Рішення

від 19.09.2024 по справі 300/4837/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. справа № 300/4837/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області, Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Коломийської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області (надалі Коломийська РДА, відповідач 1) про:

визнання протиправними дій відповідача щодо невидачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) на підставі положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

зобов`язання відповідача вжити заходів для видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого), як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем подано відповідачу копію судового рішення в справі №300/4521/22, оскільки, за доводами представника позивача, рішенням в цій справі судом встановлені обставини та документи, необхідні для видачі посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) на підставі положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Представник позивача зазначає, що рішення у названій справі стосується виплат одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 2001 р.н,, стосовно якого ОСОБА_1 була до виповнення йому повноліття опікуном, тому виконувала усі функції як батька так і матері, бо рідна мати його померла, а його батько був позбавлений батьківських прав. Вказане, на думку представника позивача, було необхідним і достатнім для отримання ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) на підставі положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та не вимагало подавати документи, визначені пунктом 4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №740 від 23.09.2015.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

09.07.2024 Коломийська районна державна адміністрація в Івано-Франківській області подала суду відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення щодо задоволення позовних вимог. Зазначено, що ОСОБА_1 усно звернулася до Коломийської районної державної адміністрації під час особистого виїзного прийому громадян без будь-яких додаткових документів щодо роз`яснення можливості отримання посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у зв`язку із відмовою управління соціального захисту населення Коломийської РДА. З метою отримання детальних роз`яснень Коломийська районна державна адміністрація звернулася до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, копію відповіді якого і надано заявниці у листі від 29.04.2024 №Т-23. Також відмічено, що стосовно виготовлення посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до управління соціального захисту населення Коломийської РДА від 04.09.2023 та отримала відповідь листом від 27.09.2023 №2097/09-15/14. У зв`язку із цим, вважає, що в даному випадку відсутній факт відмови управління соціального захисту населення Коломийської РДА ОСОБА_1 у прийнятті документів (а.с. 13-14).

Також у відзиві наголошено на тому, що Коломийська районна державна адміністрація є неналежним відповідачем по даній справі, так як згідно чинного законодавства України не наділена повноваженнями щодо видачі посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

15.07.2024 від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача у справі, у якому зазначено, що перш, ніж звертатися до Коломийської РДА, позивач зверталася в Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області, однак вона не пам`ятає, чи надавало таке Управління їй письмову відповідь. У зв`язку із цим, представник просить залучити учасником справи другого відповідача Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області (а.с. 47-48). Як наслідок, представник позивача виклав свої позовні вимоги у такій редакції:

визнати протиправною діяльність Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації в ІваноФранківській області та Коломийської РДА в Івано-Франківській області щодо невидачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) на підставі положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

зобов`язати Коломийську РДА Івано-Франківські області та Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області вжити заходів для видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого), як особі, на яку поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 залучено до участі в адміністративній справі №300/4837/24 відповідача Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації (надалі Управління соціального захисту населення Коломийської РДА, відповідач 2), а розгляд справи згідно вимог частини 6 статті 48 КАС України, розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 53-54).

02.08.2024 від Управління соціального захисту населення Коломийської РДА на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник заперечує щодо задоволення позовних вимог. Зазначає, що до 04.09.2023 ОСОБА_1 звернулася із письмовою заявою до Управління із пакетом документів для надання статусу та оформлення посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України. Розглянувши звернення та опрацювавши подані ОСОБА_4 документи, Управління надіслало відповідь від 27.09.2023 №2097/09-15/14, в якій зазначило, що позивач, згідно статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не відноситься до переліку осіб, які є членами сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. Таким чином, представник відповідача 2 наголошує на помилковості тверджень представника позивача щодо відмови Управління у прийнятті від позивача документів. Також зауважено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 по справі №300/4521/22, на яке посилається представник позивача у позові, не було зобов`язано Управління соціального захисту населення Коломийської РДА видати ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисників і Захисниць України (а.с. 60-61).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Коломийської РДА із заявою від 04.09.2023 про виготовлення посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України (а.с. 63).

До заяви були додані документи, копії яких надані суду відповідачем 2 (а.с. 61-84).

Управлінням соціального захисту населення Коломийської РДА листом від 27.09.2023 №2097/09-15/14 відмовлено позивачу у видачі посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, оскільки ОСОБА_1 не відноситься до осіб, зазначених у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 85).

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого) протиправними, представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (надалі Закон №3551-ХІІ).

Згідно приписів статті 1-1 вказаного Закону, державна політика соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України - цілеспрямована, системна діяльність органів державної влади щодо забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України шляхом надання їм пільг і гарантій соціального захисту відповідно до законодавства.

Статтею 4 Закону №3551-XІІ встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (частина перша). До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (частина друга).

Суд встановив, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 по справі №300/4521/22 позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій встановлено, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України. При цьому, у зв`язку із тим, що мати загиблого ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батько ухилявся від виконання батьківських обов`язків, через що рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 03.10.2013 був позбавлений батьківських прав, ОСОБА_3 після смерті матері залишився на вихованні та утриманні бабусі по лінії матері ОСОБА_1 , з якою спільно проживав. Також рішенням суду від 16.03.2023 встановлено, що рішенням Чернелицької селищної ради №39 від 10.06.2008 ОСОБА_1 призначено опікуном над внуком. Таким чином, ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_3 були сім`єю, тому ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги внаслідок його загибелі під час виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проте, суд зазначає, що в межах справи №300/4521/22 предметом розгляду було рішення Міністерства оборони України в частині відмови ОСОБА_1 виплатити одноразову грошову допомогу, тобто публічно-правові відносини у останньої виникли саме з Міністерством оборони України.

Так, згаданим вище рішенням суду не вирішувалось право ОСОБА_1 на отримання посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого), як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В той же час, рішенням суду від 16.03.2023 по справі №300/4521/22 було зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого 27.03.2022 військовослужбовця її онука ОСОБА_3 , внаслідок загибелі (смерті), пов`язаної із захистом Батьківщини.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно із ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Як наслідок, Управління соціального захисту населення Коломийської РДА не є уповноваженим органом на виконання згаданого судового рішення, адже воно не стосувалось права позивача, як уже зазначено вище, на отримання посвідчення члена сім`ї загиблого (померлого), як особі, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Водночас, суд зазначає, що частиною 7 ст. 78 КАС України, визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Статтею 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено конкретне коло осіб, на яких поширюється його дія. При цьому, закон не містить додаткових вимог про встановлення статусу особам, на яких він поширюється.

Так, відповідно до положень ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ, до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Тобто, вказаною нормою не віднесено бабусю до кола осіб, які є членами сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

При цьому, згідно згаданого рішення суду від 16.03.2023 по справі №300/4521/22 встановлено, що ОСОБА_1 є бабусею померлого військовослужбовця Збройних Сил України онука ОСОБА_3 , тобто не входить до переліку осіб, визначених ст. 10-1 Закону №3551-ХІІ.

Відповідно до частини другої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінет Міністрів України постановою від 23.09.2015 №740 затвердив Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України (далі Порядок №740).

Пунктом 3 Порядку №740 передбачено, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини 1 статті 10-1 Закону.

Правила та порядок видачі таким особам посвідчень визначено Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 (далі Положення №302).

Пунктом 4 Положення №302 передбачено, зокрема, що членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України».

Таким чином, оскільки позивач не відноситься до членів сім`ї загиблого, перелік яких надано у статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Управління соціального захисту населення Коломийської РДА правомірно відмовило у видачі посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд вважає відповідачем 2, як суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність свого рішення, натомість, доводи представника позивача є непідтвердженими, а тому оскаржуване рішення правомірними та не підлягає скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Коломийської районної державної адміністрації в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ23806257, вул. Верещанського, 17, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78203), Управління соціального захисту населення Коломийської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 20558069, вул. І.Франка,3, м.Коломия, Івано-Франківська обл., 78203) про визнання протиправними дій та зобов`язання до їх вчинення, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Представнику позивача та відповідачам рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.