Ухвала

від 19.09.2024 по справі 752/10789/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10789/24

Провадження № 2-ві/752/34/24

У Х В А Л А

Іменем України

19.09.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

з участю секретаря Пастух З.Ф.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1

про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни

у справі № 752/10789/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ НЕРУХОМІСТЮ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги, послуги управління по утриманню квартири та машиномісця підземного паркінгу,

ВСТАНОВИВ:

21.05.2024 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ НЕРУХОМІСТЮ» звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги, послуги управління по утриманню квартири та машиномісця підземного паркінгу у загальному розмірі 43 139,55 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 головуючим суддею було визначено Кордюкову Жанну Іванівну .

22.05.2024 ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі №752/10789/24, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали подати до суду відзив на позов та роз`яснено відповідачу його право протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали подати заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

08.06.2024 до Голосіївськогорайонного суду міста Києва надійшли заперечення відповідача проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та порушення конституційних прав громадянина представником судової гілки влади.

12.06.2024 відповідач подав клопотання про перехід до розгляду цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

05.08.2024 ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва клопотання відповідача про перехід до розгляду цивільної справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

11.09.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни, яка мотивована тим, що у заявника існують сумніви стосовно неупередженості судді при вирішення справи №752/10789/24, про що, на думку ОСОБА_1 свідчить:

1) відмова судді у розгляді справи за правилами загального позовного провадження із обов`язковим забезпеченням наявності у судовому засіданні керівника позивача;

2) не проведення суддею першого судового засідання у строки визначені частиною четвертою статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України);

3) перебування у провадженні судді Кордюкової Жанни Іванівни іншої справи (№759/1999/23) у зв`язку з чим суддя мала б зробити висновок стосовно характеру правовідносин між позивачами у справах №752/10789/24 та №759/1999/24, та іншою юридичною особою - ОСББ «Дипломат хол».

16.09.2024 ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Кордюкової Жанни Іванівни заяву відповідача у справі №752/10789/24 ОСОБА_1 про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою та передано її іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку частини першої статті 33 ЦПК України для подальшого вирішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 вирішення питання про відвід передано судді Голосіївського районного суду м. Києва Чекулаєву С.О.

Згідно частини сьомої статті 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до положень частини восьмої статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За таких обставин, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що участь сторін не визнавалась суддею обов`язковою, суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч.2 ст.36 ЦПК України).

Окрім цього, відповідно до частини третьої статті 36 ЦПК України, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Як передбачено вимогами статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, за умовами частини третьої та частини четвертої статті 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд наголошує, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб`єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.

При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами частини четвертої статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд за наявними матеріалами та із змісту заявиОСОБА_1 про відвід встановив, що фактичними підставами для відводу судді Кордюкової Жанні Іванівни у справі №752/10789/24 є сумніви заявника в неупередженості та об`єктивності судді, викликані трьома обставинами: відмовою судді у розгляді справи за правилами загального позовного провадження із обов`язковим забезпеченням наявності у судовому засіданні керівника позивача; не проведення суддею першого судового засідання у строки визначені процесуальним законодавством та суб`єктивна позиція заявника про те, що суддя повинна самостійно оцінювати особливості та характер правовідносин між учасниками різних справ, які перебувають у проваджені судді і на основі такої оцінки робити висновок щодо обґрунтованості заявлених до заявника позовних вимог.

Оцінивши обґрунтованість наведених заявником аргументів, які на його думку можуть бути підставою для відводу судді Кордюкової Жанни Іванівни у справі №752/10789/24 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Згідно пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2024 рік становить 90 840 грн.

Таким чином, цивільна справа з позовними вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 43 139,55 грн належить до категорії малозначних справ та може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною третьою статті 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Тобто, вирішення питання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за наявності заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від розсуду судді та оцінки суддею обставин вказаних у ч.3 ст.274 ЦПК України.

Незгода відповідача із визначеним суддею порядком розгляду справи в жодному разі не може бути підставою для відводу судді.

Не проведення суддею першого судового засідання у строки визначені процесуальним законодавством ніяким чином не свідчить про упередженість судді та її зацікавленість у результаті розгляду справи. Недотримання процесуальних строків може бути зумовлено надмірним навантаженням на суддю, поведінкою учасників справи та іншими об`єктивними обставинами, які унеможливлюють чітке дотримання встановлених строків розгляду справи.

Стосовно твердження заявника про те, що суддя повинна самостійно оцінювати особливості та характер правовідносин між учасниками різних справ для встановлення обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що така позиція заявника не ґрунтується на вимогах процесуального законодавства, а тому є безпідставною.

За викладених обставин, дослідивши заяву в порядку, визначеному частиною восьмою статті 40 ЦПК України, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що ОСОБА_1 не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в неупередженості та/або об`єктивності судді Кордюкової Жанни Іванівни при розгляді цивільної справи №752/10789/24, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у справі №752/10789/24 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОРЯД.ОК. УПРАВЛІННЯ НЕРУХОМІСТЮ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги, послуги управління по утриманню квартири та машиномісця підземного паркінгу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: С.О. Чекулаєв