Рішення

від 18.09.2024 по справі 911/1571/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2024м. ХарківСправа № 911/1571/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" (61058, м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 1) про стягнення 302'913,48 грн за участю представників:

позивача - Горбача А.М.;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" про стягнення 302'913,48 грн, з яких: 219'230,50 грн пені та 83'682,98 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 4600006374 від 19.07.2022 в частині своєчасного виконання проектно-вишукувальних робіт.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" про стягнення 302'913,48 грн разом з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 07 серпня 2024 року о 15:30.

Протокольною ухвалою від 04.09.2024 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 вересня 2024 року о 14:45.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.202 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив не надав, правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив; копію ухвали про відкриття провадження від 22.07.2024 отримав, про що свідчить довідка про доставку ухвали в системі "Електронний суд".

Згідно з п. 2 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Оголошення надруковане у газеті "Голос України" № 168 (7668) від 04 вересня 2021 року та на сайті Судова влада України, підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно починають функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Враховуючи викладене, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", зазнав змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), це: сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд насилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №911/1571/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.

19.07.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - Замовник, ТОВ "Оператор ГТС України", Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" (далі - Підрядник, Відповідач) укладено Договір № 4600006374 на виконання проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати Проєктно-вишукувальні роботи по об`єкту: "Реконструкція газорозподільної станції ГРС №1 м. Ніжин Чернігівської області" (Будівельні роботи та поточний ремонт) (далі - роботи), зазначені в завданні на проектування № 21.73.17 (далі - завдання на проектування) (Додаток № 1 до цього Договору), а Замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що склад, обсяги та вартість робіт визначені завданням на проектування (Додаток №1 до цього Договору) та Договірною ціною на виконання проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт (Додаток №2 до цього Договору).

Строк виконання робіт: Підрядник у відповідності до Календарного графіку виконання проектних робіт (далі - Календарний графік) (Додаток №3 до цього Договору), зобов`язується виконати роботи впродовж 280 (двохсот вісімдесяти) календарних днів з дати укладання Договору (п.1.3. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору ціна Договору з урахуванням ПДВ (20 %) становить 1'360'800 грн (один мільйон триста шістдесят тисяч вісімсот грн 00 коп.).

Підрядник, згідно із Календарним графіком (Додаток №3 до цього Договору), для проведення відомчої експертизи передає Замовнику проектну документацію з дотриманням вимог до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (Додаток №2 до завдання на проектування) (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору за кожний етап виконаних робіт Підрядник готує, підписує та надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт.

Згідно з п. 6.7. Договору Підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проектування (Додаток № 1 до цього Договору) та умов даного Договору.

Поряд з цим, відповідно до Календарного графіку (Додаток №3 до Договору) виконання Робіт розподілено на 3 різні етани із чіткими строками виконання (всього 280 календарних днів) та їх вартістю, а саме:

І етап - Інженерно-геодезичні вишукування - протягом 90 календарних днів з дати укладення Договору (137'774,08 грн без ПДВ);

II етап - Розробка проектної документації (стадія "Проект"), проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації - протягом 150 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (382'742,95 грн без ПДВ);

III етап - Розробка проектної документації (стадія "Робоча документації") - протягом 40 календарних днів (613'482,97 грн без ПДВ).

Отже, роботи за етапом І повинні бути виконані 17.10.2022, роботи за етапом II - 16.03.2023, а за етапом III - 25.04.2023.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 17.10.2022 № 1 Відповідачем 17.10.2022 виконано роботи по етапу І "Інженерно-геологічні, інженерно-геодезичні вишукування" на суму 165 328,90 грн з ПДВ.

Тобто вказані роботи по етапу І виконані своєчасно.

Однак, згідно з Актом здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 30.10.2023 № 2 Відповідачем виконано роботи по етапу II "Розробка проектної документації (стадія "Проект"), проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації" на суму 459'291,54 грн з ПДВ лише 30.10.2023.

