Рішення

від 17.09.2024 по справі 160/14265/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокуСправа №160/14265/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Група «ТНП» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Київської митниці в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року; картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Київської митниці №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» скориговано митну вартість товарів за ЕМД №24UA1O0060205216U5 від 22.02.2024 року в сторону збільшення, яка вплинула на розмір митних платежів. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2024/000011/2 протиправними, оскільки підприємством був поданий повний пакет документів, які містять відомості щодо числових значень митної вартості ввезеного товару та не містять жодних розбіжностей та неточностей у відповідності до вимог ст. 53 Митного кодексу України. Відмова митниці у визнанні митної вартості з урахуванням наданих документів є необґрунтованою, оскільки не проведена оцінка всіх наданих документів щодо неможливості застосування основного методу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 року прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Київською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.04,2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тортова Група «ТНП» та «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD» (Китай) було укладено зовнішньо - економічний Контракт №MEIBO-TNPTG-2020, за умовами якого, ТОВ «ТГ «ТНП» (Покупець) купує товар у «JIAOZUO МЕІВО CERAMIC CO.LTD»,- Китай (Продавець).

Пунктом 1.1 Контракту визначено, що Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити на умовах FOB, QINGDAO, Китай /Інкотермс 2000/ товари, асортимент, номенклатура, кількість, ціна та порт відвантаження яких вказується в Специфікаціях до цього Контракту.

Відповідно до п. 2.1 Контракту, ціна на товар встановлюється в доларах США, на умовах FOB, QINGDAO, Китай та вказується у специфікації на відповідну поставку.

Згідно п. 6.1. Контракту, оплата за партію товару здійснюється на умовах (якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації):

- 30% передоплата балансовий платіж по відповідному інвойсу не пізніше 2 тижнів від дати виходу товару з порту відвантаження та після отримання Покупцем копії коносаменту. Датою виходу товару з порту відвантаження рахувати дату, вказану у коносаменті.

15.05.2020р. між ТОВ «ТГ «ТНП» та «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO.LTD» (Китай) було підписано Додаткову угоду №1 до Контракту №MEIBO-TNPTG-2020, у якій Сторони внесли зміни до п. 7 Контракту, виклавши умови застосування ексклюзивних прав на продаж товарів торгівельної марки КЕRАМІА.

03.04.2023 року сторони також уклали Додаткову угоду №2 до Контракту №MEIBO-TNPTG-2020 змінивши пункт 10.6 Контракту й виклавши його наступним чином: «Дійсний Контракт вступає в силу з моменту його підписання й діє протягом 7 років, а в частині взятих Сторонами на себе обов`язків - до повного їх виконання. Закінчення строку дії Контракту не призводить до закінчення зобов`язана сторін по платежем та врегулюванню претензій, Контракт вважається виконаним в повному обсязі з моменту виконання сторонами взятих на себе зобов`язань в повній мірі».

Додатковою угодою №3 від 15.06.2023 року Сторони визначили, що з 19.06.2023 року усі Специфікації та Додаткову угоди до Контракту та Специфікацій будуть складатися англійською та українською мовами, при різночитанні яких перевага буде віддаватися англійському тексту.

Додатковою угодою №4 від 24.08.2023 року Сторони погодили змінити преамбулу Контракту та виклали її в такій редакції: «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO, LTD» компаній, організовано та існуюча відповідна до законодавства Китаю, в особі Директора Jitiling Liu, що діє на підставі Статуту, надалі іменована «ПРОДАВЕЦЬ» з однієї Сторони та ТОВ «ТГ «ТНП», Дніпро, Україна, компанія, організована та існуюча, відповідно до законодавства України, в особі Директора Федоренко Олесі Анатоліївни, що діє на підставі Статуту, з другої Сторони, надалі іменується «ПОКУПЕЦЬ», разом Сторони, уклали цей контракт про таке, як випливає з нижчезазначеного:».

Між ТОВ «ТГ «ТНП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТСФ» був укладений Договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 210423/1-1 від 21.04.2023р., згідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АТСФ» бере на себе зобов`язання за плату й за рахунок Виконавця надавати або організовувати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

Пунктом 5.1.1 Договору сторони визначили, що для виконання своїх зобов`язань за цим Договором Експедитор має право залучати будь-яких третіх сторін (портових агентів, морські лінії, перевізників, організації по перевалці вантажів), укладати будь-які договори і виставляти рахунки від свого імені. При цьому, зобов`язання Експедитора перед третьою стороною не звільняють Експедитора від відповідальності за виконання своїх зобов`язань за цим Договором.

22.02.2024 року декларантом позивача було подано митну декларацію № 24UA1O0060205216U5, відповідно до якої була заявлена вартість товару за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції), а саме, що вказана в Комерційному Інвойсі N2MB232S-2 від 18.10.2023 року, у розмірі - 23 547, 48USD.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи:

- сертифікат якості сертифікат хімічного аналізу від 18.10.2023;

- сертифікат якості б/н від 18.10.2023;

- пакувальний лист МВ2325-2 від 18.10.2023;

- рахунок-проформа МВ2325 від 09-06.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) MB232S.2 від 28.10.2023;

- коносамент ZM2310Q364 від 22.10.2023;

- накладна ЦІМ 03138 від 03.022024;

- автотранспортна накладна 00015961 від 16.02.2023;

- сертифікат про походження товару С237779702840016 від 10.12.2023;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару swift від 16.06,2023, 19.06.2023, 21.09.2023, 31.10.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 264 від 19.02.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 278 від 22.022024 ;

- довідка про транспортні витрати №1902 від 19.02.2024;

- прейскурант (прайс лист) виробника товару комерційна пропозиція б/н від 15.05.2023

- доповнення до зовнішньоекономічного додатково угода №1 від 15.04.2020, №2 від 0304.2023, №3 від 15.06.2023, №4 від 24.08.2023, №2 від 09.06.2023 ;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних э ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів MEI80-TNPTG-2020 від 14.04.2020;

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) додатково угода №1 від 25.08.2023;

- доповнення до внутрішнього договору (контракту) заявка №7 від 20.10.2023;

- договір про надання послуг митного брокера К -110/2024 від 10.01.2024;

- договір (контракт) про перевезення 210423/1-1 від 21.04.2023;

- митна декларація 23UA100060510518UО від 30.11.2023;

- митна декларація UA 110150/2021/000694 від 20.01.2021;

- висновок експерта ДТПП №Г0-132 від 29.11.2023;

- конт, талон за 24UA100000726369 від 11.02.2023;

- КT-UA110000-00004-2021 від 19.01.2021;

- технічна схема виробництва від 29.10.2023;

- фото товару від 18.10.2023;

- судове рішення у адміністративній справі №160/8616/21 від 04.08.2021 ;

- копія митної декларації країни відправлення 23PL322080NS6EDIR7 від 15.01.2024 ;

- копія митної декларації країни відправлення 421320230000189036 від 18.10.2023;

- митна декларація за якою було відмовлено у випуску товарів 24UA100060205216U5 від 22.02.2024.

При проведені митного контролю за даною митною декларацією Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками ( далі -АСАУР) за даною МД були згенеровані наступні форми контролю: «105-2» Контроль правильності визначення митної вартості товарів; «106-2» Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами застосування системи управління ризиками згідно вимог частини першої статті 320 Кодексу та відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації), при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів здійснювались, окрім інших, у тому числі такі заходи: перевірка числового значення заявленої митної вартості; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; вивчення маршруту транспортування товарів; перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної у митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірка наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу.

Позивачем отримано від Київської митниці повідомлення в якому зазначено:

1) надано експортна МД країни відправлення № 421320230000189036 містить інформацію щодо кодування товару 6912002100. В той же час згідно до сайту stats.custams.gov.cn/indexEN, який містить статистичні відомості щодо експорту/Імпорту товарів КНР, таке кодування товару відсутнє, що може свідчити про викривлення змісту та даних в експортної МД № 421320230000189036;

2) до митного оформлення подано судове рішення № 160/8616/21, проте воно не може слугувати документом, який підтверджує митну вартість товарів. Рішення про коригування митної вартості митниці є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної процедури контролю правильності визначення митної вартості товару у кожному конкретному випадку їх Імпорту за результатом оцінки на основі пред`явлених декларантом документів у контексті ряду критеріїв (умови поставки, договірні зобов`язання, тощо);

3) до митного оформлення надано додатково угода від 24.08.2023 № 4, яка містить відмінні відомості щодо підписанта угоди, а саме «Директор Wang Cheng», що суперечить даним про Продавця згідно до вищезазначеної угоди та контракту №MEIBO-ТNPTG-2020 «Директор Jiniing Liu». Термін дії контракту ставиться під сумнів. Додатково зазначаємо, що інвойс № МВ2325-2 та специфікація №2 має підпис «Anna» на печатці фірми «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO, LTD», що неможливо співставити з даними щодо Продавця товару.

