Рішення

від 19.09.2024 по справі 320/99/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року № 320/99/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2020 № 0069265004.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що порушує права позивача, а відтак підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, позивач сплатив узгоджені грошові зобов`язання; по-друге, у зв`язку з невиконанням відповідачем судових рішень, якими скасовані податкові повідомлення-рішення та зобов`язано відповідача відновити платежі в обліковій картці платника податку, за позивачем рахується неіснуючий податковий борг, що призвело до винесення відповідачем наступних рішень, у тому числі, оскаржуваного; по-третє, відповідач невиконуючі судові рішення, протиправно самостійно змінює призначення платежу, які здійснює позивач в рахунок оплати грошових зобов`язань за податковими деклараціями, внаслідок чого виникає недоїмка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 суд перейшов до розгляду адміністративної справи №320/99/21 в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив судове засідання.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому наголосив, що спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством за наслідками камеральної перевірки позивача, якою виявлено порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених грошових зобов`язань.

За клопотання сторін, судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Підприємством подана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2019 року, в якій визначено податкові зобов`язань в сумі 334707 грн., податковий кредит за основною ставкою в сумі 100937 грн., від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 160896 грн., усього податкового кредиту в сумі 261833 грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в сумі 72 874 грн.

Відповідно до виписки по рахунку, Підприємство 30.05.2019 сплатило до державного бюджету суму 73200 грн. за призначенням оплата ПДВ згідно з декларацією за квітень 2019 року.

Натомість, відповідачем проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН Підприємством, за результатами якої складено акт від 18.03.20202 № 812/50-04/24879282 (далі - Акт), яким зафіксовано порушення пунктів 57.1., 57.3. статті 57 та пункту 203.2. статті 203 Податкового кодексу України та встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання за квітень 2019 року, а саме за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2019 року № 9102624145 від 17.05.2019, сума податкового зобов`язання 69243,40 грн., граничний термін сплати 30.05.2019, фактично сплачено 28.01.2020, кількість днів затримки 243.

На підставі Акта відповідачем прийнято спірне податкове-повідомлення рішення від 15.04.2020 № 0069265004, яким до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 13848,68 грн. (20%) за затримку на 243 календарних днів спати грошового зобов`язання в сумі 69243,40 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.04.2020 № 0069265004 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто

Виходячи з наведених норми основного закону, у зв`язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Для вирішення спірних правовідносин суд застосовує норми Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), у відповідній редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 36 цього ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзацом 1 пункту 57.1. статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, відповідно до статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пунктів 31.1., 31.3. статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1. статті 38 ПК України).

Водночас, у силу підпункту 20.1.19. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2. статті 111 ПК України)

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зі змісту Акту суд встановив, що висновки про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на тому, що податкові зобов`язання самостійно визначені платником для сплати до бюджету у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року №9102624145 від 17.05.2019, сплачені із затримкою на 243 дні лише 28.01.2020, при граничному терміні сплати 30.05.2019.

Натомість з матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 30.05.2019 сплачено до державного бюджету суму 73200 грн. за призначенням платежу саме оплата ПДВ згідно з декларацією за квітень 2019 року.

Таким чином судом встановлено своєчасну сплату позивачем суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень 2019 року за податковою декларацією.

Наведені обставини свідчать про протиправність нарахування позивачу штрафу за спірним податковим повідомленням-рішенням.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Всупереч наведених вимог процесуального закону, відповідач належними та допустимими доказами не довів правовірності прийнятого ним спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 15.04.2020 № 0069265004 прийнято відповідачем безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді додаткового тягаря зі сплати штрафу.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У взаємозв`язку з вищенаведеним та керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 15.04.2020 № 0069265004.

Стягнути на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа»» (ЄДРПОУ 24879282; вулиця Соборна, місто Тетіїв, Білоцерківський район, Київська область, 09801) сплачений судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 44096797, вул. Святослава Хороброго, 5а, м. Київ, 03151).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.