Рішення

від 18.09.2024 по справі 160/11025/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2024 року м. Ужгород№ 160/11025/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп» (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 32, офіс 14, код ЄДРПОУ 41298884) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп», в якій просить стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп» у розмірі 267445,34 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в інтегрованих картках відповідача станом на день звернення позивача до суду з цією позовною заявою обліковується податковий борг у загальній сумі 267445,34 грн. У зв`язку з несплатою ТОВ «НВО Бізнемпромгруп» у встановлені строки грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року справу №160/11028/24 передано до Закарпатського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.

Зазначена адміністративна справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 року передано на розгляд головуючої судді Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 липня 2024 року адміністративну справу було прийнято до провадження суддею Калинич Я.М.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу, яка міститься Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, до суду повернувся не вручений конверт з вмістом судового поштового відправлення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України копія ухвали від 17.07.2024 року вручена відповідачу належним чином.

Враховуючи те, що суд вжив передбачені КАС України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження та про встановлений судом строк для подання відзив на позовну заяву у цій адміністративній справі, проте станом на час прийняття рішення у ній відзиву на позовну заяву від останнього не надійшов, суд відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України розглядає справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп» перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

На теперішній час в інтегрованих картках платника податків ТОВ «НВО Бізнемпромгруп» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 267445,34 грн., а саме:

Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених товарів в Україні який сплачують інші підприємства виникла внаслідок несплати донарахованих сум на загальну суму 267445,34 грн. а саме, згідно з ППР №0350670412 від 28.11.2023 на загальну суму 205380,63 грн., (штрафні санкції); згідно з ППР №0350660412 від 28.11.2023 на загальну суму 22084,55 грн., (штрафні санкції); пеня, нарахована відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 39980,16 гривень.

У матеріалах справи містяться докази направлення вказаних вище ППР відповідачу.

Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень рішень матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.59 ПК України була сформована податкова вимога від 03.02.2022 року за №005135-1308-0484 та направлена на адресу відповідача, та вручена такому.

Відповідачем до суду не надано доказів сплати грошових зобов`язань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або 1 суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області відносно відповідача сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу від 03.02.2022 року за №005135-1308-0484 на суму 538967,00 грн., яку було вручено відповідачу (№5002704570334).

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із пп.95.2, 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Враховуючи вищенаведене, позивачем не пропущений строк звернення до суду.

Щодо строку звернення до суду з даним позовом, суд окремо хоче зазначити наступне.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) від 13.05.2020 №591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2 встановлено: На період з 18 березня 2020 року по останній календарний, день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Постановою Кабінету міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-19 від 09.12.2020р. №1236 з змінами і доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1301 від 23,12.2020 №9 від 05.01.2021, №25 від 18.01.2021, №83 від 05.02.2021, №123 від 27.01.2021, №104 від 17.02.2021, №154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, №270 від 24.03.2021, №310 від 07.04.2021, №329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, №405 від 21.04.2021, №445 від 28,04.2021, №474 від 14.05.2021, №551 від 02.06.2021, №583 від 02.06.2021, №611 від 16.06.2021, №657 від 23.06.2021, №677 від 29.06.2021, №787 від 28.07.2021, №855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, № 954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, №1003 від 20.09.2021, №1066 від 11.10.2021, №1096 від 20.10.2021, №1102 від 25.10.2021, №1237 від 29.11.2021, №1240 від 24.11.2021, №1246 від 02.12.2021, №1336 від 15.12.2021, №1407 від 29.12.2021, №1432 від 30.12.2021, №1435 від 30.12.2021, №1 від 12.01.2022, №140 від 09.02.2022, №229 від 23.02.2022, №249 від 11.03.2022, №311 від 18.03.2022, №318 від 19.03.2022, №369 від 26.03.2022, №372 від 26.03.2022, №630 від 27.05.2022, №928 від 19.08.2022, №1423 від 23.12.2022, відповідно до статті 29 ЗУ «Про захист від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-19 (далі СОVID-19), до 30.04.2023р. на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (Офіційний вісник України, 2020р. №23, ст.896, №30, ст.1061), від 20.05.2020р. №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом 8АК8-СоУ-2» (Офіційний вісник України, 2020р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22.07.2020р. №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-СоV-2» (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст.102 ПК України - зупиняється.

Також, статтю 102 доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022р.; із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022р., №2260-ІХ від 12.05.2022р.

Відповідно до п. 102.9 ст. 102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилини 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 15.08.2022 №2500-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введенного в Україні - зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021р. по справі №904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.comS.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп» податкового боргу в сумі 267445,34 грн. є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.

Керуючись ст.ст.73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп» (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 32, офіс 14, код ЄДРПОУ 41298884) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг з товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Бізнемпромгруп» (88015, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 32, офіс 14, код ЄДРПОУ 41298884) у розмірі 267445,34 грн. (двісті шістдесят сім тисяч чотириста сорок п`ять гривень 34 коп.), шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич