Рішення

від 19.09.2024 по справі 915/438/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року Справа № 915/438/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, справу

за позовом: Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул.Громадянська, 40, м.Миколаїв, 54017

електронна адреса: kanc@energy.mk.ua

представник позивача: Котенко Олег Олегович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Прайд", вул.Космонавтів, 91, м.Миколаїв, 54028

електронна пошта: asuhover@ukr.net

про: стягнення 31 109,84 грн.

Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 19.04.2024 (вх.№4727/24 від 19.04.2024) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Прайд" збитків у розмірі 31 109,84 грн., заподіяних внаслідок нереєстрації податкової накладної від 04.08.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних за Договором про закупівлю від 04.08.2022 №06.02-76.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2024 позовну заяву №б/н від 19.04.2024 (вх.№4727/24 від 19.04.2024) Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету позивача та представника позивача в системі "Електронний суд" та отримана ними 23.04.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Позивач через систему "Електронний суд" надав заяву від 25.04.2024 (вх.№4958/24 від 25.04.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2024, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: вул. Космонавтів, 91, м. Миколаїв, 54028 повернута поштовим відділенням зв`язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 002 6409 36 83.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та неможливістю констатувати сплив строку на подання відзиву у даній справі, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2024 ухвалу суду від 30.04.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повторно направлено поштою на адресу із поміткою "Судова повістка".

Надіслане відповідачу поштове відправлення, повернулось до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.06.2024 у справі №910/8002/23, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку № 270, дійшов до висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).

У суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та Єдиному державному демографічному реєстрі.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2024 та від 27.05.2024 були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04 серпня 2022 року між акціонерним товариством "Миколаївобленерго", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто - Прайд", як постачальником, був укладений договір про закупівлю товарів №06.02-76 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити замовнику товар, а замовник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити цей товар (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 Договору, предметом поставки за ним є наступний товар: запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (код ДК 021:2015 34330000-9), в кількості згідно з Загальною специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору. Предмет поставки повинен відповідати технічним вимогам до предмета закупівлі (п.1.3 Договору).

Згідно з умовами п.3.1 Договору, ціна договору складає 155 549,20 грн., окрім цього 20% ПДВ у сумі 31 109,84 грн., а всього 186 659,04 грн. з ПДВ.

У відповідності до п.3.3 Договору, замовник сплачує постачальнику на підставі рахунку вартість отриманого товару протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової наладнаної.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що сторони досягли згоди у тому, що замовник має право самостійно зменшити платіж на суму штрафної санкції у розмірі 20%, при порушенні постачальником ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.4.1 Договору, строк поставки (партії) товару: протягом 3 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника. Заявка може бути направлена замовником у електронному вигляді (у формі pdf) на електронну адресу постачальника зазначену у розділі 12 цього Договору .

Згідно п.4.4 Договору, фактом передачі постачальником замовнику товару за цим договором є видаткова накладна підписана обома сторонами. Право власності на товар переходить до замовника після підписання сторонами видаткової накладної.

У відповідності до п.5.3.4 Договору, постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з застосуванням електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 6.5 Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків по Договору винна сторона відшкодовує збитки іншій стороні в частині, не покритій штрафними санкціями, визначеними цим Договором.

Відповідно до п.6.7 Договору, у випадку порушення постачальником вимог ст.201 Податкового кодексу України, до постачальника замовником застосовується штрафна санкція у розмірі 20% від вартості сплаченого та/або отриманого товару у порядку, передбаченого цим Договором.

Згідно п.9.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) і діє до 22.08.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Між позивачем та відповідачем була підписана Загальна Специфікація до Договору поставки №06.02-76 від 04.08.2022 (Додаток №1).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 186 659,04 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000351 від 04.08.2022.

Для оплати поставленого товару відповідачем був виставлений позивачу рахунок №СФ-0000528 від 04.08.2022, який був оплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №1114 від 04.08.2022 у сумі 186 659,04 грн.

Загальна сума прийнятого та оплаченого товару складає 186 659,04 грн.

Загальна сума ПДВ становить 31 109,84 грн.

Позивач зазначає, що 04.08.2022 ТОВ «Авто - Прайд» складено податкову накладну №4 на загальну суму 186 659,04 грн. з ПДВ та подано до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількості і вартості показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.08.2022 №9164916378 реєстрацію податкової накладної від 04.08.2022 №4 на загальну суму 186 659,04 грн. з ПДВ зупинено, у зв`язку з тим, що «...Код УКТЗЕД/ДКПП товар/послуги 4009,7014, 7318,8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачають (виготовляють), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій...» та запропоновано ТОВ «АВТО-ПРАЙД «...надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Згідно з інформацією з програми «M.E.Doc» станом на 15.04.2024 податкова накладна від 04.08.2022 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних так і не зареєстрована.

Позивач, зазначає, що відповідачем в порушення п.5.3.4 Договору та п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України не зареєстровано податкову накладну від 04.08.2022 №4 на суму 186 659,04 грн. (з ПДВ 31 109,84 грн.) - платіжна інструкція від 04.08.2022 №1114, у зв`язку з чим АТ «Миколаївобленерго» недоотримало податкового кредиту в загальному розмірі 31 109,84 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем направлено на адресу відповідача претензію №01.01/01-24-3215 від 20.06.2023 в якій вимагали зареєструвати податкову накладну від 04.08.2022 №4 згідно платіжної інструкції від 04.08.2022 №1114 на суму 186 659,04 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних та відшкодувати збитки за не реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, податкову накладну не зареєстрував, збитки не відшкодував.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, вказаною нормою на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкову накладну, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 31 109,84 грн.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків. У пункті 15 постанови Верховний Суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Позивач довів суду належними та допустимими доказами наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Прайд" (вул.Космонавтів, 91, м.Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 37105053) на користь Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", (54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) збитки у розмірі 31 109,84 грн. та 2 422,40 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук