Ухвала

від 10.09.2024 по справі 925/320/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10 вересня 2024 року м. Черкаси справа № 925/320/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П.,

представники учасників справи не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси

заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області від 30.08.2024 про зміну способу та порядку виконання судового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасимакбуд»

до Черкаської міської ради

про укладення договору,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Черкаської області 26 липня 2024 року видано наказ у справі № 925/320/24 на виконання рішення від 18 червня 2024 року про стягнення з Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Байди Вишневенького, 36, ідентифікаційний код: 25212542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасимакбуд» (18024, м. Черкаси, проспект Перемоги, буд. 70, ідентифікаційний код: 44852178) 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

02 вересня 2024 року (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.08.2024) від Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області (Управління) надійшла заява про зміну способу виконання судового рішення, в частині стягнення судового збору у якій Управління просить суд змінити спосіб та порядок виконання наказу суду від 26 липня 2024 року по справі № 925/320/24, а саме на «стягнути з Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасимакбуд» 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору» з метою виконання рішення суду органами Казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (Порядок) та норм бюджетного законодавства.

В обґрунтування заяви Управління зазначає, що механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з боржників визначається Порядком та відповідно до абзацу другого пункту 2 вказаного Порядку боржники це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків зі спеціальним режимом використання; Черкаська міська рада не обслуговується в Управлінні та не має відкритих рахунків в органах Казначейства, у зв`язку з чим наказ суду не виконаний.

Управління вважає, що єдиним можливим способом виконати рішення суду за допомогою безспірного списання коштів органами Казначейства є зміна способу та порядку виконання наказу суду, при цьому запропонований спосіб не міняє рішення по суті, а є реалізацією виконання рішення суду.

Система органів місцевого самоврядування в місті Черкасах має певні особливості, які полягають в розподілі повноважень Черкаської міської ради та її виконавчого комітету між відповідними структурними підрозділами - департаментами/управліннями Черкаської міської ради, які визначені головними розпорядниками додатком № 3 рішення міської ради «Про бюджет Черкаської міської територіальної громади на 2024 рік (2357600000)» від 22.12.2023 № 51-41.

І саме департаменти/управління, як юридичні особи - головні розпорядники (розпорядники) бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, мають відкриті рахунки в органах казначейства та обслуговуються в Управлінні. Кожен з департаментів/управлінь відповідальний за конкретний визначений напрямок діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради.

На запит Управління від 16.08.2024 № 04-11-07/1616 Черкаська міська рада листом від 27.08.2024 № 11969/20398-01-20 повідомила, що для виконання рішення суду необхідно змінити спосіб або порядок виконання цього рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770) в частині стягнення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи позов стосувався земельних відносин.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради відповідно до Положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 02.09.2021 № 9-22, є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді та забезпечує реалізацію державної політики (в межах власних та делегованих повноважень) у сфері земельних відносин.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради є одним з головних розпорядників бюджетних коштів Черкаської міської територіальної громади, має відкриті рахунки в органах Казначейства та обслуговується в Управлінні.

Програмою забезпечення виконання судових рішень на 2024-2025 роки, затвердженою рішенням Черкаської міської ради від 28.03.2024 № 55-9, не передбачено виконання наказу суду від 26.07.2024 по справі № 925/320/24 відповідальним виконавцем цієї Програми Департаментом управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради.

Ухвалою від 04.09.2024 Господарський суд Черкаської області призначив розгляд заяви у судовому засіданні.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасимакбуд» та Черкаської міської ради надійшли заяви про розгляд справи без участі їх представників. Стягувач зазначив, що проти задоволення заяви не заперечує.

Інші учасники справи про причини неявки не повідомили.

Розглянувши матеріали справи та заяву Управління про зміну способу та порядку виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

За змістом ст. 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З аналізу зазначених вище норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені, а підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

За вимогами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Тобто, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьому, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15.

В той же час, порядок виконання рішення це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб`єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов`язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 2, 4 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно з підп. 2 п. 4 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.

В силу підп. 1, 2, 4 п. 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пп. 3 п. 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно з пп. 16-21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

В силу вимог п. 24 наведеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

Пунктом 26 Порядку передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Згідно з п. 31 Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (…). Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи. Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань (…).

Приписами ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що представницький орган місцевого самоврядування виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Черкаська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Черкаська міська рада згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є самостійною юридичною особою з організаційно-правовою формою орган місцевого самоврядування.

За вимогами ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Згідно з абз. 1 пп. 2 п. 9 та абз. 2 п. 2 Порядку органи казначейства змушені повертати виконавчі документи у разі, якщо боржником зазначено не розпорядника бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

У відповідності до ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Згідно з ч. 2 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районі в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання. При цьому, згідно з пп. 27 п. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Як вже зазначалось міська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства.

З огляду на те, що міська рада, не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету Черкаської міської територіальної громади та не включена до мережі головних розпорядників коштів міського бюджету при виконанні програм і заходів державного та місцевих бюджетів, не має рахунків в органах державного казначейства, суд дійшов висновку, що з метою реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених витрат зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн належить здійснювати за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту.

З огляду на наведене заява Управління про зміну способу та порядку виконання рішення в порядку ст. 331 ГПК України підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області від 30.08.2024 про зміну способу та порядку виконання рішення задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2024 року у справі № 925/320/24 на підставі наказу від 26 липня 2024 року в частині стягнення судового збору таким чином:

стягнути з Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 25212542, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасимакбуд» (18024, м. Черкаси, проспект Перемоги, буд. 70, ідентифікаційний код 44852178) 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19 вересня 2024 року.

Суддя О.В. Чевгуз