ВС 9102 НЕ) 5 м3.

Суд звертає увагу, що оригінали товарно-транспортних накладних від 23.06.2023 № РН-0000856, № РН-0000855, № PH-0000857, № PH-0000858, № РН-0000859 було підписано та скріплено печаткою працівника ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ в момент заїзду транспортних засобів відповідача на територію, на якій ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ замовила виконання позивачем підрядних робіт на підставі договору підряду укладеного з позивачем, та для виконання якого і було досягнуто домовленості між позивачем та відповідачем щодо поставки бетону.

Варто зауважити, що накладні та товарно-транспортні накладні, на які посилається відповідач, представником позивача не підписані, відтак позивач вважає їх такими, що не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 8 та Правилам перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.

Суд звертає увагу, що третя особа не заперечує, що на вищевказаних товарно-транспортних накладних є відтиск її печатки та підпис її представника.

Оскільки усі автотранспортні засоби, що є наявні у відповідача, обладнані GPS трекерами, що в режимі онлайн відслідковують місцезнаходження, швидкість та координати автотранспортного засобу з подальшим зберіганням інформації, до матеріалів справи відповідачем долучено фото траєкторії руху по кожному транспортному засобу у період з 0:00 23.06.2023 по 23:59 23.06.2023, якими підтверджується відправлення автотранспорту (ВС 4576 СО, ВС 9101 HE, ВС 0774 НА, ВС 0773 НА, НОМЕР_2 , та бетононасоса ВС 506З НС) з території заводу ТзОВ Бетон Мікс на адресу покупця, а саме м. Городенка, вул., Винниченка 92в, Івано-Франківської обл. Крім цього, відповідачем до матеріалів справи долучено також надані ТзОВ Кар Сервіс відеофайли по вищевказаних транспортних засобах щодо їх місцезнаходження за період часу з 00:00 23.06.2023 по 23:59 23.06.2023.

Відповідачем до матеріалів справи долучені також нотаріально засвідчені заяви свідків водіїв вказаних автомобілів, в яких вони заявили про обізнаність із кримінальною відповідальністю за дачу завідомо неправдивих показань свідка та повідомили про обставини виконання перевезення бетону, здійсненого 23.06.2023 до об`єкту, що розташований за адресою м. Городенка, вул. Винниченка 92в, Івано-Франківської області.

Щодо тверджень позивача щодо неналежності долучених відповідачем непідписаних позивачем накладних, товаро-транспортних накладних із підписом працівників та штампом третьої особи слід відзначити, що наявність штампу та підпису працівників ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ на вищевказаних ТТН підтверджує факт заїзду 23.06.2023 автомобілів ТзОВ Бетон Мікс що здійснювали поставку товарного бетону замовленого ТзОВ Агрікон-Південь на об?єкт будівництва позивача, що розташований за адресою: м. Городенка, вул. Винниченка 92в, Івано-Франківської області.

Щодо аргументів позивача про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов домовленості щодо поставки бетону, позивачем 03.07.2023 було укладено з ТзОВ Моноліт Будінвест договір поставки № 03/07/2023 варто зазначити наступне.

Як встановлено судом, 24.04.2023 року між ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ (замовник) та ТзОВ Агрікон-Південь (підрядник) було укладено договір підряду № 3257/2023 (зі змінами згідно з додатковою угодою №1 від 25.10.2023 року) на умовах якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи, перелік яких визначений у специфікаціях до договору.

Згідно з специфікації від 24.04.2023 № 1 та внесеними до неї змінами згідно з додатковою угодою від 25.10.2023 № 1 та змінами в додаток № 2 кошторису № 1 до договору підряду № 3257/2023, ТзОВ Агрікон-Південь взяло на себе зобов`язання на свій ризик виконати в порядку і на умовах цього договору роботи по ремонту фундаменту силосу сухого зерна на елеваторі м. Городенка.

Підрядник виконував, у тому числі роботи по бетонуванню верхнього шару плити бетоном класу С 20/25 товщиною 100 мм з покладанням сітки ВР 5, бетонуванню плити бетоном класу С 16/25 з влаштуванням аероканалів у відповідності з проектом, влаштуванню фундаментів під вентилятори, використовуючи при цьому власні матеріали бетон класу С 20/25, С 16/20, що відповідає положенням п. 4.4 договору підряду № 3257/2023.

Відповідно до умов кошторису зазначеного у додатковій угоді № 2 до договору підряду від 24.04.2023 № 357/2023, який було укладено між позивачем та ТзОВ МРІЯ ФАРМІНГ КАРПАТИ, для здійснення робіт по ремонту фундаменту силосу сухого зерна на елеваторі м. Городенка, згідно з пунктами 5, 6, 8, 12, загальна вартість бетону, яка була визначена та погоджена з позивачем для вищевказаних робіт, становить 497 884, 80 грн загальним об`ємом 128, 3 м3.

Відповідно до умов домовленості між позивачем та відповідачем та рахунку фактури від 20.06.2023 № СФ-0000327, загальний обсяг поставленого бетону становить 75 м3.

Беручи до уваги вищевказане, зважаючи на різницю у кількості бетону визначену у кошторисі до договору підряду та кількості бетону на поставку якого було досягнуто домовленість між позивачем та відповідачем, аргументи позивача щодо укладення договору із ТзОВ Моноліт Будінвест лише з підстав невиконання відповідачем зобов`язання щодо здійснення поставки бетону, суд не вважає обгрунтованими.

Крім цього, аналіз договору поставки від 03.07.2023 № 03/07/2023 укладеного між позивачем та ТзОВ Моноліт Будінвест свідчить, що місцем передачі товару визначено м. Івано-Франківськ (п. 3.4. договору), в долучених позивачем копіях видаткових накладних, актах виконаних робіт щодо договору відсутня інформація про місце передачі (доставки) товару, а в долучених товарно-транспортних накладних про доставку товару, обсяг якого перевищує той обсяг, про поставку якого домовилися позивач та відповідач, лише зазначено пункт розвантаження: м. Городенка.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Верховний Суд зазначив, що стандарт доказування вірогідність доказів, на відмінну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зміст цієї статті свідчить, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Обсяг обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, лише якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах Проніна проти України, заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та Нечипорук і Йонкало проти України, заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).

Виходячи із викладеного вище, незважаючи на відсутність належним чином підписаних представниками позивача та відповідача первинних бухгалтерських документів щодо поставки замовленого товару, суд прийшов до висновку що відповідачем надано докази, що свідчать про виконання ним зобов`язань перед позивачем, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 вересня 2024 року.

СуддяМанюк П.Т.