Рішення

від 19.09.2024 по справі 120/7091/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 вересня 2024 р. Справа № 120/7091/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Овал" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Овал" (далі - ТОВ "Овал", позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0101410703 та №0101450703 від 22.03.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує , що податковим органом проведено перевірку, за наслідком якої складено акт, в якому зафіксовано виявлені порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1 та п.200.4 ст.200 ПК України, а саме, завищення суми від"ємного значення з ПДВ та суми ПДВ.

З такими висновками податкового органу товариство не погоджується зазначаючи, що включило до податкового кредиту за грудень 2023 р. накладні на суму 24 134, 71 грн., що були зареєстровані в реєстрі. При цьому, позивач вказує, що висновок податкового органу стосовно того, що податкові накладні №5 від 06.12.2023 р. , №16 від 13.12.2023 р., №22 від 18.12.2023 р. складені з порушенням є хибним , адже останній не дослідив всі документи.

Також позивач вказує, що у вересні 2023 р. проведено реєстрацію накладних №15, №7, №27 , №23 та №20 та виникло право скористатись податковим кредитом . Відтак, сума від`ємного значення ПДВ за вересень 2023 р. є підсумком податкового кредиту за заблокованими раніше (серпень 2023) ПК.

Відтак, на думку позивача, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 03.06.2024 р. відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

21.06.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити та вказав, що в ході аналізу встановлено, що податкові накладні №5 від 06.12.2023 р. , №16 від 13.12.2023 р., №22 від 18.12.2023 р. складені з порушенням , а саме відображені постачальником ТОВ "Сіджест Транс" у виписаних ПК не проводились, або навпаки відбувалась перша подія , тобто попередня оплата , а податкова накладна не виписувалась та не реєструвалась.

28.06.2024 р. відповідь на відзив, в якій вказано, що відповідач не спростовує наявність операцій між позивачем та ТОВ "Сіджест Транс". Також вказує на те, що податковим органом не взято до уваги оформлення фіто санітарних сертифікатів. Окрім того, відповідачем проігноровано факт арифметичної помилки допущеної в акті, та обставин, що у серпні та вересні 2023 р. податкові накладні були зареєстровані.

Ухвалою від 19.09.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом сторін.

Розглянувши матеріали справи , оцінивши докази, суд встановив наступне.

В період з 16.02.2024 р. по 26.02.24 р. Головним управління ДПС у Вінницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Овал" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за грудень 2023 р., за наслідком якої складено акт від 04.03.24р. №8892/02-42-07-03/32537732, в якому зафіксовано порушення п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 200.4, 200.7 та п.200.9 ст.200 ПК України.

Зокрема вказано, що підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 за грудень 2023 року на суму 117 534 грн. Зазначено, що занижено від`ємне значення на суму 62 920 грн.

Вказані висновки податковим органом зроблено виходячи з того, що в п. 44.1 ст. 44, п.198.1 п.198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, ТОВ "ОВАЛ" завищено податковий кредит в сумі 13 577 грн., в тому числі: за грудень 2023 року в сумі 13577 грн. Перевіркою аналітичних даних по рахунку 631 встановлена неузгодженість даних, що містяться в отриманих податкових накладних з фактичними операціями, які проведені в звітному періоді.

Дана невідповідність полягає в відображенні постачальником ТОВ "СІДЖЕСТ ТРАНС" податкових накладних сумарних показників за операціями, які на дату декларування податкової накладної не проводились, або навпаки відбувалася перша подія, тобто попередня оплата, а податкова накладна не виписувалася та в ЄРПН не реєструвалася, а саме: згідно додатку 1 декларації з ПДВ за грудень 2023 року ТОВ "ОВАЛ" включило до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ "СІДЖЕСТ ТРАНС" період грудень 2023 року на суму ПДВ 24 134,71 грн. ТОВ "СІДЖЕСТ ТРАНС" складено для ТОВ "ОВАЛ" наступні податкові накладні. включені ТОВ "ОВАЛ" до складу податкового кредиту за грудень 2023 року: №5 від 06.12.2023 р., №16 від 13.12.2023, №22 від 18.12.2023 та №31 від 29.02.2023 р.

В ході аналізу встановлено, що податкові накладні №5 від 06.12.2023 на суму ПДВ 8337,45 грн., № 16 від 13.12.2023 на суму ПДВ 1 709,04 грн., № 22 від 18.12.2023 на суму ПІДВ 3530,41 грн. складені з порушенням, а саме в відображенні постачальником ТОВ "СІДЖЕСТ ТРАНС", (код за ЄДРПОУ - 41223562) у виписаних податкових накладних сумарних показників за операціями, які на дату складання податкової накладної не проводились, або навпаки відбувалася перша подія, тобто попередня оплата, а податкова накладна не виписувалася та в ЄРПН не реєструвалася, Зазначені вище порушення податкового законодавства призвело до завищення ТОВ "OBAJI" податкового кредиту за грудень 2023 р. в сумі 13577 грн.

Також вказано, що ТОВ Овал за вересень 2023 р. включило до складу податкового кредиту податкові накладні №7 від 14.08.2023 р., №15 від 17.08.2023 р., №23 від 25.08.2023 р., №27 від 29.08.2023 р., №3 від 06.09.2023 р., №5 від 07.09.2023 р, №8 від 12.09.223 р., №9 від 11.09.2023 р., №14 від 15.09.2023 р., №17 від 18.09.2023 р., №23 від 20.09.2023 р., №26 від 22.09.2023 р., №29 від 25.09.2023 р., №36 від 29.09.2023 р.,, №38 від 30.09.2023 р.

При цьому, ПК №27 від 29.08.2023 р., №14 від 15.09.2023 р., №23 від 20.09.2023 р., №29 від 25.09.2023 р., №36 від 29.09.2023 р.,, №38 від 30.09.2023 р., складені з порушенням, що призвело до завищення ПДВ за вересень 2023 р. на суму 41 037 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 22.03.24р. №0101450703 форма ВЗ, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні 62 920 грн.;

- від 22.03.24 р. №0101410703 форма В1", яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ розмірі 54 614 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 27 307 грн.

В подальшомуці рішення оскаржені до ДПС України, однак рішенням від 10.05.2024 р. спірні рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із цими рішеннями позивач звернувся до суду із позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог,суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань .

Згідно п. 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом частин першої і другої статті 9 Закону № 996-XIV для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, підставою для зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість є встановлення в ході перевірки результатів діяльності платника податків безпідставного завищення відповідного показника.

В контексті наведеного, оцінюючи спірні рішення суд вказує наступне.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Верховний Суд уважає, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів контролюючого органу має дослідити фактичні правовідносини учасників, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальною господарською діяльністю.

Оцінюючи спірне рішення, суд зазначає про наступне.

Так, матеріалами справи підтверджується, що між замовником ТОВ "Овал" та ТОВ Сіджетст Транс укладений Договір ТЕО №16-20 від 03.07.2020 р.

Відповідно до п. 3.4 Замовник здійснює 100 % переплати за послуги Експедитора. За угодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково уточнюється в додатку до Договору.

Станційні витрати і витрати пов`язані з переадресацією оплачуються окремо по узгоджених заявках, Замовник зобов`язаний сплатити протягом 5 днів на підстав інвойсу.

На виконання умов Договору надано послуги на суму 196 138, 80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 8 337, 45 грн.

При цьому, 125 000 грн. було внесено , як попередня оплата експедиторських послуг за наслідком чого складено ПК № 6 від 06.12.2023 р., тобто накладна складена за правилом першої події.

В подальшому, згідно акту №228 від 06.12.2023 р. складено накладну №5 від 06.12.2023 р. на суму 66 441, 50 грн., що включало оплату експедиторських послуг, станційних зборів та винагороду експедитора. Виконані послуги згідно даного акту на суму 196 138, 80 грн. частково були оплачені на суму 125 000 грн.

Відтак, ПК №5 від 06.12.2023 р. складена на різницю між оплатою послуг (125 000 грн.) та наданими послугами (66 441, 50 грн.), без врахування вартості оформлення сертифікації 4 697, 30 грн., оскільки така не оподатковується.

В подальшому, 13.12.2023 р. позивачем внесено на рахунок ТОВ Сіджетст Транс попередню оплату за експедиторські послуги, винагороду експедитора за виключенням оформлення сертифікації, згідно платіжного доручення від 13.12.2023 р. (на суму 270 000 грн.). За наслідком даної оплати складено, зокрема ПК № 16 від 13.12.2023 р. та ПК №17 від 13.12.2023 р.

Факт виконання послуг на суму 41 207,42 грн., підтверджується актом №236 від 18.12.2023 р.

В подальшому, згідно акту №237 від 18.12.2023 р. та платіжної інструкції від 18.12.2023 р. (а.с. 103), складено накладну №22 від 18.12.2023 р. на суму 21 182, 45 грн., що включало оплату станційних зборів та винагороду експедитора.

Дана накладна складена на різницю між вартістю наданих послуг та вже зареєстрованими накладними №17 та №18, зокрема вартість послуг по акту 457 755, 57 210 000 (сума зобов`язань по ПК №18 від 15.12.2023 р.) 226 573, 12 (сума зобов`язань по ПК №17 від 13.12.2023 р.) = 21 182, 45 грн.

Внаслідок оплати послуг згідно платіжних інструкцій від 29.08.2023 р. (а.с.118), 15.09.2023 р. (а.с. 126) , від 25.09.2023 р. (а.с.140), від 20.09.2023 р. (а.с. 147), від 29.09.2023 р. (а.с.157), акту №181 від 30.09.2023 р. (а.с. 160), складено ПК №27 від 29.08.2023 р., №14 від 15.09.2023 р., №23 від 20.09.2023 р.,№29 від 25.09.2023 р., №36 від 29.09.2023 р.,, №38 від 30.09.2023 р.

Всі вищевказані накладні зареєстровані в ЄРПН, при цьому, суд вказує, що під час реєстрації ПК контролюючий орган перевіряв правильність податкових накладних, та у разі виникнення питань щодо правомірності таких, мав право зупинити та/або відмовити у реєстрації податкових накладних.

Однак, як зазначено податковим органом в акті перевірки всі ПК зареєстровані, інших мотивів, які б свідчили про фіктивність операцій чи про те, що господарські операції не відбулись між позивачем та контрагентом не навдено.

При цьому, суд вказує на те, що ПК №27 від 29.08.2023 р., №14 від 15.09.2023 р., №23 від 20.09.2023 р.,№29 від 25.09.2023 р., зареєстровані у вересні 2023 р., відповідно, право на податковий кредит виникло саме у вересні 2023 р.

Спірні господарські операції підтверджується первинними документами, в тому числі фітосанітарними сертифікатами, належно складеними та зареєстрованими податковими накладними, та сплатою коштів за наданні послуги. Жодних претензій щодо відсутності первинних документів, які підтверджують спірні господарські операції та/або їх невідповідність вимогам чинного законодавства, в Акті не зафіксовано.

Окремо суд вказує, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі в наслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності здійснення господарської операції.

Відтак, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 17 листопада 2020 року у справі № 813/2761/17, від 21 січня 2021 року у справі № 820/4411/16 та від 17 листопада 2021 року у справі № 120/3426/19-а.

Отже, суд погоджується із доводами представника позивача, що в акті документальної перевірки не наведено фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини товариства позивача, а висновки щодо не вірної реєстрації податкових накладних спростовані тим, що такі вже зареєстровані у відповідному реєстрі.ю

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення з боку його контрагентом.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем не було допущено порушень положень п. 198.1, 198.2 ст.198, п. 200.4, п.200.7,п.200.9 статті 200, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту та декларування суми від`ємного значення, яке враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду .

Відтак, спірні рішення прийняті за відсутності на те правових підстав, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судовий збір понесений позивачем у даній справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №0101410703 та №0101450703 від 22.03.2024 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150) сплачений судовий збір в розмірі 6056 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Овал" (вул. Пирогова, 52а, оф.405, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 32537732).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Овал" (вул. Пирогова, 52-а, офіс 405, м.Вінниця, ін 32537732)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шоес, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150)

Повний текст рішення сформовано 19.09.2024 р.

СуддяВоробйова Інна Анатоліївна