Ухвала

від 19.09.2024 по справі 759/18987/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/5758/24

ун. № 759/18987/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року уддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024 р. до суду надійшов вказаний позов у якому позивачі просять визнати за ними право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0.0500 га за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену позовну заяву без руху, з наступних підстав.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме: до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, як вбачається з доказів наданих до суду позивач, визначаючи вартість майна, виходив з оцінки майна в розмірі 282 856,83 грн., оцінену згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від Фонду держмайна.

Відповідно до п. 2, 9, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Виходячи зі змісту ст. 176 ЦПК України ціна позову повинна визначатися, виходячи із дійсної вартості зазначеного майна.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Як визначено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом МіністрівУкраїни (ч. 4 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Як визначено в п. 6 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24) електрона довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.

Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17 травня 2018 року (у редакції наказу Фондудержавного майна Українивід 12 січня 2021 року № 24) цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Для цілей цього Порядку об`єктом оцінки є нерухоме майно (житловий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (включаючи земельну ділянку), земельні ділянки з поліпшеннями або вільні від поліпшень (з урахуванням норм безоплатного передавання земельних ділянок громадянам, визначених статтею 121 Земельного кодексу України), об`єкти нежитлового фонду, іншого майна, що відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України належить до нерухомого майна (нерухомості)), що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (далі - об`єкт оцінки).

Як передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку у випадках, визначених Податковим кодексом України, на запити фізичних або юридичних осіб здійснюється електронне визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, розраховане Модулем Єдиної бази.

З метою електронного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості фізична або юридична особа повинна зареєструватися, авторизуватися (ідентифікуватися) та внести до сервісу електронного визначення оціночної вартості дані про об`єкт нерухомості. Доступ внесення даних про об`єкт нерухомості, перевірка інформації до/з Єдиної бази здійснюється безоплатно. На підставі даних про об`єкт нерухомості Модуль Єдиної бази розраховує оціночну вартість такого об`єкта нерухомості. За результатом визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості Модулем формується довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості відповідно до додатка 2 цього Порядку, з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера (п. 2. 4-5 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).

Долучена до позовної заяви довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 02.09.2024 року не є належним документом, що підтверджує дійсну вартість спірного майна на момент пред`явлення позову до суду та, відповідно, дійсної ціни позову.

Позивач не надав будь-яких інших доказів, які б підтверджували ціну позову у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, приходжу до висновку що позовна заява, хоча і містить ціну позову, однак, відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову.

Відтак, позивач має зазначити дійсну вартість спірного майна на момент звернення до суду з заявленим позовом, надати докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (звіт про оцінку майна).

Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість (ст. 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу (п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»).

Доказів на підтвердження дійсної вартості майна позивачем до позовної заяви не додано.

Як встановлено приписами частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно з п.п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивачами на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додані копії квитанції про сплату судового збору кожним з них у розмірі 1414,28 гривень.

Суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Станом на 19.09.2024 підтвердження сплати судового збору по даній справі згідно з квитанцій в даній справі на суму 1414,28 грн. при перевірці в автоматичному режимах в комп`ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» наявне підтвердження сплати суми судового збору.

Отже, позивач має зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна виходячи з повної вартості майна, на майно, яке він просить поділити.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» в 2024 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня становить - 3028 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Позивачами надано квитанції сплачену ними кожним на суму 1414,28 грн.

У зв`язку з тим, що позивачами не визначена ціна позову виходячи із дійсної вартості спірного майна і на момент пред`явлення позову, за вимогами майнового характеру, суд не може встановити її ціну, тому суд в порядку ч.2 ст.176 ЦПК України попередньо визначає розмір в сумі 15140 грн., оскільки вірна ціна позову, тобто дійсна ринкова вартість спірного майна на момент пред`явлення позову не зазначена відповідно до вимог ст.176 ЦПК України.

Таким чином позивачам необхідно необхідно визначити вартість спірного майна, виходячи з її ринкової вартості станом на день звернення до суду, зазначити відповідну ціну позову та надати докази сплати судового збору, які необхідно сплати за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Святош.р-ні/Святош.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37962074; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA118999980000031218206026009; код класифікації доходів бюджету 22030101 згідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та надати докази, що підтверджують кожну обставину, якими позивач обґрунтовує свої вимоги або наявність підстав для звільнення від доказування.

Окрім того, реквізити для сплати судового збору зазначені також в електронній формі за адресою: https://sv.ki.court.gov.ua/sud2608/gromadyanam/tax/.

Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду. Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у спосіб подання відповідної заяви та долучення оригіналу квитанції за підписом позивача або його представника через канцелярію суду, через електронний кабінет або направити засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Бабич Н.Д.