Рішення

від 18.09.2024 по справі 160/20289/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуСправа №160/20289/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «ПОЛІМЕТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

26.07.2024 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ПОЛІМЕТ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Н» ГУ ДПС у Дніпропетровській області за № 0168010408 від 16.04.2024 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 14 751,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27.12.2022 ним було складено податкову накладну за першою подією (реалізація готової продукції на суму ПДВ 147 514,5 грн) та 14.01.2023 надіслано на реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН) за допомогою програмного комплексу «M.E.Doc». За змістом протоколів для подання звітності до контролюючих органів з програми «M.E.Doc» податкова накладна № 1 від 27.12.2022 з граничним строком реєстрації 15.01.2023 була надіслана позивачем до контролюючого органу 14.01.2023, очікувана доставка - 14.01.2023 о 09:46, повідомлення 16.01.2023 о 09:03; квитанція про зупинку реєстрації від 16.01.2023 о 12:50. Позивачем було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрація якої була зупинена, на підставі рішення Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН № 9286253/24456420 від 02.08.2023 податкову накладну № 1 від 27.12.2022 було зареєстровано в ЄРПН.

14.03.2024 відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт за № 10756/04-36-04-08/24456420. Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 158 969,42 грн, чим порушено норми абзацу 14 підпункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України.

16.04.2024 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» за № 0168010408, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, та на підставі п.120-1.1 ст.120 ПК України застосовано штраф у розмірі 19 600,46 грн.

На підтвердження дати та часу скерування податкової накладної на реєстрацію у ЄРПН позивач надав скріншоти з програмного комплексу «Медок».

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте за рішенням ДПС України від 25.06.2024 скарга залишена без задоволення, тому позивач звернувся до суду. Камеральною перевіркою встановлено порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму 158 969,42 грн, та винесене податкове повідомлення-рішення на підставі акта про застосування фінансових санкцій на суму 19 600,46 грн. Позивач вважає протиправним зафіксоване в акті перевірки порушення на суму 147 514,50 грн та відповідно податкове повідомлення-рішення в частині нарахування фінансових санкцій в розмірі 14 751,45 грн. позивачем не оскаржується.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

12.08.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач проти позову заперечував, в обґрунтування зазначив наступне.

Фахівцем Придніпровського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І ПКУ проведено камеральну перевірку ПП «ПОЛІМЕТ» з питання своєчасної реєстрації ПН/РК з ПДВ у ЄРПН. Камеральною перевіркою встановлено порушення терміну реєстрації в ЄРПН по 3 ПН/РК, складених у липні, листопаді та грудні 2022 року на загальну суму ПДВ 158969,42 гривень. Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 ПКУ обраховано штрафну санкцію у сумі 19600,46 гр. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 14.03.2024 №10756/04-36-04- 08/24456420. Підприємством надано заперечення від 29.03.2024 №29/03 (вх. ГУ ДПС від 29.03.2024 № 32969/6/ЕКПП) з додатками: скріншоти протоколів перевірок з програмного забезпечення «Медок» розрахунку коригування № 820096 від 15.07.2022 та податкової накладної № 1 від 27.12.2022. Проте, відповідно до «Журналу прийому» підсистеми «Архів електронної звітності» системи «Єдине вікно подання електронної звітності» не встановлено спроб направлення на реєстрацію в ЄРПН ПН №1 від 27.12.2023 із граничним терміном реєстрації 15.01.2023. Згідно інформаційних баз даних ДПС України ця податкова накладна на реєстрацію відправлялась 16.01.2023 о 08 годині 50 хвилин (перша квитанція: Документ не може бути прийнятий - Порушено вимогу абзацу 9 пункту 4 Порядку заповнення, а саме: код джерела податкового номеру покупця заповнюється у разі заповнення податкового номеру покупця) та вдруге відправлялась на реєстрацію та зареєстрована 16.01.2023 о 09 годині 01 хвилині. Згідно отриманого від позивача скріншота з програми «Медок» податкова накладна № 1 від 27.12.2023 направлялась на реєстрацію 14.01.2023 в суботу, тобто в не операційний день. Порушення встановлених термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН свідчить про наявність не дотримання вимог, за які передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення. Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган вважає, що відсутні підстави для скасування податкового повідомлення - рішення форми «Н» ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0168010408 від 16.04.2024 в частині застосування штрафної санкції в розмірі 14751,45 грн.

Згідно з частинами 5, 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачем 27.12.2022 було складено податкову накладну за першою подією (реалізація готової продукції на суму ПДВ 147 514,5 грн).

14.03.2024 відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт за № 10756/04-36-04-08/24456420. Перевіркою встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 158 969,42 грн, чим порушено вимоги абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України, а саме встановлено, що податкова накладна № 1 від 27.12.2022 зареєстрована в ЄРПН 16.01.2023, граничний строк реєстрації 15.01.2023, допущено порушення граничного терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН на 1 день.

16.04.2024 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Н» за № 0168010408, яким заявлено про встановлення порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 ПК України, та згідно з пункту 120-1.1 статті 120 ПК України застосовано штраф у розмірі 19600,46 грн, у тому числі за порушення строків реєстрації податкової накладної № 1 від 27.12.2023 нараховано штраф у сумі 14751,45 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі ПК України) до функцій контролюючих органів належить здійснення адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків. Згідно підпунктів 20.1.4 та 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному ПК України та іншими законами України. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування (далі СЕА) податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у СЕА податку на додану вартість (далі ПДВ), даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) та даних митних декларацій, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також можуть бути зокрема своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних (далі ПН/РК) у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПКУ визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Реєстрація ПН/РК у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків - для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/ послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН (крім ПН/РК, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; ПН/РК, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 ПК України, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 ПК України покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон №2876), яким підрозділом 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено, зокрема, пункт 89 щодо збільшення строків реєстрації в ЄРПН ПН/РК, встановлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація ПН/РК у ЄРПН здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/ послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Отже, пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України визначено, зокрема, що порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації ПН/РК в ЄРПН тягне за собою накладення штрафу на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статті 192 та статті 201 ПКУ покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Тобто, штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16.01.2023. Порядок ведення ЄРПН затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення ЄРПН» (із змінами та доповненнями, далі Порядок № 1246).

Згідно пункту 5 Порядку № 1246 визначено, що ПН/РК приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 9 Порядку № 1246 розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок критеріїв, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК (далі квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити ПН/РК та результат перевірки. Якщо у ПН/РК за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття ПН/РК із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246). Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Наказу МФУ № 557 від 06.06.2017 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі Порядок № 557) передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі-протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилається автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком № 557, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причин) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (пункт 10 розділу ІІ Порядку № 557).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з наданих позивачем скріншотів протоколів для подання звітності до контролюючих органів з програми «M.E.Doc» вбачається наступне: податкова накладна № 1 від 27.12.2022 з граничним строком реєстрації 15.01.2023 була надіслана позивачем до контролюючого органу 14.01.2023, очікувана доставка - 14.01.2023 о 09:46, повідомлення 16.01.2023 о 09:03; квитанція про зупинку реєстрації від 16.01.2023 о 12:50.

Проте, наданий позивачем скріншот містить інформацію щодо змісту протоколу операції лише щодо квитанції № 1 від 16.01.2023 у кількості 10 строк. Наступні строки, які містять реєстраційний номер та дату певної дії, яку вчиняє платник податку у програмному комплексі «Медок», наданий скріншот не містить.

Наданий скріншот не містить інформації щодо протоколів операцій «підписано директором», «підписано печаткою», «очікується доставка», «повідомлення», «квитанція 1», тому суд позбавлений можливості встановити, коли дійсно платник податку вчинив дії, направлені на реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.

18.09.2024 до суду позивачем подано клопотання про долучення доказів скріншоту сторінки програмного комплексу «Медок», який вже наявний у матеріалах справи.

Інші докази, які б могли підтвердити викладені у позові обставини інформація з Електронного кабінету платника податків, роздруківки протоколів з програмного комплексу «Медок» тощо позивачем суду не надані.

Суд погоджується із доводами відповідача, який зазначає про відсутність доказів наявності спроб позивача направити податкову накладну № 1 від 27.12.2022 до ЄРПН саме 14.01.2023, як зазначається у позові.

Дійсно, суд адміністративної юрисдикції має займати активну позицію при вирішенні адміністративних спорів, проте, саме позивач, як особа що в найвищій мірі зацікавлена у задоволенні позовних вимог, має надати суду належні докази правомірності своєї позиції.

З наданих позивачем доказів, їх обсягу та характеру суд позбавлений можливості дійти висновку щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення, про скасування якого просить позивач.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

В контексті перелічених положень КАС України в ході судового розгляду спору судом встановлено, що долучені відповідачем до матеріалів справи докази є належними та допустимими в розумінніКАС України, такими що підтверджують правомірність дій відповідача. Докази, надані позивачем, суд не бере до уваги з огляду на зазначені вище мотиви.

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Згідно зі статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 241-246,250,255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «ПОЛІМЕТ» (код 24456420, 49051, м. Дніпро, вул. Журналістів, 9а) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез