Ухвала

від 18.09.2024 по справі 760/22220/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22220/24 Провадження №1-кс/760/10072/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

«13» вересня 2024 р. м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом`янського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42024100000000257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майора юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42024100000000257, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, та додані до нього матеріали.

Свої вимоги слідчий обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області розслідується кримінальне провадження № 42024100000000257, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що на виконання спільного злочинного умислу, спрямованого на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора за попередньою змовою з громадянином України ОСОБА_8 , бухгалтер підзвітного та підконтрольного ОСОБА_8 ТОВ «Транспортна компанія «Транснафта» (код ЄДРПОУ 44888492) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у т.ч. щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів російської федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаними про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, вчинили злочин проти основ національної безпеки - умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора. Так, ОСОБА_4 на виконання доручень ОСОБА_8 виконує функцію бухгалтерського супроводу діяльності низки підприємств, які контролює ОСОБА_8 , зокрема ТОВ «Опал Стар» (код ЄДРПОУ 44188573, юридична адреса: м. Харків, проспект Науки, 58, офіс 405), та звітує останньому щодо виконаних доручень та стану вказаної діяльності. Так встановлено, що не пізніше 15.12.2023 року (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання відповідних наслідків, налагодили злочинний механізм поставки бітумної продукції з території російської федерації на територію України, між ООО «ТД «Трансойл» (ОГРН 1163123055094, ИНН 3123382450, юридический адрес: рф, АДРЕСА_1 , доля власності 100% в якому належить ОСОБА_8 ) та ТОВ «Опал Стар» (код ЄДРПОУ 44188573, юридична адреса: м. Харків, проспект Науки, 58, офіс 405). На виконання спільного злочинного умислу, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_4 , скористалися послугами турецької міжнародної організації - ІНФОРМАЦІЯ_5 MADENCILIK DEKORASYON GIDA LOJISTIC DANISMANLIK SANAYI VE TICARET LTD.STI, Єшілкой Мах. Ататюрк. Кад. ЕГС Бізнес Парк Б-1 Корпус № 111, Бакіркой-Стамбул, Туреччина (ЗАО «Компания в сфере горнодобывающей промышленности, декоративного оформления, консалтинга по логистики продуктов питания «Карпол»), яка здійснює транзитний експорт товарів через кордони Туреччини. Так, 15.12.2023 між ООО «ТД «Трансойл» (ОГРН 1163123055094, ИНН 3123382450, юридический адрес: рф, АДРЕСА_1 , доля власності 100% в якому належить ОСОБА_8 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (Далі - «ІНФОРМАЦІЯ_5») укладено договір транзитної торгівлі бітумною продукцією. Відповідно до п. 2 Договору, вказаний договір регулює транзитну торгівлю товаром з кодом GTIP 2713200000 (Бітум) з росії через Туреччину в інші країни. На виконання вказаного Договору, 25.01.2024 від ООО «ТД «Трансойл» по декларації № 10006060/110324/3015837 на адресу «ІНФОРМАЦІЯ_5» переданий товар: бітум нафтовий дорожній марки бнд 70/100, код GTIP 2713200000, вартістю 17 600 євро, для кінцевого покупця вказаного товару - ТОВ «Опал Стар» (код ЄДРПОУ 44188573, юридична адреса: м. Харків, проспект Науки, 58, офіс 405). В свою чергу, 31.01.2024 між ТОВ «Опал Стар» та «ІНФОРМАЦІЯ_5» укладено договір № 31/01-24, відповідно до якого вказаний бітум має бути доставлений зі складу, визначеного «ІНФОРМАЦІЯ_5» через кордон Туреччини на адресу ТОВ «Опал Стар». На виконання вказаного умислу, ОСОБА_8 поклав обов`язки фінансової звітності та підготовки документів щодо імпорту бітумної продукції з рф на адресу ТОВ «Опал Стар» на ОСОБА_4 , яка діючи умисно, будучи обізнаною про факт ведення російською федерацією агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора її окупаційної адміністрації на тимчасово окупованих територіях України та збройних формувань російської федерації усвідомлювала та бажала настання відповідних наслідків, спрямованих на допомогу державі-агресору з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора. Так, остання на виконання спільного злочинного умислу, розуміючи значення своїх дії та бажаючи настання злочинних наслідків, за допомогою мессенджера «TELEGRAM» 11.06.2024 звітувала ОСОБА_8 про здійснення оплат за бітумну продукцію від імені ТОВ «Опал Стар» на рахунок «ІНФОРМАЦІЯ_5», відповідно до платіжних інструкцій в іноземній валюті № 6 від 09.04.2024, № 4 від 03.05.2024, № 2 від 17.04.2024 на загальну суму 25 212 євро. Також, для забезпечення реалізації вищевказаного спільного умислу, з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб`єкти господарювання, та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, на виконання вказівки ОСОБА_8 , ОСОБА_4 забезпечено здійснення перекладу на українську мову договору між ТОВ «Опал Стар» та «ІНФОРМАЦІЯ_5» від 31.01.2024 № 31/01-24, засвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 . В подальшому, 14.06.2024 о 10 год. 22 хв. фотокопії вказаного перекладу ОСОБА_4 передані ОСОБА_8 за допомогою мессенджера «TELEGRAM». Разом з цим, з причин, що не залежали від волі ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , «ІНФОРМАЦІЯ_5» не було виконано своїх зобов`язань за договором № 31/01-24 від 31.01.2024, у зв`язку з чим, ОСОБА_4 за погодженням ОСОБА_8 було підготовлено та скеровано претензійний лист від 17.06.2024 №1 на адресу «ІНФОРМАЦІЯ_5», про що останньою того ж дня о 15 год. 27 хв. відзвітовано ОСОБА_8 за допомогою мессенджера «TELEGRAM». Також, встановлено, що у зв`язку з тим, що бітумна продукція була поставлена на територію Туреччини від ООО «ТД «Трансойл» та проведені відповідні розрахунки від ТОВ «Опал Стар», проте товар на територію України завезено не було, ОСОБА_8 надано вказівки керівнику ООО «ТД «Трансойл» ОСОБА_10 підготувати претензійний лист на адресу «ІНФОРМАЦІЯ_5» про термінову необхідність у виконанні договірних зобов`язань. Проект вказаного претензійного листа 14.06.2024 о 10 год. 26 хв. надіслано ОСОБА_10 для погодження ОСОБА_8 за допомогою мессенджера «TELEGRAM». Вказане свідчить, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вчинено дії, спрямовані на передачу матеріальних ресурсів та інших активів з метою підтримки держави-агресора шляхом вчинення дій, спрямованих на укріплення економічного стану рф, послабленого через накладення санкцій на суб`єкти господарювання та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. «___».09.2024 ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кременчуці Полтавської області, громадянці України, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Повідомлення про підозру ОСОБА_4 обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколами за результатами проведення НСРД; протоколами оглядів; протоколом допиту свідка; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Слід зазначити, що Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі за № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» визначено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, необхідно враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Таким чином, в кожному випадку, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Так, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Крім того, запобіжний захід має обиратися виключно з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, зокрема, для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 та іншими нормами КПК України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Крім того, поняття «обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, та виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Фокс, Кемгібелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року). Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 10 до 12 років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: 1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. Підозрювана вчинила інкримінований їй злочини, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років позбавленням волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання навіть з врахування положень ст. 68 КК України, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового слідства та суду. Побоюючись реальної міри покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін та конфіскації майна, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, володіючи значним фінансовим ресурсом, в тому числі прихованими готівковими коштами, здобутими злочинним шляхом, буде ухилятися від органу досудового розслідування та суду. При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Мамедова проти Росії» за №7064/05 від 01.06.2006, неодноразово відзначав, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів». Також ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. 2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на волі, має можливість знищувати речі та документи, зокрема ті, які стосуються інших поставок матеріальних ресурсів на тимчасово окуповані території України, з метою допомоги державі-агресору та її окупаційним адміністраціям, у тому числі оригінали таких документів, які ще не вилучені органом досудового розслідування, та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказане є можливим з огляду на те, що підозрювана ОСОБА_4 , ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, після отримання додатків до клопотання, зможе самостійно здійснити знищення оригіналів документів, які не були відшуканні в ході проведення попередніх обшуків, може знищити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності. 3. Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Більшість осіб, що можуть бути свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні є особами, що особисто знайомі з підозрюваним, їх неправомірні дії нерозривно пов`язані між собою. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину. Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що існує реальний ризик впливу ОСОБА_4 на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, слід враховувати встановлену кримінальним процесуальним законодавством України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. 4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені усі спільники підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі їй у ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. 5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Варто зауважити, що злочинна діяльність ОСОБА_4 в умовах триваючої збройної агресії рф була спрямована на вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, а тому перебуваючи на волі, вона може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення в яких вона підозрюється. Викладене свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не буде перешкоджати кримінальному провадженню, не буде незаконно впливати на свідків, не стане знищувати, ховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не вчинить інше кримінальне правопорушення, не буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи характер кримінальних правопорушень, які пов`язані із злочинами проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, майновий стан підозрюваного та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування вважає, що застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наддасть можливість запобігти ризикам зазначеним у клопотанні та забезпечить дієвість кримінального провадження. Разом з тим, ч. 6 статтею 176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, статтею 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. На підставі викладеного, просив застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42024100000000257 від 10.07.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

В судове засідання прокурор з`явилась, клопотання підтримала, просила його задовольнити, застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисники підозрюваної ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в судове засідання з`явились, просили застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просили відмовити. В обгрунтування своєї позиції зазначили, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, виховує самостійно неповнолітню дитину, має захворювання, яке потребує постійного лікарського нагляду, позитивно характеризується за місцем проживання, її роль фактично зводиться до того, що вона підготувала декілька платіжок, оскільки є бухгалтером, на підтвердження чого надали слідчому судді свідоцтво про народження, характеристику та довідки з лікарських установ.

Підозрювана ОСОБА_4 була доставлена в судове засідання, підтримала позицію своїх захисників, зазначила що вона має двох дітей, одна дитина неповнолітня, старшій дитині 21 рік і вона навчається.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчим суддею було встановлено наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42024100000000257, 10.07.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 111-2 КК України, короткий виклад обставин: громадяни України ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 здійснюють господарську діяльність на тимчасово окупованій території України, передаючи матеріальні ресурси та інші активи представникам держави - агресора; повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ; 11.09.2024 року - з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 111-2 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 111-2 КК України, повідомлено про підозру ОСОБА_8 (а.с. 10 - 12).

Відповідно до наданого слідчому судді протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 19 серпня 2024 року підозрюваною ОСОБА_4 пересилались ОСОБА_8 файли з назвою «з.п.» Опал Стар, КОСМОМ, ТРАНСНАФТА, рахунок - фактура, платіжні доручення, листи, договори, а також здійснювалась переписка та спілкування (а.с. 110 - 171).

Згідно до Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 12 вересня 2024 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні пособництва державі - агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчинення громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі - агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави - агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України (а.с. 172 - 177).

Як вбачається з Протоколу затримання від 12 вересня 2024 року, ОСОБА_4 в присутності чоловіка ОСОБА_15 , було затримано 12 вересня 2024 року о 8 год. 20 хв. (а.с. 178 - 180).

В обґрунтування доводів, наведених у клопотанні, слідчим надано слідчому судді Повідомлення про вчинення злочину в порядку ст. 214 КПК України (Вих. №8/5/3-5464 від 04.07.2024 року) (а.с. 18 - 19), лист 5 управління Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державної СБ України щодо виконання доручення (Вих. №8/5/3-5694 від 12.07.2024 року) (а.с. 20 - 22), Протокол огляду від 16 липня 2024 року (а.с. 23 - 28), протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 15 липня 2024 року з додатками (а.с. 29 - 45), інформацію з сайта щодо ООО ТД «Трансойл» (а.с. 46 - 51), інформацію з сайта щодо ОСОБА_8 (а.с. 52 - 54), ОСОБА_10 (а.с. 55 - 57), ТОВ «ОПАЛ СТАР» (а.с. 58 - 62), лист щодо виконання доручення 5 управління Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державної СБ України (Вих. №8/5/3-6873 від 29.08.2024 року) (а.с. 63 - 63), Протокол огляду від 27 серпня 2024 року з додатками (а.с. 65 - 105), Протокол огляду від 21 серпня 2024 року (а.с. 106 - 107), лист щодо виконання доручення 5 управління Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державної СБ України (Вих. №8/5/3-6913 від 02.09.2024 року) (108 - 109).

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Як вбачається з доказів, наданих стороною захисту, ОСОБА_4 має неповнолітню дитину ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 13 лютого 2014 року, позитивно характеризується за місцем проживання, на підтвердження чого надано характеристику від 13.09.2024 року, має проблеми зі здоров`ям.

Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, має міцні соціальні зв`язки, проживає за місцем своєї реєстрації разом з дітьми, має неповнолітню дитину, працює.

Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

На думку слідчого судді, окрім констатації, прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, в судовому засіданні прокурор зазначила, що після дослідження наданих стороною захисту доказів щодо підозрюваної вона вважає, що цілодобовий домашній арешт може бути достатнім запобіжним заходом.

Слідчим суддею в судовому засіданні не було встановлено будь - яких фактів які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу менш суворого, ніж тримання під вартою, який обмежує свободу ОСОБА_4 , остання буде ухилятись від слідства та суду.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.17 рішення ЄСПЛ від 02 серпня 2001 року у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої з огляду на їхній вплив та спосіб виконання, обидва застосовані … запобіжні заходи - тримання під вартою у в`язниці і домашній арешт - були позбавленням волі за змістом підпункту (с) пункту 1 Статті 5 Конвенції.

Також слідчий суддя враховує правову позицію, викладену у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», щодо обов`язку суду при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розглядати можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Частина 2 статті 194 КПК України передбачає обов`язок слідчого судді постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, оскільки прокурором доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, що підтверджується матеріалами клопотання, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового слідства та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, однак не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваної, зокрема те, що вона має постійне місце проживання, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, конкретні обставини справи, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з матеріалів клопотання не вбачається, у зв`язку з чим необхідно застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід, ніж той, що зазначений в клопотанні.

За вищевказаних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігання будь-яких ризиків, пов`язаних з прибуттям підозрюваної на вимогу слідчого, прокурора, суду, можливе і при застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 195, 196 , ч. 2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майор юстиції ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, - відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , строком на 2 місяці, тобто до 13 листопада 2024 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) не відлучатись цілодобово з місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати (за наявності) на зберігання до органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з під варти в залі суду.

Зобов`язати уповноважену особу органу Національної поліції забезпечити доставку підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця її проживання, визначеного в ухвалі слідчого судді, а саме: АДРЕСА_2 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для негайного виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчих групи слідчих у цьому кримінальному провадженні та прокурорів, що входять до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваній, захисникам та прокурору негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Повний текст ухвали буде оголошено 18 вересня 2024 року о 17 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1