Ухвала

від 18.09.2024 по справі 761/32281/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/32281/24

Провадження № 1-кс/761/21386/2024

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Сяйвомет" (код ЄДРПОУ 40063752), про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 01.05.2024 року, по справі № 761/15723/24, в межах кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 року

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

В своєму клопотанні заявник зазначає, що Детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000120000043 від 12.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212 ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2024 року, по справі № 761/15723/24, в межах кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 року, було накладено арешт у кримінальному провадженні № 72023000120000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2023, на грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих у банківських установах, а саме:

-в АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500):

Номер рахункуВалюта рахункуНОМЕР_2 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯНОМЕР_3 978-ЄВРОНОМЕР_3 840-ДОЛАР СШАНОМЕР_3 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯНОМЕР_3 985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙНОМЕР_4 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

-в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399):

Номер рахункуВалюта рахункуНОМЕР_5 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯНОМЕР_6 978-ЄВРОНОМЕР_7 840-ДОЛАР СШАНОМЕР_8 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

На думку заявника арешт на майно накладено необґрунтовано, а відтак просить слідчого суддю його скасувати.

Заявник, в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.

Прокурор просив проводити розгляд клопотання без його участі. Також від прокурора надійшли письмові заперечення на клопотання.

Заслухавши пояснення заявника, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Так, згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000120000043 від 12.05.2023.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2024 року, по справі № 761/15723/24, в межах кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 року, було накладено арешт у кримінальному провадженні № 72023000120000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2023, на грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих у банківських установах АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399).

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Як вбачається з матеріалів клопотання, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що арештоване майно набуто ТОВ «Сяйвомет» у власність будь-яким протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Сяйвомет» кошти за поставлену сировину перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «АСШ» у період з 23.12.2021р. по 08.09.2022р., що не спростовується і органом досудового розслідування. Таким чином, окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна орган досудового розслідування повинен був довести, що ТОВ «Сяйвомет» здобуло саме ці кошти, що знаходяться на рахунках Товариства незаконно.

Як зазначає заявник, у період 2021-2022 року грошові кошти у розмірі 14 223 025грн. ТОВ «Сяйвомет» було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «АСШ» за поставлену продукцію, тому зазначені кошти не зберігаються на рахунках Товариства та не можуть бути доказами за кримінальним провадженням.

Таким чином, органом досудового розслідування не надано доказів, що кошти, які знаходяться на банківських рахунках набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об?єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наявних у слідчого судді матеріалів клопотання не вбачається, що арештоване майно, яке належить ТОВ «Сяйвомет», набуто кримінально протиправним шляхом, або отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, таке майно не може виступати доказом в розумінні ст. 98 КПК України та жодним чином не можуть підтверджувати факт здійснення кримінального правопорушення.

Крім того, згідно вимог ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з вищевикладеного, накладений арешт не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного злочину.

Також в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Сяйвомет» на теперішній час несе надмірні витрати (збитки) за виплатою штрафних санкцій за Кредитним Договором № 9323/ЮКР від 15 серпня 2023року, укладеним із АТ «АБ «Радабанк», предметом якого є- надання кредиту у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в 400 000 євро із сплатою процентів у розмірі 6% річних.

Згідно пункту 1.2 Договору кінцевий термін погашення кредиту 16 серпня 2024року, тобто з 16 серпня 2024 року відповідно до п.3.6 Договору АТ «АБ «Радабанк» застосовує до ТОВ «Сяйвомет» штрафні санкції:6,6% річних на суму простроченої заборгованості по 30-й день наявності простроченої заборгованості та 7,2% на суму простроченої заборгованості починаючи з 31 дня, а також штраф у розмірі 0,1% від суми встановленого ліміту кредитування.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (підстави застосування спеціальної конфіскації майна).

Таким чином, окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна орган досудового розслідування повинен був довести, що ТОВ «Сяйвомет» здобула майно незаконно.

Натомість, жодних відомостей щодо дослідження цих фактів та доказів, які підтверджують наявності у арештованого майна таких ознак, на даний час не встановлено.

В той же час метою отримання коштів за Кредитним Договором № 9323/ЮКР від 15 серпня 2023року було саме поповнення обігових грошових коштів Товариства для здійснення господарської діяльності - проведення розрахунків з контрагентами за постачання сировини та надання послуг, своєчасної виплати заробітної плати та сплати платежів, зокрема і податкових.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому існуванні арешту майна відпала необхідність, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Сяйвомет" (код ЄДРПОУ 40063752), про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 01.05.2024 року, по справі № 761/15723/24, в межах кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 року підлягає задоволенню.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ "Сяйвомет" (код ЄДРПОУ 40063752), про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді від 01.05.2024 року, по справі № 761/15723/24, в межах кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 року - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.05.2024 року, по справі № 761/15723/24, в межах кримінального провадження № 72023000120000043 від 12.05.2023 року, було накладено арешт у кримінальному провадженні № 72023000120000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2023, на грошові кошти ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752) в сумі 14 223 025 грн., які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «СЯЙВОМЕТ» (код ЄДРПОУ 40063752), відкритих у банківських установах, а саме:

-в АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500):

Номер рахункуВалюта рахункуНОМЕР_2 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯНОМЕР_3 978-ЄВРОНОМЕР_3 840-ДОЛАР СШАНОМЕР_3 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯНОМЕР_3 985-ПОЛЬСЬКИЙ ЗЛОТИЙНОМЕР_4 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

-в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 313399):

Номер рахункуВалюта рахункуНОМЕР_5 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯНОМЕР_6 978-ЄВРОНОМЕР_7 840-ДОЛАР СШАНОМЕР_8 980-УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ

Та скасувати заборону службовим особам АТ АБ «РАДАБАНК» (МФО 306500) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), іншим особам за довіреністю чи дорученням проводити будь-які банківські операції, крім обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1