Рішення від 11.09.2024 по справі 464/7874/21

Справа № 464/7874/21

пр.№ 2/464/32/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2024 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Чорна С.З.,

секретаря судових засідань Макар А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дітей та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дітей,

за участю:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

представник третьої особи Андрусишин В.І. ,

в с т а н о в и в :

10 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дітей, обґрунтовуючи позов тим, що з 20 липня 2013 року він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі. У листопаді 2021 року він подав позов про розірвання шлюбу і відповідно виникла необхідність визначити місце проживання дітей.

Обґрунтовує позов тим, що від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилися діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На початку 2021 року у них почали відбуватись конфлікти з причин систематичних зрад дружини та її відсутності по кілька днів вдома, які вона мотивувала робочими поїздками та зайнятістю на роботі. Вихованням дітей він займався самостійно, оскільки няні не було та подружжя проживало окремо від батьків. На час подання позову зазначає, що вже більше чотирьох місяців не проживає з ОСОБА_2 , відповідно позивачка мало спілкується з сином, який залишився жити у квартирі з ним. Дочку мама забрала жити до себе, тобто діти на момент подання позову проживають окремо. Про виховання, побут та проживання доньки позивачеві не відомо. Усі спроби мирно спілкуватись з відповідачкою є марними, оскільки в неї є інше особисте життя. Позивача бентежить той факт, що діти проживають окремо, та не спілкуються у достатній мірі. У нього існують побоювання, що після розлучення він не зможе бачитись з дітьми та займатись їх вихованням, оскільки матір дітей може без його відома змінити місце постійного проживання та у зв`язку з цим перевести дітей в інший навчальний заклад. Може фінансово забезпечити належний побут, розвиток, освіту та виховання дітей, створив належні умови проживання для дітей. Зазначає, що відповідачка не має постійного місця проживання, йому невідомо, в яких умовах проживає донька, чи відповідачка приділяє їй належну увагу, чи відвідує донька додаткові секції. На момент подання позову донька боїться спілкуватися з позивачем, оскільки мама її залякує. Стверджує, що з його боку залякування доньки ніколи не було, він ніколи не забороняв ні сину, ні дочці бачитись з мамою. Враховуючи викладене, просить визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та провадження у справі відкрито.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31 травня 2022 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання дітей та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради надала письмові пояснення від 17 червня 2022 року, відповідно до яких вважає, що визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з одним з батьків є недоцільним.

02 листопада 2022 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею. Крім того, просила поновити строк на звернення до суду із зустрічною позовною заявою, оскільки вона вважала, що попереднім адвокатом подано зустрічну позовну заяву, просила врахувати період захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19 та введення на території України воєнного стану.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03 листопада 2022 року у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено, зустрічну позовну заяву повернуто, роз`яснено ОСОБА_2 право звернутися до суду в загальному порядку.

Ухвалою від 03 листопада 2022 року Сихівський районний суд м. Львова зупинив провадження у справі №464/7874/21 на час проведення у справі судово-психологічної експертизи дітей.

07 листопада 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Сихівського районного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації, про визначення місця проживання дітей.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 25.11.2022 вказану позовну заяву направлено до Личаківського районного суду м. Львова (справа №464/5293/22).

11 січня 2023 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Враховуючи те, що обставини, які були підставою зупинення провадження у справі №464/7874/21 відпали, Сихівський районний суд м. Львова ухвалою від 13 лютого 2023 року поновив провадження в справі.

14 березня 2023 року ОСОБА_2 надала суду письмові пояснення у справі №464/7874/21.

31 березня 2023 року від представника ОСОБА_2 , адвоката Левик С.А., до Личаківського районного суду м. Львова надійшло клопотання про передачу справи до Сихівського районного суду м. Львова для розгляду за територіальною підсудністю.

Ухвалою від 05 квітня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова справу №464/5293/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання дітей передав на розгляд до Сихівського районного суду м. Львова для розгляду за підсудністю.

23 травня 2023 року ухвалою Сихівського районного суду м. Львова цивільну справу №464/7874/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання дітей передано на розгляд судді Сихівського районного суду м. Львова Шашуріній Г.О. для вирішення питання про її об`єднання з цивільною справою №464/5293/22.

Ухвалою від 06 липня 2023 року Сихівський районний суд м. Львова в об`єднанні цивільних справ відмовив, постановив цивільну справу № 464/5293/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей передати на розгляд судді Сихівського районного суду м. Львова Чорної С.З. для вирішення питання про її об`єднання з цивільною справою № 464/7874/21.

Ухвалою від 28 липня 2023 року об`єднано цивільну справу №464/7874/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, про визначення місця проживання дітей зі справою №464/5293/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дітей та присвоєння номера справи №464/7874/21 (пров. №2/464/462/23).

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалась на те, що з часу, коли дітям виповнилось чотири місяці і до трьох років проживала з дітьми у своїх батьків у с. Болотня Перемишлянського району Львівської області, оскільки потребувала постійної допомоги. Чоловік весь час був на роботі, а коли приходив додому, то казав, що змучений і потребує відпочинку. Протягом того часу батько приїжджав до дітей раз на місяць, пояснюючи це тим, що він працює або що дорога дорого коштує. Не зважаючи на це, влітку 2015 року батько їздив з друзями на відпочинок до Туреччини без неї та без дітей. Коли дітям виповнилось три роки вона з дітьми повернулась до Львова, щоб діти відвідували дитячий садок. Зі слів матері, з народження дітей і до часу, поки діти пішли у садочок вона не працювала, повністю займалась доглядом за дітьми, їх вихованням, дбала про фізичний та розумовий розвиток дітей, здоров`я. Батько практично не брав участі у вихованні дітей до досягнення ними трирічного віку. Стверджує, що завжди піклувалась про дітей, їх здоров`я, навчання, розвиток. Оскільки у неї ненормований робочий графік, то вона забирала дітей зі школи, гуляла з ними, годувала, відвідувала з дітьми різні додаткові гуртки, секції. Організовувала дозвілля дітей, багато часу проводила з ними.З вересня 2021 року у неї з ОСОБА_1 почались конфлікти з приводу методів виховання дітей та агресії до дітей. Батько застосовував до дітей строгі покарання, постійно кричав на дітей, фізично карав дітей, уроки діти виконували з постійними сльозами. Батько забороняв дітям бавитись разом, оскільки йому це заважало відпочивати. Батько не дослухався до порад щодо виховання дітей, навіть до порад фахівців. Через таку поведінку батька діти стали неспокійними, також почали проявляти агресію. Зважаючи на таку ситуацію, вона наполягала на розірванні стосунків та окремому проживанні. Оскільки вона шукала квартиру, яку можна було б винайняти, попросила ОСОБА_1 дозволити їй з дітьми залишитись проживати у квартирі АДРЕСА_2 до того часу, поки вона не знайде квартири. Однак, ОСОБА_1 створив їй неможливі умови для проживання. Тому, вона зібрала свої речі, речі доньки і хотіла зібрати речі сина, щоб вони разом переїхали на орендовану квартиру, проте, у той день, коли вона переїжджала, батько забрав сина і у квартирі його не було. На наступний день, коли вона повернулась у квартиру, щоб забрати сина, ОСОБА_1 вигнав її з квартири, викинувши речі. З її слів, батько налаштував сина проти неї, заборонив синові будь-куди з нею йти. З часу окремого проживання батько усунув її від виховання сина, усіляко перешкоджав спілкуванню з сином, забрав у дитини мобільний телефон, годинник, через який вона з сином спілкувалась, заблокував її номер телефону у сина. Практично півроку вона не бачила сина, ОСОБА_1 не допускав її до дитини. За рік проживання сина з батьком, ОСОБА_1 дозволив їй не більше п`яти разів побачити сина і провести з ним час. У зв`язку з вказаним, вона 18 жовтня 2022 року звернулась з заявою у Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради про визначення способів участі у вихованні сина та спілкуванні з сином. Зазначила, що на відміну від батька не чинить перешкод у спілкуванні доньки з батьком. Донька бачиться з батьком, їздить до бабусі зі сторони батька. Висновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації від 24 травня 2022 року №34-вих-261 є недостатньо обґрунтованим та суперечить інтересам дітей, просить не брати його до уваги. Зазначає, що місце проживання дітей з батьком вони не визначали, батько одноособово вирішив, що син буде проживати з ним. На її думку, діти повинні проживати разом, оскільки є двійнятами. Вказує, що є фінансово та матеріально забезпеченою, має гнучкий графік роботи, створила належні умови для проживання дітей, у випадку проживання дітей з нею не чинитиме батькові перешкод у вихованні дітей, а тому просить визначити місце проживання обох дітей разом з нею.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Цепко Ірина Степанівна позовні вимоги ОСОБА_1 підтримали з підстав, що викладені у позовній заяві, просили позов задоволити повністю. У задоволенні позову ОСОБА_2 просили відмовити. Позивач повідомив, що син і надалі проживає разом з ним, має значні досягнення у спорті, добре вчиться, є старостою класу, з донькою він бачиться, але не часто. Зі слів ОСОБА_1 , співмешканець матері вчинив насильство відносно їхньої малолітньої доньки, з приводу чого він викликав поліцію. Також наголосив на тому, що жодним чином не чинить відповідачці перешкод у спілкуванні з сином.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Левик Соломія Андріївна позов ОСОБА_1 заперечили, просили задоволити позов ОСОБА_2 з підстав, викладених у ньому. ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 і надалі чинить їй перешкоди у вихованні сина та зустрічах з ним, через що вона змушена була звертатися до Сихівської районної адміністрації, як органу опіки та піклування, а потім до Сихівського районного суду м. Львова з заявою про забезпечення позову у справі №464/7874/21 та з позовом про усунення їй перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з сином, що підтверджується рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2024 та постановою Львівського апеляційного суду від 22 липня 2024 року. Натомість, вона не чинить ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з донькою, а навпаки сприяє їх спілкуванню.

Представник третьої особи Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування Андрусишин В.І. підтримав висновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 24 травня 2022 року №34-вих-261, згідно з яким визначати місце проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоцільно.

Заслухавши вступні слова учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, а позов ОСОБА_2 задоволити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_1 та ОСОБА_8 20 липня 2013 року уклали шлюб, який зареєстрований Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 12.04.2022 шлюб між сторонами розірвано.

У шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася двійня: син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 .

Встановлено, що з вересня 2021 року ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_9 , 2014 р.н., ОСОБА_2 проживає разом з донькою ОСОБА_10 , 2014 р.н.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 07 грудня 2022 року №397 ОСОБА_2 з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено час зустрічей:

1. Перша та третя субота з 10.00 год. до 19.30 год. діти проводять час з мамою.

2. Третя та четверта неділя з 10.00 год. до 19.30 год. діти проводять час з татом.

3. Вівторок з 15.30 год. до 19.30 год. діти проводять час з мамою.

4. Четвер з 15.30 год. до 19.30 год. діти проводять час з татом.

5. Інший спосіб у вихованні дітей за домовленістю між батьками.

У квітні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Сихівського районного суду м. Львова з позовом про усунення перешкод щодо участі у вихованні та спілкуванні з сином (справа №464/2710/23).

Ухвалою суду від 14 серпня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у першу та другу суботу з 10.00 год. до 19.30 год. та у вівторок з 15 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. до набрання рішенням законної сили у вказаній справі.

Згідно з інформацією вихователя ЗДО «Барвінок» від 27 жовтня 2022 року під час відвідування дітьми закладу обоє батьків приділяли належну увагу своїм дітям, любов та піклування.

Відповідно до характеристик ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , наданих 21 вересня 2021 року та 22 серпня 2022 року середньою загальноосвітньою школою №73, діти навчаються в одному класі з 2020 року, мають навчальні досягнення достатнього та середнього рівнів, підтримують охайний зовнішній вигляд, дотримуються правил поведінки, родина співпрацює зі школою у вихованні дітей.

З характеристики на спортсмена ОСОБА_6 вбачається, що хлопець займається карате з 2019 року. За цей час брав участь у різних змаганнях, регулярно відвідує тренування, приводить Назара тато ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією тренерів з плавання від 27 жовтня 2022 року та 29 вересня 2022 року ОСОБА_7 з шести років займається плаванням, дружелюбна, чемна, слухняна, спокійна; на заняття дитину найчастіше приводила і забирала мама, вона ж і цікавилась успіхами та оплачувала заняття.

Як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 працюють, мають стабільний дохід, характеризуються з позитивної сторони, забезпечені житлом.

Згідно з актами обстежень умов проживання від 20 квітня 2022 року обоє батьків мають всі необхідні умови для проживання і розвитку дітей.

Як встановлено у судовому засіданні, на даний час, батько з сином проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а мати з донькою проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 повідомив, що у вказаній квартирі проживає разом з сином та цивільною дружиною. ОСОБА_2 повідомила, що вона постійно у квартирі проживає лише вона з донькою, один раз на місяць до неї приїжджає її хлопець та залишається у них проживати на тиждень.

У протоколах діагностичного обстеження дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_7 від 05.05.2022, проведеного дослідником ОСОБА_12 , вказано, що ОСОБА_13 переживає психологічний дискомфорт (тривожність) і депривацію (відкинутість) через неможливість жити у повноцінній сім`ї та розлуку з сестрою. Ситуація розлуки з братом негативно позначається на психологічному стані ОСОБА_14 (дитина пригнічена) і потребує корекції. Рекомендовано з метою покращення емоційного комфорту дітей і зняття психологічної напруги у братика і сестрички, їхнього зближення та можливості більш тісного спілкування батькам забезпечити дітям умови спільного проживання.

24.05.2022 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради надала висновок органу опіки та піклування, у якому вказала, що вважає за недоцільне визначати місце проживання малолітніх: Пришяка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи такий висновок тим, що місце проживання дітей фактично визначено між батьками.

У матеріалах справи є звернення ОСОБА_1 від 16 вересня 2023 року на гарячу лінію «102» про нібито вчинення насильства співмешканцем ОСОБА_2 відносно їх малолітньої доньки. Проте, доказів, які б підтверджували факт вчинення насильства, сторони суду не надали, та такі у матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_2 також долучила до матеріалів справи копію довідку за результатами проведення перевірки за її зверненням 26 червня 2022 року на гарячу лінію «102» про те, що її колишній чоловік у спеку залишив доньку в автомобілі на 30 хв., про що пожалілась дитина мамі. Однак, з документів вбачається, що надалі заявниця повідомила, що допомоги поліції не потребує, оскільки вже сама забрала дитину.

Відповідно до інформації, наданої Медичним центром «Гайдук.Педіатрія» від 30 вересня 2022 року ОСОБА_2 з народження дбає про здоров`я дітей, проходить з дітьми усі необхідні медичні обстеження, виконує рекомендації лікаря, є присутньою при огляді дітей, звертається щодо надання консультацій стосовно лікування та профілактики захворювань у дітей, здійснює оплату за медичні послуги.

17 липня 2024 року у судовому засіданні у присутності представників сторін: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представника органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради Андрусишина В.І. та практичного психолога Клініки психічного здоров`я дітей, підлітків та молоді Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр» ОСОБА_16 , суд з`ясовував думку дітей щодо їх місця проживання.

Під час заслуховування думок дітей як ОСОБА_14 , так і ОСОБА_13 висловили бажання і надалі проживати з тим з батьків, з ким вони і проживають.

Після заслуховування думок дітей суд з`ясовував також думку експерта, яка була присутньою під час опитування дітей. Експерт повідомила, що очевидним є вплив батька на дитину (сина), дитина боїться говорити правду про факти, які є насправді; ОСОБА_13 часто відчував себе наляканим, губився, почував себе невпевнено; відповіді хлопчика не завжди відповідали фактам. Психолог вважає, що має місце психологічне насильство з боку батька відносно сина. Щодо висловлення думки дівчинки про бажання жити разом з мамою, експерт повідомила, що у такому віці дівчатка зазвичай є значно ближчими до мами, ніж до тата. Зауважила, що ОСОБА_14 при опитуванні поводила себе вільніше, ніж ОСОБА_13 .

З`ясувавши думку дітей, а також заслухавши сторони, суд встановив, що малолітня ОСОБА_14 , хоч і проживає на момент розгляду справи з мамою у м. Винники, проте дитина навчається у тій самій школі, що й навчалась, часто бавиться у подвір`ї, де вони колись проживали, зі своїми друзями та братом. Тобто, суд прийшов до висновку, що мама дбає про збереження дитиною її сталих соціальних зв`язків та не має наміру їх розривати у майбутньому.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зроблено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що поведінка батьків, їх авторитет відіграє суттєву роль у вихованні дитини, адже дитина не має самостійного досвіду соціальної поведінки, а тому успадковує досвід і поведінку авторитетних для неї батьків. Найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батьків. Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків. Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суди попередніх інстанцій в контексті першочергового врахування саме інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, дотрималися норм матеріального права, зокрема, врахували, що батько самовільно забрав сина з дитячого садочка, та не надавав можливості зустрічатися та спілкуватися позивачці з сином, що суперечить сімейним цінностям, які полягають в повазі один до одного та якнайкращому вихованні дитини, ураховуючи інтереси дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини) передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з частиною третьою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, з огляду на те, що дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним.

Ухвалюючи рішення від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13), ЄСПЛ вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ «Хант проти України», № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналіз наведених норм права і практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас у частині шостій вказаної статті зазначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до пункту 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини. Під час розгляду питання про визначення місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини. Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 24 травня 2022 року №34-вих-261 визначати місце проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоцільно.

Суд не може погодитись з таким висновком органу опіки та піклування, оскільки він є поверхневим, не достатньо мотивованим, таким, що не відображає повної та об`єктивної інформації, а містить лише перелік документів, не враховує протоколи діагностичних обстежень дітей психолога ОСОБА_17 , у яких батькам рекомендовано забезпечити дітям умови спільного проживання, а основне, суд вважає, що такий висновок не буде відповідати найкращим інтересам малолітніх ОСОБА_11 , 2014 р.н., та ОСОБА_7 , 2014 р.н.

Відповідно до частин першої, другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.

А тому, думка малолітнього ОСОБА_13 щодо бажання проживати разом з батьком, є непереконливою з огляду на малолітній вік дитини, тривалий час проживання з батьком, чинення батьком перешкод матері у вихованні сина та конфлікт між батьками щодо визначення місця його проживання.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити безперешкодне спілкування сина з обома батьками, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків, зважаючи на те, що діти є двійнятами, суд прийшов до висновку про те, що визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у цій справі разом з матір`ю буде відповідати якнайкращим інтересам дітей з огляду на їх вік, потребу у материнській турботі, догляді, повноцінному вихованні та гармонійному психологічному розвитку і це не вплине на реалізацію батьком його прав на участь у вихованні дітей. Батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дітей, стан їх розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати.

Крім цього, згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що складаються із судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову в розмірі 1624,04 грн.

Керуючись статтями ст.ст.141, 161, 171 СК, ст.ст. 4, 19, 78, 80, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання дітей - відмовити.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дітей - задоволити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір`ю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору 1624,04 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, м.Львів, пр.Ч.Калини,66.

Повний текст рішення складено 19.09.2024

Суддя Чорна С.З.