Рішення

від 17.09.2024 по справі 916/3342/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3342/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання В.О. Ващенко

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс до Приватного підприємства Клевер Такт про стягнення заборгованості в сумі 30018,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства Клевер Такт про стягнення заборгованості в сумі 30018,19 грн., посилаючись на наступне. 17.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс (постачальник) та Приватним підприємством Клевер Такт (покупець) укладено договір поставки № 26201, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність відповідача кондитерські вироби, спеції та інші продукти харчування, в кількості, асортименті та ціні зазначеній у видаткових накладних, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 1.2 договору кількість, асортимент, ціна товару та адреса доставки визначається у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору.

При цьому позивач зазначає, що згідно з п. 3.6 договору перехід права власності на товар здійснюється в момент передачі товару. Товар вважається поставленим з моменту його передачі від постачальника покупцю за видатковими накладними.

Відповідно до п. 2.4 договору оплата товару здійснюється на протязі 6 календарних днів з моменту прийняття товару покупцем відповідно до п. п. 3.2 - 3.6 договору. Якщо відстрочка платежу становить більше ніж 7 календарних днів з дати поставки, то оплата може здійснюватися виключно шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника (через установи банків, термінали самообслуговування, платіжні картки та ін.).

Між тим позивач наголошує, що на виконання умов договору ним було здійснено поставку товару відповідачеві за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, пров. Тінистий 15, на загальну суму 30018,19 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 03 серпня 2021 року № RDL00108790 на суму 10462,78 грн.; від 10 серпня 2021 року № RDL00112265 на суму 1750,03 грн.; від 17 серпня 2021 року № RDL00115815 на суму 1759,46 грн.; від 17 серпня 2021 року № RDL00115971 на суму 1017,00 грн.; від 31 серпня 2021 року № RDL00124754 на суму 15028,92 грн.

Крім того позивач зазначає, що згідно з п. 3.6 договору датою поставки відповідно до вищевказаних видаткових накладних є 09.08.2021 року, 16.08.2021 року, 23.08.2021 року та 06.09.2021 року. Оскільки оплата за поставлений товар здійснюється протягом 6-ти календарних днів з моменту прийняття товару, за ствердженнями позивача, відповідач повинен був перерахувати кошти на поточний рахунок позивача до: 09.08.2021року за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної від 03.08.2021 р. № RDL00108790; 16.08.2021 р. за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної від 10.08.2021 р. № RDL00112265; 23.08.2021 р. за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної від 17.08.2021 р. № RDL00115815 та № RDL00115971; 06.09.2021 року за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної від 31.08.2021 року № RDL00124754.

Також позивач додатково повідомляє, що ним було вжито заходи досудового врегулювання спору, а саме неодноразово відповідачеві через представника та із застосуванням телекомунікаційних засобів надсилалися претензії на суму 30018,19 грн., однак ніякої відповіді отримано не було.

Таким чином позивач зазначає, що, незважаючи на неодноразові звернення до відповідача щодо виконання ним взятих на себе зобов`язань, заборгованість станом на дату звернення до суду не сплачена, врегулювати спір в досудовому порядку не вдалося, з огляду на що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3342/24 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27 серпня 2024 р. о 12:00 год.

26.08.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі (вх.№31206/24), в якій заявник просить суд розглянути справу без участі представника у порядку письмового провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2024 р. розгляд справи відкладено на 17.09.2024 р. на 16:00 год. з огляду на неявку у судове засідання представника відповідача та неможливість з`ясування заперечень відповідача на позов з огляду на відсутність відзиву на позов.

03.09.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про розгляд справи без участі (вх. № 31996/24), в якій заявник просить суд розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги ТОВ Рошен Де Люкс підтримує у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, надіслана судом копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 р. не була вручена адресату під час доставки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, з позначкою адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Також згідно з ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.

З огляду на вказане та з урахуванням повернення до суду без вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 р., господарським судом відповідач також викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчить наявне в матеріалах справи оголошення.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.

На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

17.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс (постачальник) та Приватним підприємством Клевер Такт (покупець) укладено договір поставки № 26201, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця кондитерські вироби, спеції та інші продукти харчування, в кількості, асортименті та ціні, зазначеній у видаткових накладних, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 1.2 договору від 17.08.2020 року кількість, асортимент, ціна товару та адреса доставки визначається у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід`ємною частиною договору.

В п. 2.1 договору від 17.08.2020 року визначено, що ціна на товар вказується у видаткових накладних і являється узгодженою сторонами за умови присутності печаток обох сторін договору. В цьому випадку видаткові накладні виконують функції специфікації. Якщо покупець являється фізичною особою, або підприємцем, що не має печатки - накладні посвідчуються їх підписом, або підписом уповноваженої особи з відміткою: Працюю без печатки?.

За положеннями п. 2.2 договору від 17.08.2020 року ціна визначається і приймається сторонами в національній валюті України - гривні.

Умовами п. 2.4 договору від 17.08.2020 року визначено, що оплата товару здійснюється протягом 6 календарних днів з моменту прийняття товару покупцем відповідно до п. п. 3.2 3.6 договору. Якщо відстрочка платежу становить більше ніж 7 календарних днів з дати поставки, то оплата може здійснюватися виключно шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника (через установи банків, термінали самообслуговування, платіжні картки та ін.), дане правило не стосується торгових точок покупця відвідання яких представником постачальника відбувається 1 раз на 14 календарних днів. Постачальник має право за письмовою заявою покупця надати додаткову відстрочку платежу.

