Рішення

від 17.09.2024 по справі 505/2005/24

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2005/24

Провадження № 2/505/1845/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2024 Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

секретаря судового засіданням Мароли К.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Подільську Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 16 травня 2024 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2013 року укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , згідно з яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 840616 від 22 червня 2006 року та визнати за нею право приватної власності на зазначену земельну ділянку.

Свої вимоги мотивувала тим, що 18 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 840616 від 22 червня 2006 року. Позивач у розрахунок за договором купівлі-продажу земельної ділянки передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40 000,00 гривень, на підтвердження чого відповідач власноручно склала відповідну розписку. Сторони обумовили засвідчення даного договору нотаріально, однак відповідач ухилялася від його посвідчення, повідомила про втрату оригіналів правовстановлюючих документів, погане самопочуття, а останнім часом взагалі не виходить на зв`язок.

В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 відмовляється оформити цю угоду в нотаріальному порядку, що призвело до неможливості оформлення вищевказаної угоди в нотаріальному порядку, тому позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно якої підтримала позовні вимоги, справу просила розглянути за її відсутності.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву, згідно якої позовні вимоги визнала, та справу просила розглянути за її відсутності.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.55Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судом встановлено, що відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА № 840616 від 22 червня 2006 року на підставі рішення Алуштінського міського суду, справа № 2-2763/05 від 27.12.2005 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області.

18 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила за 40 000,00 грн. земельну ділянку площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 840616 від 22 червня 2006 року, що підтверджується договором купівлі продажу від 18.09.2013.

ОСОБА_1 у розрахунок за договором купівлі-продажу земельної ділянки передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40 000,00 гривень, що підтверджується письмовою розпискою від 18 вересня 2013 року.

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 16 квітня 2024 року, вартість земельної ділянки площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області, становить 123 081,02 грн.

Проте, незважаючи на неодноразові звернення з проханням укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_2 ухиляється від вирішення питання про укладення у нотаріальному порядку договору купівлі-продажу, в зв`язку з поганим самопочуттям, та взагалі перестала виходити на зв`язок, тому зазначена обставина перешкоджає позивачу в повному обсязі розпоряджатися цим майном.

Згідно домовленості сторін, вони не тільки домовились між собою щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, а й повністю виконали всі умови, пов`язані з купівлею-продажем вказаного нерухомого майна, однак, договір купівлі-продажу до цього часу не уклали.

Суд погоджується з доводами наведеними в позовній заяві, вважає вимоги заявлені позивачем підставними та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 208 ч. 1 п. 3 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Така згода між сторонами була досягнута по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу зазначеної силосної ями та залізобетонних колон з навісу. Зокрема, було досягнуто згоди по наступних умовах договору купівлі-продажу: визначено предмет договору купівлі-продажу, погоджено ціну товару (нерухомого майна), внесено позивачем, як покупцем, належної грошової суми за придбаний товар, споруди продавцем передані, а позивач, в свою чергу, вказане майно отримав та на власний розсуд користується та володіє ними.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином з моменту передання нерухомого майна, тобто з 18 вересня 2013 року, позивач ОСОБА_1 стала його власником.

Згідно ст. 218 ч. 3 ЦК України, якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимог щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно вимог ч. 4 ст. 200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд знаходить всі підстави для ухвалення за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 83, 175, 177, 184, 200, 206, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 208, 218, 321, 334, 638, 665 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2013 року укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , згідно з яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила земельну ділянку площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 840616 від 22 червня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: с. Коси, Подільський район, Одеська область, право приватної власності на земельну ділянку площею 4,3227 га з кадастровим номером 5122983400:01:001:0346, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Косівської сільської ради Подільського (до перейменування Котовського) району Одеської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 840616 від 22 червня 2006 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Суддя О.О. Івінський

Повне судове рішення складено 17 вересня 2024 року.