Рішення

від 16.09.2024 по справі 922/2472/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 Справа № 922/2472/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) до Приватного підприємства "Гриль № 2" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 2; код ЄДРПОУ 35352901) про стягнення 105713,64 грн та зобов`язання звільнити приміщення за участю представників сторін:

позивача Батіг В. В. (ордер серії АХ № 1178659 від 15.03.2024);

відповідача не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Гриль № 2" (далі - відповідач) , в якій просить суд:

1) зобов`язати Приватне підприємство "Гриль № 2" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № 1-:8 загальною площею 98,2 кв. м. у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 2, літ. - "А-2", протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

2) стягнути з Приватного підприємства "Гриль № 2" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 105713,64 грн, з яких:

78822,29 грн - заборгованості;

26891,35 грн - пені.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4924 від 23.05.2008 щодо вчасної та повної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 відкрито провадження у справі № 922/2472/24; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.08.2024; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 підготовче засідання відкладено на 02.09.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської від 06.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2024.

У судове засідання 16.09.2024 прибув представник позивача, який просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове 16.09.2024 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копії ухвал від 17.07.2024, від 12.08.2024 та від 02.08.2024 проте, зазначені вони повернулись на адресу суду з відміткою пошти адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 39-42, 48-51, 58-61).

Крім того, повідомлення відповідача здійснювалось за допомогою телефонограми за номером, який вказаний у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 43,52), однак, її передати не вдалось через те, що набраний номер не обслуговується.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 23.05.2008 року між позивачем, орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4924 (далі «договір»), до якого в подальшому сторонами вносилися певні зміни.

Додатковою угодою № 8 від 17.08.2021 даний договір викладено в новій редакції.

За умовами даного договору в редакції названої додаткової угоди позивач, як орендодавець передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу № 1-:-8 загальною площею 98,2 кв. м у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Конторська, 2, літ. «А-2», вартість якого становить 280600 грн. (п. 1.1 договору).

На підставі п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання: за будь-яким цільовим призначенням, що не суперечить вимогам чинного законодавства з питань розміщення та використання нежитлових приміщень у житлових будинках.

Згідно з п. 8 договору (в редакції додаткової угоди № 8 від 17.08.2021) орендна плата складає 2 835,00 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди.

Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що орендар сплачує оренду плату до бюджету Харківської міської територіальної громади щомісяця до 20 числа поточного місяця оренди.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем, орендодавець може звернутись із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря є заборгованість (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору передбачено, що на суму заборгованості Орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пню та неустойку (за наявності) (пункт 3.8. договору).

Згідно з п. 4.1. договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшенням/капітальним ремонтом.

Відповідно до п. 4.3. договору, майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 11.1 договору сторони визначили, що договорів діє до 23 грудня 2025 року.

Відповідно до п.11.7.1 договір може бути достроково припинений на вимогу орендаря, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

Пунктом 11.8. договору сторони погоди, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи орендодавця, передбачених пунктом 11.7 цього договору, орендодавець повідомляє орендареві листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не мені як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні орендодавцем контролю за використанням майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна.

Якщо протягом встановленого у приписі часу орендар не усунув порушення, орендодавець приймає відповідне рішення та надсилає орендарю лист, у якому повідомляє орендареві про дострокове припинення договору на вимогу орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання орендодавцем орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого Майна.

Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні орендодавця.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивач актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) б/н від 23.05.2008 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору (а. с. 10).

Однак, відповідач протягом дії договору не повністю сплачував орендні платежі, визначені умовами укладеного між сторонами договору.

Позивачем надано до суду реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 4924 від 23.05.2008, відповідно до якого заборгованість по орендній платі становить 78822,29 грн.

Зокрема, з серпня 2021 по квітень 2024 відповідачем сплачено лише 15977,39 грн орендної плати, та станом на 13.06.2024 має перед позивачем борг з орендної плати в сумі 78822,29 грн.

Також у зв`язку з прострочення відповідачем виконання зобов`язань зі сплати орендної плати, позивачем нараховано пеню в сумі 26891,35 грн за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів по 13.06.2024.

Як свідчать матеріали справи, в зв`язку з систематичним порушенням відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати, позивач звернувся до відповідача з листом від 08.05.2024 № 3169 в якому вимагав сплати існуючої за договором заборгованості, та попереджав, що у випадку несплати заборгованості протягом 5 робочих днів, позивачем буде прийнято рішення про розірвання договору.

В зв`язку з несплатою існуючої заборгованості, Договір був достроково припинений на вимогу позивача у порядку, передбаченому п. 11.7.1., 11.8. Договору, шляхом направлення на адресу Відповідача листів від 08.05.2024 № 3169 та від 15.05.2024 № 3371.

Разом з листом від 24.05.2024 № 3610 позивач направив відповідачу 2 примірника акту про повернення майна з оренди, однак відповідач дані акти не підписав, орендованого майна не повернув.

Позивачем надано до суду реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 4924 від 23.05.2008, відповідно до якого заборгованість по орендній платі становить 78822,29 грн., по сплаті пені становить 26891,35 грн.

В заявленому позові відповідач просить суд стягнути з відповідача існуючу заборгованість, пеню та зобов`язати відповідача звільнити орендовані приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У даному випадку, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати в сумі 78822,29 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк виконання відповідачем зобов`язань з її оплати є таким, що настав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення зазначеного боргу з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.6. договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Факт прострочення відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів в передбачений договором строк підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком (а. с. 32-34) останнім нараховано до стягнення з відповідача 26891,35 грн пені за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів по 13.06.2024.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд констатує його арифметичну вірність. Перевірка розрахунку пені судом здійснювалась за допомогою інструменту Юридичний калькулятор (https://calc.sitebuy.pro/).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 26891,35 грн пені.

Щодо вимог позивача зобов`язання звільнити приміщення, суд зазначає.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В даному випадку, як вже зазначалося, договір був достроково припинений на вимогу позивача у порядку, передбаченому п. 11.7.1., 11.8.

Крім того, як зазначалось п. 4.1. договору у разі припинення договору орендар зобов`язаний звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, то разом із такими поліпшенням/капітальним ремонтом.

Таким чином, на підставі ч. 1 ст. 785 ЦК України та п. 4.14 договору у разі розірвання договору, відповідач зобов`язаний повернути позивачу орендовані приміщення. Тим більше, після такого розірвання у відповідача взагалі відсутні правові підстави займати нежитлові приміщення, які він орендував відповідно до умов договору оренди.

За таких обставин, позов в частині зобов`язання відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення підвалу № 1-:-8 загальною площею 98,2 кв. м у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул Конторська, 2, літ. «А-2», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили також підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4844,80 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Приватне підприємство "Гриль № 2" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 2; код ЄДРПОУ: 35352901) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення підвалу № 1-:8 загальною площею 98,2 кв. м. у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Конторська, буд. 2, літ. - "А-2", протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Гриль № 2" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 2; код ЄДРПОУ: 35352901) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412)

78822,29 грн - заборгованості;

26891,35 грн - пені;

4844,80 грн. - витрат по сплаті судового збору;

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "19" вересня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак