Рішення

від 18.09.2024 по справі 140/5948/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5948/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач 1) та ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , позивач 2), в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , законний представник), звернулися з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (далі Департамент, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у заміні наявного статусу члена сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни на статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; зобов`язання встановити статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видати посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначили, що ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 мають статус члена сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Вказали, що звернулися з заявами до відповідача про заміну наявного статусу члена сім`ї загиблого на статус члена сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, проте отримали відмову у зв`язку із відсутністю необхідних підтверджуючих документів.

Позивачі не погоджуються із вказаною відмовою та вважають, що на підставі п. 5 статті 10-1 Закону №3551-ХІІ мають право на отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та посвідчення встановленого зразка відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (далі Положення №302), оскільки статус батька позивачів ОСОБА_1 як учасника бойових дій підтверджується належними та достатніми документами: посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 29.04.2020; довідкою в/ч НОМЕР_4 від 18.03.2019 № 313/окпос/8375д, довідкою виданою головним управлінням ДФС у Луганській області від 29.07.2021 №732/9/12-97-13, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 14.07.2021, довідкою в/ч Л0135ІІ від 18.09.2019 М 313/окпос/8375д, довідкою ГУ ДФС у Луганській області від 29.07.2021 N9732/9/12-97-13; постановою №2 від 22.04.2022, прийнятою ВЛК ДУ «ТМО МВС України у Волинській області».

Вважають дії відповідача щодо відмови у встановленні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 статусу членів сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та не видачі відповідних посвідчень протиправними.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що до поданих заяв про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України позивачами додано постанову від 22.04.2022 № 2 з Протоколу засідання М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України у Волинській області» від 22.04.2022 № 25, відповідно до якої захворювання, яке призвело до смерті ОСОБА_1 - так, пов`язане із захистом Батьківщини, що не відповідає формулювання причинного зв`язку смерті ОСОБА_1 вимогам наказу МВС № 285, а померлий ОСОБА_1 не був військовослужбовцем жодного із військових формувань.

Зауважили, що визначене у постанові від 22.04.2022 № 2, ВЛК ДУ ТМО МВС України по Волинській області» формулювання причинного зв`язку смерті ОСОБА_1 не відповідає вимогам наказу Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 та не є підставою для надання позивачам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, враховуючи вимоги постанови КМУ від 23 вересня 2015 р. № 740.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_2 мають статус члена сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого Державною фіскальною службою України 29.04.2020, ОСОБА_1 мав статус учасника бойових дій.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернулися з заявами до відповідача про заміну наявного статусу члена сім`ї загиблого на статус члена сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

09.04.2024 листами Департаменту № 3964/2024, №3965/2024 відмовлено у задоволенні заяв позивачів, оскільки визначене у постанові від 22.04.2022 № 2 ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Волинській області» формулювання причинного зв`язку смерті ОСОБА_1 не відповідає вимогам наказу Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 та не є підставою для надання позивачам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, враховуючи вимоги постанови КМУ від 23 вересня 2015 р. № 740.

Не погоджуючись з вищевказаними відмовами Департаменту, позивачі звернулася з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі за текстом - Закон №3551-XII).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону №3551-XII до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Частиною четвертою статті 10-1 Закону №3551-XII передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Матеріалами справи встановлено, що позивачі мають статус члена сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , виданими Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради 19.05.2024 та 20.05.2024 відповідно.

Згідно п. 2 Наказу № 246 ГУ ДФС у Луганській області від 17.08.2021 року «Про закінчення службового розслідування» - смерть 10 липня 2021 року полковника податкової міліції ОСОБА_1 , заступника начальника другого відділу Управління оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції Головного управління ДФС у Луганській області сталася по раптовому погіршенні стану здоров`я під час виконання ним службових обов`язків, що призвело до смерті. Виходячи з цього нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків.

Згідно з постановою Військово-лікарської комісії від 22.04.2022 № 2 субарахноїдальний крововилив з серединної мозкової артерії захворювання ОСОБА_1 , яке призвело до смерті 10.07.2021, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 18 Закону №3551-XII особам, які мають право на одночасне отримання посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни та члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, видається одне посвідчення за їх вибором.

Водночас, відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі за текстом Положення №302), посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з пунктом 4 Положення №302 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого», а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України».

Абзацом другим пункту 7 Положення №302 передбачено, що «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім`ї загиблого», «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Відповідно до пункту 12-1 Положення №302 особам, які одночасно мають право на встановлення правового статусу згідно із статтями 10 і 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається одне посвідчення за їх вибором.

Пунктом 13-1 Положення №302 зазначено, що у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучає уповноважений на видачу посвідчень орган, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення, та інформує у триденний строк Мінветеранів з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони інформації з обмеженим доступом за формою згідно з додатком 2.

Враховуючи, що позивачі є синами учасника бойових дій, який помер внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, суд вважає, що позивачі відповідно до вимог пункту 5 статті 10-1 Закону № 3551-XII мають право на встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України та отримання відповідного посвідчення, а тому відповідач неправомірно відмовив у задоволенні заяви про видачу таких посвідчень.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не був військовослужбовцем жодного з військових формувань суд до уваги не приймає, оскільки дане припущення спростовується дослідженими судом довідками в/ч НОМЕР_6 від 18.09.2019 № 313/ОКПОС/8375д та ГУ ДФС в Луганській області від 29.07.2021 № 732/9/12-97-13 проте, що ОСОБА_1 з 26.06.2019 по 10.07.2021 брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів на підставі відповідних наказів Генерального Штабу Збройних Сил України та Командувача об`єднаних сил, що відповідає підставі п. 4 ПКМУ № 740 від 29.09.2015 про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, оскільки даною. Нормою передбачено як підстава надання вищевказаного статусу смерть внаслідок захворювання одержаного внаслідок безпосередньої участі в антитерористичній операції, як і зазначено в постанові № 2 від 22.04.2022. ТМО МВС України у Волинській області про причини і зв`язок захворювання по ОСОБА_1 - захворювання, яке призвело до смерті 10.07.2021 - так, пов`язане із захистом Батьківщини. Також не приймає до уваги посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо невідображення в медичній документації причинного зв`язку захворювання зі смертю, оскільки за дослідженим судом протоколом № 25 від 22.04.2022 до постанови № 2 військово-лікарської комісії МВСУ по Волинській області комісією встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 виникло під час перебування в районах антитерористичної операції в період її проведення і за змістом цього протоколу, так, пов`язане із захистом Батьківщини, що відповідає вимогам наказу МВС України № 285 від 03.04.2017 «Про затвердження Положення про діяльність медичної військово-лікарської Комісії МВС України».

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є дітьми померлого, поширюється дія пункту 5 статті 10-1 Закону України № 3551-XII.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України, встановлених обставин, суд дійшов висновку проте, що відповідач без достатніх правових підстав відмовив позивачам у встановленні статусу члена сім`ї померлого Захисника України, які в розумінні п. 5 ст. 10-1 Закону № 3551-XII належать до даної категорії осіб, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відмови у заміні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявного статусу члена сім`ї загиблих (померлих) ветеранів війни на статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.

Зобов`язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради встановити статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника України» з урахуванням висновків суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ).

Позивач 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ).

Законний представник: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_9 ).

Відповідач: Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради (43025; Волинська область, м. Луцьк, просп. Волі, 4А; код ЄДРПОУ 03191963).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич