Постанова

від 18.09.2024 по справі 912/2795/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/2795/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульський Г. М. - головуючий, Рогач Л. І., Могил С. К.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2022 (колегія суддів: Кощеєв І. М. - головуючий, Березкіна О. В., Дармін М. О.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2022 (суддя Тимошевська В. В.)

за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області

до 1. Світловодської міської ради Кіровоградської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс»

про визнання недійсним рішення, договору, зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю:

відповідача-2: Воробйов О. В. (адвокат)

прокурора: Волевач М. М. (посвідчення)

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Світловодської міської ради Кіровоградської області (далі - відповідач - 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» (далі - ТОВ «Світенергоресурс», відповідач - 2), у якому, з урахуванням його доповнення, просив:

- визнати недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21.10.2019 № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс», в частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0004;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3525280700:55:000:0004) від 12.11.2019 без номеру, укладений Великоскельовською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області в особі сільського голови - Могильного Сергія Оникійовича та відповідачем - 2;

- зобов`язати відповідача - 2 повернути відповідачу - 1 земельну ділянку, з кадастровим номером 3525280700:55:000:0004, площею 0,9981 га, яка знаходиться на території Світловодської міської територіальної громади в с. Мала Скельова, Олександрійський район, Кіровоградська область, шляхом складання акта приймання-передачі земельної ділянки.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка передана в оренду з порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим порушені права та інтереси держави, тому вони підлягають судовому захисту.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2022, позовні вимоги задоволено повністю.

2.2 Свої висновки суди мотивували тим, що прокурором доведено належними та допустимими доказами обставини, з якими він пов`язував свої вимоги.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме за відсутності під час укладення договору оренди нормативної грошової оцінки землі, у зв`язку із відсутністю встановлених меж населеного пункту та з урахуванням наявної на час розгляду справи нормативної грошової оцінки.

3.3 Прокурор у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив відмовити у її задоволенні.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що рішенням Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 05.02.2019 № 168 надано відповідачу - 2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 30,00 га для будівництва та подальшого обслуговування об`єкту альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) (код КВЦПЗ 14.01) за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, с. Мала Скельова (в межах села Мала Скельова) за рахунок земель запасу промисловості, що перебувають в комунальній власності Великоскельовської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Визначено категорію земель - ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

4.2 21.10.2019 Великоскельовською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області прийнято рішення № 201 (далі - рішення № 201) яким: затверджено відповідачу-2 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на 49 (сорок дев`ять) років загальною площею 23,3232 га, розташованих за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, Великоскельовська сільська рада, село Мала Скельова (далі - земельні ділянки); надано в оренду відповідачу-2 терміном на 49 (сорок дев`ять) років земельні ділянки для будівництва та подальшого обслуговування об`єкту альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) (КВЦПЗ 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій), категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення загальною площею 23,3232 га, а саме: земельна ділянка площею 15,2602 га - № 3525280700:55:000:0001; земельна ділянка площею 4,4320 га - № 3525280700:55:000:0002; земельна ділянка площею 2,6329 га - № 3525280700:55:000:0003; земельна ділянка площею 0,9981 га - № 3525280700:55:000:0004, які розташовані за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, Великоскельовська сільська рада, с. Мала Скельова.

4.3 Пунктами 3, 4, 5 рішення № 201 визначено, що у зв`язку з тим, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, керуючись нормами підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, встановити розмір орендної плати 5% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Після проведення нормативної грошової оцінки с. Мала Скельова, укласти додаткові угоди до договорів оренди для перерахування орендної плати стосовно цих земельних ділянок. Доручено сільському голові Могильному С. О. укласти з відповідачем-2 договір оренди земельних ділянок.

4.4 12.11.2019 Великоскельовською сільською радою Світловодського району Кіровоградської області (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір), строком на 49-ть років, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення № 201 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі, які використовуються для технічної інфраструктури, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район, с. Мала Скельова для будівництва та подальшого обслуговування об`єкту альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) (код Класифікації видів цільового призначення земель - 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій).

4.5 Пунктами 2, 3 договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9981 га, у тому числі: 0,9981 га - землі, які використовуються для технічної інфраструктури; кадастровий номер земельної ділянки - 3525280700:55:000:0004.

4.6 Згідно з пунктами 5, 6 договору, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та подальшого обслуговування об`єкту альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) (код Класифікації видів цільового призначення земель - 14.01 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій). Будь-які будівлі чи інші об`єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні.

4.7 За змістом пунктів 7, 11, 12, 16 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору не проведена, в зв`язку з відсутністю розробленої та затвердженої нормативної грошової оцінки с. Мала Скельова. У зв`язку з тим, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, орендна плата встановлена відповідно до норм підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5% (п`ять відсотків) від нормативної грошової площі ріллі по області (31888,00 грн за 1 га), що складає 1591,37 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто одна гривня 37 копійки) в рік. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендар та орендодавець беруть на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором в місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту с. Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього договору, яка відповідатиме нормам статті 288 Податкового кодексу України.

4.8 Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 3525280700:55:000:0004 зареєстровано 20.11.2019 на підставі договору за відповідачем-2, строком дії до 12.11.2068.

4.9 Відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Мала Скельова Великоскелівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 2012 року, загальна площа земель складає 35,3228 га, з них сільськогосподарські угіддя - 35,3238 га, у тому числі 4,3177 га рілля та 31,0061 га пасовища.

4.10 Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, прокурор вказував на те, що спірне рішення та оспорюваний договір містять ознаки порушення вимог земельного законодавства, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою визначено без проведення її нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статей 6, 15 Закону України «Про оренду землі», статей 13, 18 Закону України «Про оцінку земель». При прийнятті рішення № 201 та під час укладення договору оренди вищевказаної земельної ділянки, сторони зафіксували факт відсутності нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

4.11 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо обрання прокурором способу захисту про визнання недійсним (незаконним) рішення органу місцевого самоврядування

4.12 У цій справі прокурор звернувся з вимогою до Світловодської міської ради, як до відповідача-1, про визнання недійсним рішення № 201 «Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Світенергоресурс» у частині, що стосується надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3525280700:55:000:0004.

4.13 Суди встановили, що на виконання рішення № 201 укладено договір оренди спірної земельної ділянки 12.11.2019 між Великоскельовською сільською радою (орендодавцем) та відповідачем-2 (орендарем).

4.14 Колегія суддів зазначає, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору оренди, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідною земельною ділянкою (подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21.

4.15 Велика Палата Верховного Суду уже зазначала, що під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом або про визнання недійсним договору), не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 50), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункт 84), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 101) та інші). Тому суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 109)).

4.16 З огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12.11.2019 договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради № 201 слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

4.17 Подібний правовий висновок викладено у пункті 8.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, між тими ж сторонами та за подібних обставин, що і у справі, яка розглядається.

4.18 За вказаних обставин, оскільки визнання недійсним вказаного рішення органу місцевого самоврядування не дозволить ефективно відновити користування спірним майном, така вимога задоволенню не підлягає.

Щодо орендної плати як істотної умови договору оренди земельної ділянки

4.19 Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

4.20 Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до абзацу одинадцятого частини другої статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (у редакції на час укладення спірного договору оренди) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу). За таких обставин Великоскельовська сільська рада могла укладати договір про надання в оренду спірної земельної ділянки для будівництва та подальшого обслуговування об`єкта альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії сонця) без попереднього проведення земельних торгів.

4.21 Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

4.22 Плата за землю відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

4.23 Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору.

4.24 Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

4.25 За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

4.26 Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

4.27 Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (пункт 7.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, постанова від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

4.28 Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

4.29 Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативної грошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку неможливості визначення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки. Повноваження власника щодо вільного користування землею не можуть обмежуватися внаслідок неможливості проведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об`єктивних причин.

4.30 На час укладення спірного договору нормативна грошова оцінка земель населених пунктів визначалася відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (з відповідними змінами та доповненнями, далі - Методика). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності (пункт 2 Методики).

4.31 Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів відповідно до пункту 21 Методики визначалася за формулою: Цн=(В*Нп):Нк*Кф*Км (де Цн - це нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки у гривнях; В -витрати на освоєння та облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп- норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%) ; Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо); Км - коефіцієнт, який характеризує місцерозташування земельної ділянки. Витрати на освоєння та облаштування території включають відновну вартість - як первісну вартість, що змінюється після проведення переоцінки, інженерної підготовки головних споруд і магістральних мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, електропостачання (у тому числі зовнішнього освітлення) слабкострумових пристроїв, газопостачання, дощової каналізації, вартість санітарної очистки, зелених насаджень загального користування, вулично-дорожньої мережі, міського транспорту станом на початок року проведення оцінки. Також Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки включає показники чисельності населення та адміністративний статус населеного пункту; його місце в системі розселення; розміщення в межах населених пунктів розташованих у приміських зонах великих міст; локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально-планувальними, інженерногеологічними, історико-культурними, природно-ландшафтними, санітарно-гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.

4.32 Отже, для визначення нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки населеного пункту необхідно було визначити певні показники (нормативну грошову оцінку квадратного метра землі в населеному пункті та показники, пов`язані з місцем розташування цієї земельної ділянки, зокрема в межах території населеного пункту), що потребувало також визначення меж населеного пункту.

4.33 Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки не могла була визначена внаслідок того, що межі населеного пункту - села Мала Скельова, який належав до Великоскельовської сільської ради на час укладення спірного договору оренди не були визначені, а розрахунки нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів мали проводитися з урахуванням технічної документації населених пунктів відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (довідка ДП «Черкаський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою» Кропивницька філія від 27.01.2022 № 01/18-91, том 2, а.с. 138). Також судами встановлено, що нормативна грошова оцінка земель населеного пункту села Мала Скельова рішенням Великоскелівської сільської ради від 15.07.2016 № 46 не затверджувалася, в той час як було затверджено таку оцінку для села Велика Скельова. Разом з тим, сторони договору, орган землеустрою та прокурор не заперечували тих обставин, що спірна земельна ділянка перебуває в межах території населеного пункту Мала Скельова, який на час укладення спірного договору перебував у віданні Великоскельовської сільської ради, а на час розгляду спору в суді перейшов до меж територій Світловодської міської ради у процедурі реформи місцевого самоврядування.

4.34 Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті (частини перша-третя статті 173 ЗК України).

4.35 Отже, місцева рада як власник земель на території населеного пункту не позбавляється права власності на таку землю у випадку, якщо межі населеного пункту не визначено належним способом. Вона не може обмежуватися в переданні у користування належної територіальній громаді земельної ділянки, що розташована на її території, якщо така земельна ділянка визначена за кадастровим номером (набула статусу об`єкта майнових прав) та відсутній спір з суміжними землекористувачами щодо меж земельної ділянки.

4.36 Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які не входять до складу відповідного району, або у разі, якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних сільських, селищних рад (стаття 174 ЗК України).

4.37 Межі адміністративно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом України. Форма та порядок видачі державного акта України на межі адміністративно-територіальної одиниці встановлюються Верховною Радою України (стаття 176 ЗК України).

4.38 Отже, для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки виробничого призначення на території населеного пункту є необхідним визначення вартості квадратного метра земельної ділянки цього населеного пункту, що визначається за спеціальною формулою, яка включає показники, пов`язані з необхідністю визначення меж населеного пункту, що визначаються компетентними державними органами. Особа, яка має бажання отримати в оренду земельну ділянку на території сільської ради, не наділена жодними повноваженнями на вчинення дій зі встановлення меж населеного пункту. Такі рішення приймаються компетентними органами держави та залежать від координації діяльності між сільськими, селищними радами, які повинні розробити відповідну документацію із землеустрою та звернутися до районної ради про затвердження меж села (селища), а районна рада на пленарному засіданні - прийняти це рішення.

4.39 Тому на орендаря не може покладатися тягар відповідальності за невчинення радами компетентних дій з визначення меж населеного пункту, на території якого розташована земельна ділянка. З іншого боку, невчинення сільською радою дій щодо затвердження меж населеного пункту не позбавляє її права комунальної власності на земельну ділянку та не заперечує можливості її використання, зокрема, передачі в користування іншим особам. У такому випадку рада може втратити частину потенційного доходу, якщо визначена без нормативної грошової оцінки плата за землю буде нижчою, ніж орендна плата, яка б визначалася із застосуванням такої оцінки. Такі висновки викладено у пункті 8.36. постанови Великої Палата Верховного Суду від 05.072023 зі справи № 912/2797/21, ухваленій у спорі між тими ж сторонами.

4.40 Зваживши на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з вини державних органів, які не визначили межі населеного пункту та нормативну грошову оцінку квадратного метра землі у ньому, сторони цього договору не могли бути позбавлені права на здачу землі в оренду та реалізації права на землекористування, внаслідок чого правомірно визначили в договорі як тимчасову, орендну плату відповідно до приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки ріллі по області (31 888 грн за 1 га), що складало 1 591,37 грн (пункт 11 договору).

Щодо правомірності втручання у право мирного володіння спірною земельною ділянкою

4.41 Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).

4.42 У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

4.43 Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

4.44 Пунктами 32-35 рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 «Стретч проти Сполученого Королівства» визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком ЄСПЛ у зазначеній справі, «наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила». Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

4.45 У рішенні ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, пункт 70) Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він зазначив, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

4.46 Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

4.47 У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

4.48 За наявності відповідного рішення органу публічної влади щодо передання у користування земельної ділянки особі в останньої виникають правомірні очікування мирно володіти майном (право користування). При цьому такі правомірні очікування є об`єктом правового захисту згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

4.49 Приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено можливість землевласника визначати плату за землю (орендну плату) навіть при умові непроведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Відтак право орендаря на отримання земельної ділянки в оренду за умов неможливості проведення її нормативної грошової оцінки не обмежено законом.

4.50 Зі встановлених обставин справи вбачається, що орендар, укладаючи договір оренди земельної ділянки на умовах, визначених орендодавцем, та належним чином виконуючи його умови, сподівався на використання земельної ділянки протягом всього строку дії договору та можливість здійснення на ній підприємницької діяльності, узгодженої договором оренди.

4.51 У пункті 16 договору сторони передбачили, що орендар та орендодавець беруть на себе зобов`язання окремо переглянути розмір орендної плати за цим договором у місячний строк після затвердження нормативно грошової оцінки земель населеного пункту - села Мала Скельова та укласти відповідну додаткову угоду до цього договору, яка відповідатиме нормам статті 288 Податкового кодексу України.

4.52 Отже, сторони договору, діючи добросовісно, виходили з обставин неможливості визначення на час укладення договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки внаслідок існуючої проблеми з визначенням меж села Мала Скельова, прийняли до уваги ліквідаційну процедуру Великоскельовської сільської ради, яка ускладнила її звернення до районної ради про визначення меж села Мала Скельова та обставини неможливості визначення у зв`язку із цим нормативної грошової оцінки квадратного метра землі в населеному пункті Мала Скельова.

4.53 З огляду на обставини неможливості визначення на час укладення договору оренди нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, сторони в пункті 16 договору узгодили спосіб та процедуру виправлення «неналежного урядування» компетентних державних органів шляхом прийняття зобов`язання у місячний строк після затвердження нормативної грошової оцінки населеного пункту села Мала Скельова переглянути розмір орендної плати за цим договором та внести до нього відповідні зміни, що не суперечить принципу свободи договору згідно із частиною першою статті 6 та статті 628 Цивільного кодексу України.

4.54 З огляду на встановлені в цій справі обставини неможливості визначення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки внаслідок того, що компетентними державними органами не було визначено межі села Мала Скельова на час укладення оспорюваного договору та врегулювання в договірному порядку процедури усунення таких наслідків, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено підстав, за яких може бути виправдано втручання у майнове право відповідача-2 на оренду землі, оскільки таке втручання є непропорційним тому заходу, якого вимагає прокурор.

4.55 За таких обставин, задоволення позову прокурора в цій справі призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання - відповідач-2, що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

4.56 Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 308 ГПК України).

4.57 Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України).

4.58 Колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши об`єктивні обставини неможливості визначення на час укладення спірного договору нормативної грошової оцінки земельної ділянки, невірно застосували приписи підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України щодо можливості визначення розміру орендної плати в розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, у випадку неможливості визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, внаслідок неналежного урядування компетентними державними органами. Також суди не здійснили юридичного аналізу на предмет відповідності заходу втручання держави у право оренди відповідача-2, яке виникло після укладення спірного договору, критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

4.59 Відтак касаційну скаргу відповідача-2 слід задовольнити повністю, оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову прокурору в задоволенні позову.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 311, 315, 316, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світенергоресурс» у справі № 912/2795/21 задовольнити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2022 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2022 скасувати і прийняти нове рішення.

У позові керівнику Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

С.К. Могил