Рішення

від 18.09.2024 по справі 300/6787/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. справа № 300/6787/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

за участю: секретаря судового засідання Маковійчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 29.07.2024 ВП №73595049, -

ВСТАНОВИВ:

05.09.2024 Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови ВП № 73595049 від 29.07.2024 про накладення штрафу на територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 10200 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області вжило всі необхідні та визначені законодавством дії для повного виконання рішення суду від 23.10.2023 в справі №300/3694/22 та подальше виділення бюджетних коштів на фінансування не залежить від відповідача. Стверджує, що відповідно до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 в Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10 млн. гривень. В рамках зазначеної програми Територіальним управлінням Служби судової охорони у Івано-Франківській області 11.01.2024 в Головному управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області відкрито рахунок за КПКВК 0501150 Загальний фонд. Згідно із затвердженим планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2024 рік Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області за вищевказаною бюджетною програмою виділено 1112059,00 грн. Станом на 17.07.2024 (день винесення постанови про накладення штрафу) надходження відповідних асигнувань не було. Центральний орган управління Служби судової охорони у 2024 році звертався до головного розпорядника коштів - Державної судової адміністрації України щодо виділення додаткових асигнувань, однак листом Державної судової адміністрації України від 14.06.2024 було відмовлено. Представник позивача також звернув увагу суду, що перша постанова про застосування штрафу у розмірі 5100 грн в межах ВП№ 73595049 була оскаржена до суду, однак не дочекавшись прийняття рішення судом у справі № 300/5807/24 щодо законності постанови від 17.07.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, відповідач повторно наклав штраф у розмірі 10200. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначеними статтями 268-271, 287 КАС України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.09.2024, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 73595049 з примусового виконання виконавчого листа № 300/3694/22 виданого 01.12.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом за яким необхідно вчинити виконавчі дії щодо зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, починаючи з 24.02.2022 по 09.08.2022. Так, уповноваженою особою відповідача 14.12.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, у резолютивній частині якої боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, після чого негайно направити на адресу відділу завірені належним чином копії доказів такого виконання. Вказана постанова позивачем не оскаржувалась. В подальшому, від боржника надійшла відповідь, відповідно до змісту якої Територіальним управлінням Служби судової охоронну Івано-Франківській області з метою виконання рішення суду підготовлено та направлено до Служби судової охорони лист № 40.07-238 від 09.11.2023 та доповідну записку № 40.06-295 від 26.12.2023 щодо проведення фінансування та виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду та коштів на сплату виконавчого збору. Однак, належного бюджетного фінансування в установленому порядку не проведено і на бюджетних рахунках управління відсутні кошти для виконання вказаного рішення суду. Оскільки рішення суду не виконано в частині виплати стягувачу нарахованих коштів, державним виконавцем у відповідності до вимог статей 63, 75 Закону України Про виконавче провадження, 29.07.2024 накладено на боржника штраф у сумі 10200,00 грн.

В судове засідання 18.09.2024 сторони не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлялися належно.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, оскільки згідно положень ч.3 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України, неприбуття в судове засідання учасників справи, повідомлених відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи в суді першої інстанції, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

На виконанні у відповідача перебуває виконавчий лист № 300/3694/22 виданий 01.12.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, яким зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в розмірі 30000 гривень на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 09 серпня 2022 року (а.с.35).

14.12.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 73595049 з примусового виконання виконавчого листа № 300/3694/22 (зворотній бік а.с.39).

04.01.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслано позивачу вимогу за № 33/03.1-25 про виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 300/3694/22 від 01.12.2023 в повному обсязі (з наданням підтверджуючих документів) протягом 10 днів (а.с.40).

04.01.2024 позивач направив відповідачу лист в якому зазначено, що позивачем з метою належного виконання рішення суду у справі № 300/3694/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, Управлінням проведено розрахунок потреби в коштах для виплати додаткової винагороди та направлено до Центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, який відповідно до затверджених кошторисних призначень веде розподіл між територіальними управліннями. Крім того зазначено, що Службою не перераховано на відповідний розрахунковий рахунок Управління додаткові бюджетні асигнування (зворотній бік а.с.40-41).

Також, з метою виконання судового рішення ТУ ССО здійснено розрахунок потреби в коштах та 09.11.2023 за вих.№40.07-238/ССО надіслало лист до центрального органу управління Служби судової охорони щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду по КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя за КЕКВ 2800 (зворотній бік а.с 41- 42).

У свою чергу, інформаційним листом Служби судової охорони від 14.06.2024 №11-12690/24 доведено до відома територіальних управлінь Служби судової охорони, що видатків на виплату за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки, з якого можливі виплати за рішеннями суду в кошторисі Служби судової охорони на 2024 рік, не передбачено (а.с.13).

17.07.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 73595049 на Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області на користь держави у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду у справі № 300/3694/22 (а.с.43).

Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направлено позивачу повторну вимогу від 17.07.2024 за № 8274/03.1-23 про виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 300/3694/22 від 01.12.2023 в повному обсязі (з наданням підтверджуючих документів) протягом 10 днів, яка залишена боржником без реагування (а.с.44).

Як наслідок, 29.07.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 73595049 на Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 10200 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду у справі № 300/3694/22 (зворотній бік а.с. 45- а.с.46).

Вважаючи постанову відповідача протиправним позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст.14 КАС України).

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (надалі також Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 16 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2статті 63 Закону №1404-VIIIвстановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Таким чином, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України Про виконавче провадження, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як причину невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в розмірі 30000 гривень на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 09 серпня 2022 року, позивач зазначає відсутність з Державного бюджету фінансування на кошторисні призначення по КЕВК 2800.

Відповідно до ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Частинами 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації (ч.1 ст. 48 БК України).

За приписами статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Згідно із пунктами 20, 23 статті 116Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, здійснення платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов`язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також безпідставна відмова у проведенні платежу органами Казначейства України.

Відповідно до пункту 2 частини 3, частини 6 статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Як встановлено судом, з метою належного виконання рішення суду від 01.11.2023 в справі № 300/4107/23 позивачем було направлено лист голові Служби судової охорони від 16.05.2024 щодо виділення додаткових кошторисних призначень по КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апарату судів та працівників органів і установ системи правосуддя за КЕКВ 2800 для нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку в сумі 118339,60 грн.

В листі від 22.05.2024 №30/01.30-02.2-712, адресованому ДСА України, Служба судової охорони просила виділити додаткові бюджетні асигнування.

Листом від 14.06.2024 ДСА України повідомила Службу судової охорони про відсутність можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі.

Також ДСА України листом від 30.04.2024 № 11-10400/24 зверталася до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо збільшення бюджетних призначень за Програмою на суму 1318,0 млн. гривень.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 08.12.2023 №08020-01-3/34132 у Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя з метою виконання рішень судів стосовно всіх працівників системи правосуддя, передбачено призначення в обсязі 10,0 млн. гривень (а.с.13).

Листом від 04.01.2024 №33/03.01-25 відповідача було повідомлено про вжиті Територіальним управлінням Служби судової охорони у Івано-Франківській області заходи, з метою виконання рішення суду від 23.10.2023 в справі №300/3694/22, а саме про направлення листа щодо виділення додаткових кошторисних призначень по програмі КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя по КЕКВ 2800 з проханням виділити додаткові кошторисні призначення, для виконання вказаного рішення суду.

Суд зазначає, що виділення кошторисних призначень по програмі КПКВ 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя по КЕКВ 2800 із Державного бюджету не залежить від волевиявлення позивача, тому у діях Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності та накладення, у цьому випадку, штрафу.

Невиконання судового рішення щодо виплати додаткової винагороди, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Аналогічні праві висновки у подібних спірних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20, від 31.05.2022 у справі №360/940/20.

Судом встановлено, що позивач в межах своєї компетенції вчинив дії для забезпечення нарахування та виплати ОСОБА_1 на виконання рішення суду в справі №300/3694/22 відповідної суми заборгованості, проте її невиплата зумовлена виключно відсутністю необхідних бюджетних асигнувань, які мали б бути виділені з державного бюджету на цю мету.

Крім того, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 по справі № 300/5807/24 позов Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гульки Володимира Ігоровича ВП № 73595049 від 17.07.2024 про накладення штрафу на територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області у розмірі 5100 грн (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121108765).

Так, відповідачем не надано оцінки наявності поважних причин не проведення позивачем виплати заборгованості ОСОБА_1 та вжиття позивачем заходів щодо виділення бюджетних коштів для здійснення відповідної виплати, не встановлено вини та умислу щодо невиконання виконавчого листа, не встановлено факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин, що зумовило протиправне прийняття спірної постанови.

Зважаючи на те, що Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області вчинило конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення у справі №300/3694/22, однак не змогло здійснити виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, в розмірі 30000 гривень на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 09 серпня 2022 року, у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування, суд виснує про відсутність підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 268, 269, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.07.2024 у ВП №73595049 про накладення штрафу на Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області в розмірі 10200,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення або складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43213960, вул. Національної Гвардії, 14-А, м. Івано-Франківськ),

відповідач Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316386, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ,76000).

Суддя Микитин Н.М.