Рішення

від 18.09.2024 по справі 922/2308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2308/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61) до Приватного підприємства "Гарт-Плюс" (61024, м. Харків, вул. Студентська, 19) про стягнення 205'913,24 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Гарт-Плюс" про стягнення з останнього заборгованісті за договором №БМЕСД-03-13/СУМСУМ від 17.03.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача у розмірі 205'913,24 грн, з яких: основний борг у розмірі - 164'279,53 грн; пеня у розмірі - 13'076,42 грн; штраф у розмірі - 7168,81 грн; інфляційні збитки у розмірі - 15'731,75 грн та 3 % річних від суми заборгованості у розмірі 5656,73 грн.

Витрати по сплаті судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 09.07.2024 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідач про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, повідомлений належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвала про відкриття провадження у справі) №0600276413748.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.

28.05.2021 між Акціонерним товариством "Укрзалізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (надалі - Позивач, Балансоутримувач) та Приватним підприємством "Гарт-Плюс" (надалі - Відповідач, Орендар) укладено договір №БМЕСД-3-13/СУМ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 10.07.2021 № БМЕС-01/39-ВУМ (надалі - Договір).

За умовами цього Договору Балансоутримувач забезпечує утримання та обслуговування вищевказаного об`єкта нерухомого Майна, а Орендар бере участь у відшкодуванні витрат Балансоутримувача по обслуговування та утримання прибудинкової території нежитлових приміщень загальною площею 384,90 кв. м., що розташовані в м. Харкові та знаходяться за адресою: вул. Південопроектна, 8 (п. 1.1 Договору).

Розмір витрат Балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна, що підлягає відшкодуванню Орендарем, визначається пропорційно до площі майна, яким Орендар користується відповідно до основаного договору оренди, від загальної площі об`єкта нерухомості, в якому розташоване майно (п.1.2. Договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору відшкодування Орендарем витрат Орендодавця на утримання та обслуговування Майна, що включає, крім іншого, податок на майно (земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а також здійснені Орендодавцем витрати по наданню комунальних послуг (вода, тепло, електрична енергія).

Майно передано Орендарю у користування на підставі Акту приймання-передачі майна від 11.07.2020.

Станом на 01.05.2024 року Майно Орендодавцю не повернуто.

Відповідно до п. 2.4. Договору Орендар не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, вносить плату по відшкодуванню витрат балансоутримувача, згідно рахунку виставленого ним.

Таким чином, Відповідач взяв на себе грошові зобов`язання із періодичного і систематичного внесення платежів, а саме, орендної плати за основним договором (Договір оренди) та відшкодування витрат на утримання орендованого Майна.

Відповідно до положень п. 3.6. Договору оренди (основного договору), яка передбачає нарахування Орендної плати здійснюється за весь час фактичного користування Майном.

Позивачем за період з 31.12.2020 по 30.09.2023 було нараховано 164'279,53 грн за відшкодування витрат на його утримання, які не були сплачені Відповідачем в порядку та строки, визначені Договорами.

У зв`язку із наявною заборгованістю за Договором, який є предметом цього позову, Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачеві претензій від 24.05.2023 № БМЕСД-3-11/277 та від 26.03.2024 № БМЕСД-3-11/146, проте заборгованість Відповідачем не погашена.

Вказані обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів ст. ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувані господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Частина 1 ст. 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В силу положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. ст. 610, 612 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження оплати платежів за спірним договором у повному обсязі та у строки визначені Договором, як і не надано доказів на спростування виникнення зобов`язання та/або суми заборгованості, у зв`язку з чим, на підставі наявних доказів, суд приходить до висновку, що Відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за договором №БМЕСД-3-13/СУМ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 10.07.2021 №БМЕС-01/39-ВУМ щодо повного та своєчасного внесення платежів, а позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 164'279,53 грн є обґрунтованими.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У свою чергу, ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши правильність нарахування пені, штрафу, процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам договору, здійснено Позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 13'076,42 грн пені, 7168,81 грн штрафу, 15'731,75 грн інфляційних втрат та 5656,73 грн 3% річних є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610 - 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Гарт-Плюс" (61024, м. Харків, вул. Студентська, 19, код ЄДРПОУ 34952550) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, код ЄДРПОУ 41149437) заборгованість за договором №БМЕСД-03-13/СУМСУМ від 17.03.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача в розмірі 164'279,53 грн, пеню в розмірі 13'076,42 грн, штраф у розмірі 7168,81 грн, інфляційні збитки в розмірі 15'731,75 грн, 3 % річних у розмірі 5656,73 грн та 3089,24 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (03035, м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 61, код ЄДРПОУ 41149437).

Відповідач - Приватне підприємство "Гарт-Плюс" (61024, м. Харків, вул. Студентська, 19, код ЄДРПОУ 34952550).

СуддяІ.В. Трофімов