Тобто вказані роботи по етапу II виконані Відповідачем з простроченням на 226 календарних днів.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 30.10.2023 № 3 Відповідачем виконано роботи по етапу ІІІ "Розробка проектної документації (стадія Робоча документація)" у 736'179,56 грн з ПДВ лише 30.10.2023.

Тобто вказані роботи по етапу ІII виконані Відповідачем з простроченням на 186 календарних днів.

Відповідно до п.8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 8.3. Договору у випадку несвоєчасного виконання Робіт, передбачених Графіком виконання Робіт (Додаток №3), до Підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості Робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання Робіт, а при порушенні строку виконання Робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів Підрядник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Позивач зазначає, що Підрядник не виконав Роботи у строки встановлені Графіком виконання робіт (за ІІ та ІІІ етапами), тим самим порушивши умови Договору, тому в силу вимог Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України і умов Договору зобов`язаний сплатити на користь Замовника 219'230,50 грн пені та 83'682,98 грн штрафу.

ТОВ "Оператор ГТС України" направило на адресу Відповідача претезію № 22 ТОВВИХ-24-634 про сплату пені та штрафу за несвоєчасне виконання робіт. Проте Відповідачем претензія залишилась без задоволення. У відповіді на претензію Відповідач послався на наявність форс-мажорних обставин, які почали діяти з 24.02.2022.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як свідчать матеріали справи, Сторони узгодили граничні строки виконання робіт, а саме: граничний строк виконання Робіт по етапу №1 - становив 17.10.2022, за етапом №2 - 16.03.2023, а за етапом №3 - 25.04.2023.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як убачається з матеріалів справи, роботи по етапу II виконані Відповідачем з простроченням на 226 календарних днів, а роботи по етапу ІII виконані Відповідачем з простроченням на 186 календарних днів, що підтверджується відповідними актами здачі-приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові, у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Суд установив, що Підрядник своєчасно не виконав визначені договором роботи, чим порушив свої зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим, Позивач, відповідно до умов Договору нарахував пеню та штраф на загальну суму 302'913,48 грн.

Щодо посилань Відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 ГК України.

Положеннями частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Системний аналіз змісту зазначених положень свідчить, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17.

У відповіді на претензію Відповідач фактично як на підставу відсутності своєї вини посилається на форс-мажор, а саме: на початок збройної агресії рф проти України.

Водночас чинним законодавством та умовами Договору передбачено особливості правового регулювання відповідальності особи за умови настання форс-мажору та підтвердження його настання.

Пунктом 10.2. Договору передбачено, що сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Згідно з пунктом 10.3. Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.

Таким чином, при наявності форс-мажорних обставин сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов`язана у встановлений строк (10 календарних днів) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (сертифікат Торгово-промислової палати України).

Невиконання цієї вимоги позбавляє сторону права посилатись у подальшому на форс мажорні обставини.

Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 дійшов до таких правових висновків:

- повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору;

- водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Суд установив, що в порушення вимог пунктів 10.2. та 10.3. Договору Відповідач у строк 10 календарних днів від початку настання обставин непереборної сили (форс-мажору) не повідомив Позивача про настання таких обставин, що визнається Відповідачем.

За таких обставин, несвоєчасне повідомлення Відповідачем Позивача про форс-мажорні обставини позбавляє першого права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки це прямо передбачено Договором.

Крім того, спірний договір укладено 19.07.2022, тобто вже після введення воєнного стану на всій території України, а тому укладаючи Договір Відповідач мав у повній мірі усвідомлювати всі негативні наслідки, з якими він може зіткнутись під час виконання Договору.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені та штрафу, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, а тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 219'230,50 грн пені та 83'682,98 грн штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, суд покладає на Відповідача витрати зі сплати судового збору в повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" (61058, м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 1; ідент. код 31462406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; ідент. код 42795490) 219'230,50 грн пені, 83'682,98 грн штрафу та 4543,70 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44; ідент. код 42795490).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтогазмонтаж" (61058, м. Харків, майдан Свободи, 7, корп. 1; ідент. код 31462406).

Повний текст рішення складено 19.09.2024.

СуддяІ.В. Трофімов