Відповідно до п. 2.5 договору від 17.08.2020 року оплата поставленого товару може здійснюватися у формі: 1. Безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. 2. У формі готівкового розрахунку шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника (або іншим способом, не забороненим законодавством). 3. У разі здійснення розрахунків за допомогою третіх осіб, покупець передає грошові кошти за поставлений товар за домовленістю між ним та 3-ю особою або за договором доручення, згідно якого третя особа зобов`язується внести грошові кошти на розрахунковий рахунок або в касу постачальника.

Постачальник постачає товар у кількості і асортименті, обумовленому у видаткових накладних (п. 3.1 договору від 17.08.2020 року).

За умовами п. 6.2 договору від 17.08.2020 року у разі невиконання/неналежного виконання п. 2.4 даного договору постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент порушення зобов`язання за кожен день прострочення. Штрафні санкції застосовуються до покупця до повного погашення ним заборгованості. Також постачальник має право не здійснювати подальшу поставку товару за цим договором або в односторонньому порядку змінити умови оплати товару, зазначені у п. 2.4 цього договору.

В п. 7.1 договору від 17.08.2020 року передбачено, щоусі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку.

Згідно з п. 9.1 договору від 17.08.2020 року останній вважається укладеним з моменту підписання повноважними представниками сторін і діє протягом року. Якщо протягом місяця до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить про свій намір припинити договірні відносини або переукласти договір на інших умовах, строк дії договору автоматично продовжується на кожен наступний рік і на тих же умовах. Припинення дії договору не звільняє жодну зі сторін від відповідальності за його порушення або невиконання, що мало місце під час дії договору.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору поставки № 26201 від 17.08.2020 р. позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс було здійснено поставку обумовленого договором товару на адресу відповідача - Приватного підприємства Клевер Такт на загальну суму 30018,19 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, а саме:

-видатковою накладною № RDL00108790 від 03 серпня 2021 року на суму 10462,78 грн. (в т.ч. ПДВ 1743,80 грн.);

-видатковою накладною № RDL00112265 від 10 серпня 2021 року на суму 1750,03 грн. (в т.ч. ПДВ 291,67 грн.);

-видатковою накладною № RDL00115815 від 17 серпня 2021 року на суму 1759,46 грн. (в т.ч. ПДВ 293,24 грн.);

-видатковою накладною № RDL00115971 від 17 серпня 2021 року на суму 1017,00 грн. (в т.ч. ПДВ 169,50 грн.);

-видатковою накладною № RDL00124754 від 31 серпня 2021 року на суму 15028,92 грн. (в т.ч. ПДВ 2504,82 грн.).

При цьому, поставлений позивачем товар було отримано відповідачем, що вбачається з підписів відповідальних осіб на вищезазначених накладних, які скріплені печатками товариств.

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за укладеним договором щодо поставки товару відповідно до вищевказаних видаткових накладних.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В свою чергу отримання відповідачем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки № 26201 від 17.08.2020 р. та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Положеннями п. 2.4 договору визначено, що оплата товару здійснюється протягом 6 календарних днів з моменту прийняття товару покупцем відповідно до п.п. 3.2 - 3.6 договору. Якщо відстрочка платежу становить більше ніж 7 календарних днів з дати поставки, то оплата може здійснюватися виключно шляхом безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника (через установи банків, термінали самообслуговування, платіжні картки та ін.), дане правило не стосується торгових точок покупця відвідання яких представником постачальника відбувається 1 раз на 14 календарних днів. Постачальник має право за письмовою заявою покупця надати додаткову відстрочку платежу.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вказані положення п. 2.4 договору поставки № 26201 від 17.08.2020 р., відповідач, як покупець, зобов`язаний був оплатити кожну партію товару протягом 6 календарних днів з моменту прийняття товару на підставі відповідної видаткової накладної, а саме:

- по накладній № RDL00108790 від 03 серпня 2021 року на суму 10462,78 грн. в строк до 09.08.2021 року включно;

- по накладній № RDL00112265 від 10 серпня 2021 року на суму 1750,03 грн. в строк до 16.08.2021 року включно;

- по накладним № RDL00115815 від 17 серпня 2021 року на суму 1759,46 грн. та накладною № RDL00115971 від 17 серпня 2021 року на суму 1017,00 грн. в строк до 23.08.2021 року включно;

- по накладній № RDL00124754 від 31 серпня 2021 року на суму 15028,92 грн. в строк до 06.08.2021 року включно.

Проте, як встановлено судом, відповідачем не були виконані у повному обсязі зобов`язання за договором поставки № 26201 від 17.08.2020 р. щодо здійснення повної оплати вартості поставленого товару на загальну суму 30018,19 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що несплатою позивачу вказаної суми за поставлені товари у встановлені строки за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов`язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Так, у постанові від 29.06.2021 р. у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 р. по справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в заявленій сумі 30018,19 грн., наявність якого відповідачем не спростовано.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс до Приватного підприємства Клевер Такт про стягнення заборгованості в сумі 30018,19 грн. задовольнити.

2.СТЯГНУТИ з Приватного підприємства Клевер Такт (67664, Одеська область, Біляївський район, селище Усатове(з), вул. Тіниста, буд. 15; код ЄДРПОУ 43657784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рошен Де Люкс (66300, Одеська область, м. Подільськ, вул. Соборна, буд. 216-А; код ЄДРПОУ 37984318) основний борг за поставлений товар в сумі 30018/тридцять тисяч вісімнадцять/грн. 19 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3028/три тисячі двадцять вісім/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 19 вересня 2024 р.

Суддя В.С. Петров