УХВАЛА
19 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 927/184/13-г (927/1625/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a>
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 (колегія суддів у складі: Поліщук В.Ю. - головуючий, Коробенко Г.П., Пантелієнко В.О.)
у справі № 927/184/13-г (927/1625/23)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a>,
про відстрочення виконання судового рішення,
у справі №927/184/13-г (927/1625/23)
за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a>,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича,
про стягнення 9732354,87 грн.,
в межах справи № 927/184/13-г,
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a>,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> 02.09.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Здійснивши перевірку касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2024 задоволено в повному обсязі позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> про стягнення 9732354,87 грн, стягнуто з відповідача в дохід бюджету 7356962,00 грн заборгованості по податку на додану вартість, 2309960,92 грн - штрафних (фінансових) санкцій та 65431,95 грн - пені; стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 145985,32 грн - судового збору.
27.02.2024 на примусове виконання вказаного вище судового рішення були видані відповідні накази.
25.03.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення суду по даній справі на один календарний рік з дня складання повного тексту рішення господарського суду - до 05 лютого 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> про відстрочення виконання судового рішення задоволено частково, відстрочено виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2024 року у справі № 927/184/13-г(927/1625/23) до 05.01.2025 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 у справі № 927/184/13-г(927/1625/13), прийняти нове судове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> в задоволенні заяви про відстрочення податкового боргу.
Північний апеляційний господарський суд 23.07.2024 ухвалив постанову, якою ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 у справі № 927/184/13-г(927/1625/23) скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні Заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2024 - відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> у касаційній скарзі просить Верховний Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 у справі № 927/184/13-г(927/1625/23) залишити в силі.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Основного Закону серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції якою скасовано ухвалу господарського суду Чернігівської області від 03.04.2024 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2024 у справі № 927/184/13-г(927/1625/23).
Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.
Ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання (пункт 24 частини першої статті 255 ГПК України), після її перегляду в апеляційному порядку, не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.
Верховний Суд зазначає, що вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, оскільки ухвала про розстрочку виконання рішення суду не міститься в переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 у справі № 927/184/13-г (927/1625/23) на підставі пункту 1 частини першій статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 927/184/13-г (927/1625/23) за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"</a> на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді В. Пєсков
В. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 20.09.2024 |
Номер документу | 121725740 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Картере В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні