Постанова

від 17.09.2024 по справі 916/3234/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3234/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,

та представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - Павлюк В. С. (в режимі відеоконференції),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог

щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024

та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023

у справі № 916/3234/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний"

до Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради

про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" (далі - ТОВ "Ринок Північний", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про зобов`язання Одеську міську раду (далі - Рада, відповідач) здійснити перерахунок заборгованості ТОВ "Ринок Північний" за укладеним між ними договором оренди землі від 29.04.2009, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. 29.04.2009 за реєстровим № 1507, з урахуванням рішення Ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рада неправомірно нарахувала ТОВ "Ринок Північний" заборгованість зі сплати орендної плати за землю, оскільки не врахувала того, що ТОВ "Ринок Північний" зобов`язане сплачувати орендну плату в розмірі 5 %, а не 10 %, від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з рішенням Ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі". Посилається на те, що Рада при розрахунку заборгованості взяла за основу неправильний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 90 537 734, 30 грн, тоді як згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23.01.2017 № 422/86-17, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 72 430 187, 44 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 (суддя - Смелянець Г. Є.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 (головуючий суддя - Колоколов С. І., судді - Разюк Г. П., Савицький Я. Ф.), у задоволенні позову відмовлено.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2009 між Радою (орендодавець) і ТОВ "Ринок Північний" (орендар) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстровим номером 1507 та, який було зареєстровано у ОРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009 за № 040950500040.

Відповідно до п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка площею 33 041 кв. м для експлуатації та обслуговування торговельного ринку: у тому числі за угіддями: під капітальною забудовою - 6 238 кв. м; під тимчасовою забудовою - 8 742 кв. м; під спорудами - 361 кв. м; під проїздами проходами та площадками - 17 700 кв. м.

Вказаний договір укладено терміном на 15 рік для експлуатації та обслуговування торговельного ринку (п. 3.1 договору).

За умовами п. 4.1 договору орендна плата за земельну ділянку площею 33 041 кв. м розрахована у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 2 444 490,00 грн на рік з урахуванням індексації за 2005-2008 роки. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін згідно з рішенням Ради від 15.07.2005 № 4247-ІV відповідно до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки яка знаходиться у користуванні.

У п. 4.4 договору сторони досягли згоди, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід`ємними частинами цього договору, крім випадків: зміни розміру земельного податку, відповідно до чинного законодавства України; коригування "грошової оцінки земель м. Одеси", яка затверджується рішеннями Ради; зміни функціонального призначення будівлі або її частини. У цих випадках розмір орендної плати змінюється орендодавцем.

29.04.2009 між сторонами було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 114/2, що передається в оренду ТОВ "Ринок Північний".

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено також таке:

- згідно з рішенням Ради від 15.07.2005 № 4247- ІV "Про застосування договірної річної орендної плати при оформленні договорів оренди земельних ділянок" Одеському міському управлінню земельних ресурсів доручено при оформленні договорів оренди земельних ділянок, для затвердження Радою, застосовувати договірну річну орендну плату у розмірі не більше 10% та не нижче відсотків від нормативної грошової оцінки, встановлених рішеннями Ради від 26.03.2003 № 1061-IV та від 11.07.2003 № 1310-ІV, відповідно до цільового призначення земельних ділянок;

- вказане рішення від 15.07.2005 № 4247- ІV втратило чинність згідно з рішенням Ради від 28.12.2010 № 41- VІ, яким, із врахуванням відповідних змін, затверджено ТД з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси та введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Одеси з 01.01.2011, крім випадків, визначених у п. 3 цього рішення; також доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів при підготовці договорів оренди земельних ділянок для затвердження Радою застосувати договірну річну орендну плату у розмірі від 3% до 12% відповідно до цільового призначення земельних ділянок;

- рішенням Ради від 20.09.2011 № 1267-VІ "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" затверджено фіксовані відсотки при визначення орендної плати за землі м. Одеси відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Одеси, затвердженої рішенням Ради від 28.12.2010 № 41-VI, що наводяться у додатку до цього рішення, які введені в дію з 20.09.2011 та доручено Одеському міському управлінню земельних ресурсів Ради при підготовці договорів оренди земельних ділянок з 20.09.2011 застосовувати затверджені п. 1 цього рішення фіксовані відсотки орендної плати за землі м. Одеси; згідно з п. 10 додатку до рішення від 20.09.2011 № 1267- VІ "Перелік фіксованих відсотків при визначені ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі" земельні ділянки із цільовим використанням ринки (у тому числі оптові) встановлений відсоток від нормативно грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 5%.

Також суди встановили, що позивачем, на обґрунтування позовних вимог, надано до суду такі документи:

- лист ТОВ "Ринок Північний" від 27.05.2021 № 40 до Департаменту земельних ресурсів з проханням підготувати документи для внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009 шляхом викладення п. п. 2.3, 4.1 договору в такій редакції: "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23.01.2017 № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко О. М."; "4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 33 041 кв. м розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 3 621 509, 37 грн на рік; орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.";

- лист ТОВ "Ринок Північний" від 27.05.2021 до постійної комісії з питань землеустрою та земельних правовідносин ради з проханням розглянути та винести на розгляд Ради проект рішення щодо внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009, шляхом викладення п. п. 2.3, 4.1 договору в такій редакції: "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23.01.2017 № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко О. М.";

- лист ТОВ "Ринок Північний" від 27.05.2021 № 42 до Одеського міського голови з проханням доручити Департаменту земельних ресурсів підготувати документи для внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009, укладеного між Радою та ТОВ "Ринок Північний", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1507, зареєстрованого в Одеській регіональній філії "ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009 за № 040950500040, шляхом викладення п. п. 2.3, 4.1 договору в такій редакції: "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 72 430 187, 44 грн згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 23.01.2017 № 422/86-17, сформованого заступником голови комісії з ліквідації Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області Бабченко О. М.". "4.1. Орендна плата за земельну ділянку площею 33 041 кв. м розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 3 621 509, 37 грн на рік; орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі.";

- витяг з протоколу комісії від 07.07.2021, яким, на звернення генерального директора ТОВ "Ринок Північний" № 1247/2-мр щодо стану розгляду проєкта рішення міської ради "Про внесення змін до договору оренди землі від 29.04.2009, укладеного між Радою та ТОВ "Ринок Північний", повідомлено, що на розгляд постійної комісії Ради VІІІ скликання з питань землеустрою та земельних правовідносин не надходив вищевказаний проект рішення;

- лист Департаменту земельних ресурсів від 01.10.2021, яким ТОВ "Ринок Північний" повідомлено, що Радою було прийняте рішення від 17.12.2013 № 4565-VІ "Про внесення змін до договору, укладеного між Радою та ТОВ "Ринок Північний", який зареєстрований в Одеській регіональній філії "ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.05.2009 за № 040950500040", в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати; п. 4 цього рішення ТОВ "Ринок Північний" було зобов`язано оформити додатковий договір про внесення змін до договору оренди землі, укладений між Ради та ТОВ "Ринок Північний", щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:08:008:0023) площею 3,3041 га, за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 114/2. Зазначено, що через зволікання ТОВ "Ринок Північний" в укладанні додаткової угоди до договору оренди землі Рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою щодо внесення змін до договору оренди землі, укладеного між Радою та ТОВ "Ринок Північний", щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:08:008:0023) площею 3,3041 га за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 114/2, в частині нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати; ухвалою Господарського суду від 03.08.2016 у справі № 916/1758/14 позовну заяву ради до ТОВ "Ринок Північний" про внесення змін до договору оренди землі залишено без розгляду.

Отже, суди встановили, що розмір орендної плати за договором оренди землі, укладеним між Радою та ТОВ "Ринок Північний", залишився без змін.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що господарським судом розглядається справа № 916/2515/22 за позовом Ради до ТОВ "Ринок Північний" про стягнення заборгованості у загальній сумі 15 214 063,15 грн, з яких 13 519 873,69 грн - заборгованість зі сплати орендної плати, 1 254 333,10 грн - інфляційні втрати, 377 367,81 грн - 3% річних, 62 488,55 грн - пеня.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, встановивши недоведеність позивачем обставин, які свідчать про наявність у відповідача обов`язку здійснювати перерахунок заборгованості за укладеним між ними договором оренди землі, відмовив у задоволенні цього позову. Врахували те, що наявність/відсутність відповідного боргу, так і підстави для його нарахування, є предметом розгляду у спорі про стягнення з ТОВ "Ринок Північний" коштів, який розглядається у справі № 916/2515/22.

Не погоджуючись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та рішенням Господарського суду Одеської області від 13.07.2023, ТОВ "Ринок Північний" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287, ч. 3 ст. 310 ГПК України та посилається на те, що суди не надали оцінки таким обставинам:

- рішенням Ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі", серед іншого, для підприємств торгівлі (ринків) встановлено фіксований відсоток для визначення ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі в розмірі 5%, яке є чинним і в судовому порядку не оскаржувалося, а тому з огляду на п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", відповідно до ст. 144 Конституції України, ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" це рішення є обов`язковим для виконання;

- ТОВ "Ринок Північний" неодноразово зверталося до Ради, Департаменту земельних ресурсів із листами щодо внесення змін до договору оренди землі, однак вони були залишені без належного реагування, а отже, єдиним законним та ефективним способом захисту прав Товариства є звернення до суду із позовом про зобов`язання вчинити перерахунок заборгованості за договору оренди землі, з урахуванням чинного та неоскарженого рішення Ради від 20.09.2011 № 1267-VI;

- при розрахунку заборгованості взято за основу неправильний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 90 537 734, 30 грн, тоді як згідно з п. 2.3 договору оренди землі від 29.04.2009 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 24 444 905, 21 грн з урахуванням індексації за 2005-2008, чим порушено умови укладеного між сторонами договору оренди землі та принцип "правової визначеності".

Посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин нерелевантні висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ринок Північний" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 з підстав, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 287, ч. 3 ст. 310 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.05.2024.

У відзиві Рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, з підстав наведених у цьому відзиві.

У справі оголошувалася перерва з 14.05.2024 до 04.06.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024 касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою ТОВ "Ринок Північний" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/3234/22, було зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 914/2848/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду поновлено провадження у справі № 916/3234/22 та призначено касаційну скаргу до розгляду на 17.09.2024, про що прийнято ухвалу від 29.07.2024.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 2 цього ж Кодексу господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під час вирішення спору, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19, від 10.02.2021 у справі № 910/18950/19).

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

Зобов`язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав позивача, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов`язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було. Таким чином, у такому спорі позивач має обов`язок довести невиконання чи неналежне виконання відповідачем обов`язку в натурі та порушення своїх прав таким невиконанням (див. також постанову Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 916/3535/21).

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунально власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений ст. 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами 1, 3 та 4 цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Врахувавши вказані норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, конкретизуючи свій висновок, викладений у справі № 635/4233/19, виснувала, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем. Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням ч. 2 ст. 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Отже з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 також зазначила, що належному способу захисту орендодавця земельних ділянок державної та комунальної власності відповідає саме позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи документам відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, врахувавши те, що позивач не погоджується саме з фіксованим відсотком від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, узгодженим сторонами у договорі (10%) та, що ними у встановленому договором порядку (зокрема, з урахуванням п. 4.4 договору) не було внесено змін до договору щодо фіксованого відсотку у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який введено в дію рішенням Ради від 20.09.2011 № 1267-VІ, а також врахувавши те, що Господарським судом Одеської області розглядається справа № 916/2515/22 за позовом Ради до ТОВ "Ринок Північний" про стягнення заборгованості за договором оренди землі, розмір якої розраховано із застосуванням фіксованого відсотку у договорі від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і, що ТОВ "Ринок Північний" має захищати свої права саме у межах справи № 916/2515/22, доводячи відсутність підстав для нарахування йому боргу з огляду на відповідне рішення Ради, суди підставно відмовили у задоволенні цього позову.

Верховний Суд вважає, що судами обох інстанцій була надана належна оцінка наявним у матеріалах справи документам, зокрема і рішенню Ради від 20.09.2011 № 1267-VI "Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі", враховано аргументи обох сторін, з урахуванням чого, на підставі наявних у матеріалах справи документів, встановили всі обставини справи, надали їм належну оцінку та вирішили спір.

Недоречними є посилання скаржника і на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", адже необхідно зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України не є судовим рішенням невідповідність якому є підставою касаційного оскарження, встановленою п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

З урахуванням вище викладеного, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться лише до незгоди з наданою судами оцінкою поданих сторонами доказів і необхідності їх переоцінки і встановлення нових обставин справи, що відповідно до норм ст. 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

Оскільки суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок Північний" залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 13.07.2023 у справі № 916/3234/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Міщенко І.С.