4) висновок експерта ДТПП від 29.11.2023 №ГО-1326 стосується товарів за інвойсом №МВ2325-1, який не стосується партії товарів, що оцінюється. В зазначеному Висновку для визначення ринкової вартості товару надані інші товаросупровідні документи ніж ті, які заявлені в митній декларації та надані до митного оформлення.

5) відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2020 № MEIBO-TNPTG-2020 товар постачається на митну територію України відповідно до умов поставки FOB QINGDAO, Відповідно до коносаменту від 22.10.2023 № ZM23100364 порт призначення товару - м. Гданськ (Польща). В залізничній накладній від 03.02.2024 №03138 станція відправлення товару залізничним транспортом - Славков ЛХС (Польща). В довідці про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та в рахунку на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264 зазначено вартість міжнародного перевезення вантажу від перту Гданськ до станції Ізов (Україна). Тобто декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість всіх складових витрат при перевезенні оцінюваних товарів, а саме - витрати на перевантаження, зберігання та доставки контейнерів від порту Гданськ до залізничної станції Славков.

6) у графі 20 митної декларації відповідно до контракту від 14.04.2020 № MEІBO-TNPTG-2020 задекларовано умови поставки FOB - NiNGBO (Китай). Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB, продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264, від 22.02.2024 №278, видані ТОВ «АТСФ». За результатами опрацювання даних документів встановлено наступне. Зазначені документи видані ТОБ «АТСФ». В той же час згідно даних, зазначених в коносаменті від 18.10.2023 № ZM23100364 перевізником товару є «Translated international Forwarding CO, Limited». Відповідно даних, зазначеній в залізничній накладній від 03.02.2024 № 03133 перевізником є ТОВ «ПКЛ «ЛХС - Евротерминал Словков». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документа для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно Ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.

На підставі частин 2, 3 ст.53, 54 МКУ відповідачем повідомлено позивача про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності):

- транспортні (перевізні) документи, о також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для Ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або Інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ «ТГ «ТНП» надіслано лист від 26.02.2024 №202440226/1, в якому зазначено перелік додаткових документів, які надіслані до митного органу, а також надані наступні документи: - лист від 26.02.2024 б/н про помилку в додатковій угоді від 24.08.2023 №4; -додаткову угоду від 24.08.2023 №4; - прайс - лист від 15.03.2023 б/н; - бухгалтерську довідку №1; - оборотно-сальдову відомість за січень - лютий 2024 року; - лист компанії JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO., LTD від 26.02.2024 щодо осіб, уповноважених на підпис документів.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Київською митницею прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024р., яким скориговано заявлену позивачем митну вартість товарів за резервним методом. Внаслідок коригування вартості товарів митним органом, сума додаткових нарахувань (ввізне мито та ПДВ) склала -528 028,64 грн.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку встановленим по справі обставинам, суд доходить наступних висновків.

Правовідносини, пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року).

Згідно з частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 Митного кодексу передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина 6 статті 53 Митного кодексу України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами статті 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу, контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зобов`язаний здійснювати митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів (від першого до шостого). У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Судом встановлено, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 14.04.2020 № MEIBO-TNPTG-2020 товар постачається на митну територію України відповідно до умов поставки FOB QINGDAO.

У відповідності до положень Інкотермс, термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов`язок укласти та сплатити договір морського перевезення.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом можуть надаватись: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом позивача надано Коносамент від 18.10.2023 № ZM23100364, залізнична накладна СІМ від 03.02.2024 № 03138, а також довідка про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264, від 22.02.2024 №278.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені документи: довідка про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 та рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 19.02.2024 №264, від 22.02.2024 №278 видані ТОВ «АТСФ», що не заперечується позивачем.

Разом з тим, згідно даних, зазначених в коносаменті від 18.10.2023 № ZM23100364, перевізником товару є - «Translated International Forwarding CO, Limited», а відповідно даних, зазначених в залізничній накладній від 03.02.2024 № 03138 перевізником є ТОВ «ПКП «ЛХС - Евротерминал Славков».

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача, що фактично відбулось залучення третіх осіб, адже підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару, однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 та які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.

Відповідно, посилання позивача на зроблений ними запит (без зазначення дати, номера) на який ТОВ «АТСФ» були надані копії договорів Договір між ТОВ «АТСФ» і «Сінекс», між «Сінекс» і Translead International Forwarding CO, Limited та Договір між ТОВ «АТСФ» і ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМТРЕКС» не спростовують встановлених вище обставин.

Також суд звертає увагу, що відповідно до залізничної накладної від 03.02.2024 №03138 отримувачем товару є ТОВ"СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМТРЕКС", що в свою чергу суперечить поданим до митниці документам, в яких вказані сторони - продавець та покупець. Інших документів, які б свідчили про співпрацю з ТОВ"СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "ІМТРЕКС" під час митного оформлення не додано, доказів протилежного позивачем не надано.

Також, відповідно до коносаменту від 22.10.2023 № ZM23100364 порт призначення товару - м. Гданськ (Польща). В залізничній накладній від 03.02.2024 №03138 станція відправлення товару залізничним транспортом - Славков ЛХС (Польща). В довідці про транспортні витрати від19.02.2024 №1902/01 та в рахунку на оплату транспортно - експедиційних послуг від 19.02.2024 №264 зазначено вартість міжнародного перевезення вантажу від порту Гданськ до станції Ізов (Україна).

З матеріалів справи вбачається, що декларантом позивача не надано документи, що містять відомості про вартість всіх складових витрат при перевезенні оцінюваних товарів, а саме - витрати на перевантаження, зберігання та доставки контейнерів від порту Гданськ до залізничної станції Славков (відповідно до даних Google maps відстань найкоротшим шляхом від порту Гданськ до жд.станції Славков складає 530 км).

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача, що підтверджується матеріалами справи, про понесення позивачем додаткових витрат на вивантаження товару в порту призначення та на доставку вантажу до жд.ст. Славков, тоді як вищевказані витрати не зазначені у відповідних графах декларації митної вартості та не відображені в жодному транспортному документі.

Також, суд звертає увагу, що довідка про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01, на яку посилається позивач, як на документ, що підтверджує транспортні витрати, не може вважатися належним документом, оскільки не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІУ, а згідно з п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Таким чином, довідка про транспортні витрати ТОВ «АТСФ» від 19.02.2024 №1902/01 не встановлює прав та обов`язків для ТОВ «ТГ`ТНП», не передбачена законами України, у зв`язку з чим, зазначена довідка про транспортні витрати не відповідає поняттю первинного документу та не може бути єдиним та самостійним документом, що підтверджує витрати на перевезення товарів.

Крім того, відповідно до ст. 13 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 №1955-IV, експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування.

Разом з тим, згідно вищезазначеної довідки про транспортні витрати від 19.02.2024 №1902/01 страхування вантажу не проводилось, що суперечить ст. 13 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем порушено приписи п.8 ч.2 ст.53 митного кодексу України шляхом не включення до митної вартості страхових витрат.

Таким чином, декларантом не підтверджені відомості щодо складових митної вартості на транспортування, що суперечить положенням: п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України, ч.ч . 2, 9, 10 та 21 статті 58 МК України, натомість надано не належні транспортні документи за якими ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною ЕМД, неможливо.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року справа №826/25704/15.

Також, суд зазначає, що Додаткова угода від 24.08.2023 № 4 до Контракту № MEIBO-TNPTG-2020, яка містить відмінні відомості щодо підписанта угоди, а саме: «Директор Wang Cheng», що суперечить даним про Продавця згідно вищезазначеної угоди та Контракту №MEIBO-TNPTG-2020 - «Директор Jinling Liu» отже, термін дії контракту ставиться під сумнів.

Додатково суд зазначає, що інвойс № MB2325-2 та специфікація № 2 має підпис «Anna» на печатці фірми «JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO., LTD», що неможливо співставити з даними щодо Продавця товару.

Таким чином, суд вважає, що вказане свідчить про невідповідність поданих до митного оформлення основних документів, які підтверджують митну вартіть заявленого товару.

Також, суд зазначає, що надана експортна митна декларація країни відправлення № 421320230000189036 містить інформацію щодо кодування товару 6912002100, разом з тим, згідно до сайту stats.customs.gov.cn/indexEN, (копії витягів в порівнянні з іншими кодами наявні в матеріалах справи) який містить статистичні відомості щодо експорту/імпорту товарів КНР, таке кодування товару відсутнє взагалі, що може свідчити про викривлення змісту та даних в експортної МД №421320230000189036.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що декларація країни відправлення надана без дотримання вимог ст.254 МК України (без надання перекладу експортної декларації українською мовою, в якій містяться дані, що є необхідними для перевірки або підтвердження митним органом).

Суд звертає увагу, що наданий позивачем Висновок експерта ДТПП від 29.11.2023 №ГО-1326 стосується товарів за інвойсом № MB2325-1, який не стосується партії товарів, що оцінюється. В зазначеному Висновку для визначення ринкової вартості товару надані інші товаросупровідні документи ніж ті, які заявлені в митній декларації та надані до митного оформлення.

В завданні для проведення експертизи зазначено завдання- визначити ринкову вартість посуду з грубої кераміки, що надійшов за інвойсом №MB2325-1 від 04.09.2023. Тобто висновок наданий на конкретну партію товару.

Тому, вказаний висновок ДТПП від 29.11.2023 №ГО-1326 не підтверджує заявлену митну вартість та судом оцінюється критично.

Отже, суд приходить до висновку, що надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об`єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, тому, відповідно до ст. 58 МК України, з поданих документів неможливо було підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.

Щодо додатково наданих позивачем документів до митного органу під митного оформлення, суд зазначає наступне.

У виправленій додатковій угоді від 24.08.2023 №4 підписантом значиться «Директор Jinling Liu», відповідно до митного оформлення надано одну й ту саму додаткову угоду, але підписану різними особами, що ставить під сумнів легітимність зазначеного документу та залишає під сумнівом термін дії контракту. Крім того, компанія JIAOZUO MEIBO CERAMIC CO., LTD в односторонньому порядку листом №2 інформує, що вносить виправлення 26.02.2024 в додаткову угоду №4, яку датовано 24.08.2023.

Прайс-лист б/н від 15.03.2023 від продавця товарів наданий виключно на ту продукцію, оформлення якої здійснюється, тобто сформований без зазначення переліку всієї продукції виробника, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості покупців.

В листі ТОВ «ТГ «ТНП» від 26.02.2024 №202440226/1 інформує, що для підтвердження заявленої митної вартості до митного органу надається лист -пояснення від експедитора, проте зазначені пояснення, як додатковий документ до митного органу не надіслано, доказів протилежного позивачем не надано.

Тобто, як було зазначено вище, до митного органу не надано транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору, та відсутність інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних за характеристиками товарів, вироблених в тій же країні, що і спірний товар (ст. 61 МК України).

При цьому, декларантом під час проведення з ним консультацій, такої інформації також не надано, що виключає можливість застосування вказаних методів.

Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МК України, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою. До митного оформлення такої інформації надано не було. У митниці така інформація також відсутня. Під час проведення з декларантом консультацій, такої інформації не надано, а тому методи на основі віднімання чи додавання вартостей в даному випадку не можуть бути застосовані.

Натомість, у митного органу наявна інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ- резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

Методи визначення митної вартості 2 в та 2 г - на основі віднімання та додавання вартостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

При цьому, за умовами ст.ст. 62, 63 МКУ, така інформація надається декларантом або уповноваженою ним особою, проте до митного оформлення такої інформації надано не було.

Натомість, у митного органу в наявності інформація, що відповідає ч.2 ст.64 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ - резервного методу.

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару від 07.09.2023 № UA100340/2023/323271 (товар №11) (вартість товару «Вироби з грубої кераміки»» згідно джерела інформації - 3,86 дол.США/кг). Комерційні умови - товар згідно джерела інформації поставляється за зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі - продажу, стороною якого є виробник товарів, що є співставним заявленим відомостям. Торгівельна країна, країна відправлення, країна походження згідно джерела інформації - Китай, що є співставним заявленим відомостям.

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Декларанту було наголошено, що він має право відповідно до статті 52 Кодексу на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

-у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

-у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті.

15.05.2024 до Київської митниці надійшов лист ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» №15/05/2024/1 (вх. митниці від 15.05.2024 № 16424/13/ЕЗ) щодо скасування рішення про коригування митної вартості від 27.02.2024 № UA100060/2024/000011/2 та повернення фінансової гарантії.

Позивачем долучені документи до листа ТОВ «ТОРГОВА ГРУПА «ТНП» від 15.05.2024 № 15/05/2024/1 (вх. митниці від 15.05.2024 № 16424/13/ЕЗ), згідно яких встановлено наступне.

Суд зазначає, що Лист ТОВ «АТСФ» про транспортні витрати від 26.02.2024 не може вважатися належним документом, який спростовує встановлені розбіжності в частині перевезення та перевантаження оцінюваної партії товару за маршрутом Гданськ -Славков, оскільки він не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а згідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України платникам податків забороняється формування показників митних декларації на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності.

Додатково звертає увагу, що п. 3.1, 3.6 та 3.7 договору від 21.04.2023 № 210423/1-1 передбачено, що «Клієнт зобов`язується надіслати Заявку Експедитору не пізніше за 7 (сім) робочих днів до запланованої дати початку надання послуг з точною вказівкою всіх умов перевезення». Разом з тим, надана до митного оформлення Заявка № 7 датована 20.10.2024, тобто за 2 (два) дні до завантаження товару на борт судна у порту QINGDAO (Китай). Окрім зазначеного, даний документ не містить ключових відомостей, зокрема, щодо дати надання вантажу відправником тощо.

Таким чином, суд зазначає, що надана Заявка порушує терміни визначені п. 3.6 договору від 21.04.2023 №210423/1-1 та інші вимоги визначені розділом 3 «Узгодження заявок» даного договору.

Також, розділом 4 договору «Платежі та взаємні розрахунки» визначено, що послуги оплачуються Клієнтом протягом 30 календарних днів. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 353 та № 354 датовані 28.02.2024, проте, платіжні інструкції в національній валюті № 5422 та № 5423 складені 04.04.2024 (тобто з порушенням строків).

Також, суд зазначає, що перерахунок коштів за платіжними інструкціями від 04.04.2024 № 5422 та № 5423 здійснено на інший рахунок ніж передбачено договором, що позивачем не заперечується.

При цьому, декларант у відповідності до ст. 52 МКУ має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості товару, які мають базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Суд звертає увагу, що митний орган вправі витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Однак, при цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 р. у справі № 804/1416/16, від 14.05.2019 р. у справі № 804/16334/15, від 11.06.2019 р. у справі № 804/7761/15.

Отже, саме на декларанта покладено обов`язок надавати митному органу під час митного оформлення товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, при цьому, такими платіжними документами можуть бути касові або товарні чеки, ярлики, інші документи, які містять відомості щодо вартості товару, який ввозиться на територію України та використані декларантом документи повинні бути об`єктивними, підтвердженими документально та піддаватися обчисленню.

Нормами чинного законодавства не передбачено інших способів узгодження митної вартості товару митницею з декларантом, ніж витребування додаткових документів або надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Оскільки декларантом не було надано додаткові документи на вимогу митниці, які б підтверджували заявлену митну вартість, не було доведено достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості, у митниці не було можливості упевнитися у правильності заявленої декларантом митної вартості товару.

З огляду на неповноту поданих на підтвердження митної вартості документів, у митниці були обґрунтовані підстави для сумніву в правильності зазначення митної вартості товару, а тому з урахуванням встановлених в цій справі обставин, зокрема щодо ненадання позивачем додатково витребуваних документів, та правового регулювання спірних правовідносин є підстави для висновку, що за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем належним чином доведено правомірність своїх дій, у т.ч. під час прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його скасування.

Досліджена судом картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року відповідно також відповідає зазначеним вимогам, а тому підстави для її скасування відсутні.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2024/000011/2 від 27.02.2024 року та картка відмови у митному оформленні №UA100060/2024/000168 від 27.02.2024 року прийняті на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова група «ТНП» (49000, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 31Д, ЄДРПОУ 40861807) до Київської митниці (03124, м.Київ, бульв.Вацлава Гавела, 8а, ЄДРПОУ 43997S55) про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова